18
Виставка QIRIM. Сергій Бурбело в Києві

Виставка QIRIM. Сергій Бурбело в Києві

10 мая — 24 мая 2017
Киев, Украина
Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе [на карте]
044 425 3397

«Qirim» — серія живописних робіт, розпочата 2013 року. Водночас, це і назва виставки. Ототожнити ці поняття було б помилкою. Адже виставка — проект, лімітований за часом і обмежений в плані наповнення.

Для Сергія Бурбела «Qirim» — "ім’я" своєрідного польового дослідження, тема "в розробці".

Подорожуючи Кримом, художник відвідує добре відомі місця, однак і там знаходить локації, недоступні лінькуватим туристам. Перебуває там певний час, ночує просто неба, "відчуває" ґрунт. З цього — з моменту безпосереднього контакту з об’єктом дослідження — і починається шлях осягнення й творчого "вивчення" віковічної теми.

Зважаючи на назву серії і назви робіт, виражені топонімами, та на власне сюжетний план, вже стає зрозуміло, що митця цікавить сама місцевість. І не в зрізі природничім, а в зрізі історичнім, культурологічнім. Фіксуючи на полотні руїни давніх споруд та цілих міст, Сергій свідомо ігнорує довколишні деталі, акцентуючи таким чином значимість саме архітектурних пам’яток.

Говорячи про "місцевість", розуміємо — "земля", говорячи про зразки архітектури, природно, посилаємося на історію того чи того народу-зодчого. Тож, в центрі уваги і митця, і реципієнта опиняється питання об’єктивної діалектики, тобто діалектики людини та "землі".

Звично вважати, що людина від найдавніших часів освоює землі, обробляє їх, перетворює на територію повсякчас нових і нових суверенних утворень — держав. Але є ж і зворотний зв'язок. А що, як поглянути на це з іншого боку? Що, як спробувати звернутися безпосередньо до концепту "земля", який вже давно ввели в науковий обіг лінгвокультурологи?

"Земля", вона ж може приймати чи не приймати людину, вона годує людину, тримає людину… Зрештою, "земля" завжди переживе людину. Вона також має пам'ять. І щойно людина це усвідомлює, "земля" припиняє бути територією і стає "ґрунтом", а людина пускає коріння. І в деяких народів, спільнот таке усвідомлення формує відповідне серйозне ставлення до своєї землі. Досить навести хоч один приклад. Згідно з релігійним вченням одного з корінних народів того ж Криму, якщо земля "крадена", то від того, хто перебуває на ній, Бог не приймає молитву, і на цій землі не мають будуватися мечеті…

Так чи інак, серія «Qirim» спонукає до подібних роздумів, слідування від сфери абстрактних понять до конкретних в часі і просторі прикладів, тим паче нині, коли для нас ця тема знову стала актуальною і суспільно значимою.

Звісно, на досягнення поставленої автором мети працює обрана загальна стилістика робіт, зосередження на конкретних образотворчих завданнях.

Природно, що жанровим форматом художньої реалізації розпочатої живописної серії Сергій обирає пейзаж. Але мова не йде про серію пленерного живопису і навіть не про власне пейзаж як жанр суто ліричний чи "документальний", про пейзаж як форму, здебільшого, не причетну до категорій філософського осмислення. Художник звертається до цього жанру не з естетичного поряду міркувань, а більшою мірою — з інтересу історичного і, навіть, етичного, здійснюючи своєрідне перезавантаження пейзажу як жанру.

Полотна написані Сергієм не з певної точки пленерно, "по-живому", а створені ним вже в майстерні. Не з фото. Без ескізів. Художник занурює зображувані об’єкти в умови ночі, відмовляється від повної достовірності в описі локації — часто прибирає з кадру всі інші існуючі в реальнім часі речі, котрі могли б хоч якось вказувати, до прикладу, на пору року чи бодай натякати на період створення картини. Таким чином, роботи набувають певної монументальності і позачасовості, а винесені в центр авторської уваги об’єкти набирають значення символічного. Це теж допомагає перевести художню розробку теми "пам’яті землі" до площини філософської.

Не списуючи нюанси природної світлотіньової гри з натури, Сергій будує композиції, відтворюючи побачене, заливає світлом чи темрявою об’єкти зображення дещо інтуїтивно. Це додає полотнам деякої "апокрифічності" і, разом з тим, вільності, неповторності, ледь вловимого ефекту нерукотворності живопису.

Звідси й різність в багатьох роботах домінуючого, часом граничного з чорним, синього. Звідси й накладання різних прийомів на кожнім полотні в різних комбінаціях. Лесування, розмивки, щільний мазок, пастозний мазок, сухий пензель, віднайдене автором імітування рельєфу… Складання таких різних текстур, світлотіньових контрастів у поєднанні з тонкою тональною розробкою і умисною обмеженістю у використанні інструменту чистого кольору і його застосування з метою контрастоутворення допомагають митцеві отримати необхідний живописний "заміс", своєрідну "земляну палітру", опрацьовуючи формально концепт "ґрунт" ще й у такий спосіб.

Часом, на виході Сергій отримує пейзажі, котрі, попри упізнаваність конкретної місцини, викликають стійке враження, ніби на полотні зображено якісь рельєфи поверхні Місяця. Своєрідна космічність композиції забезпечує реципієнтові сприятливий клімат для роздумів, внутрішнього монологу, для занурення в медитативний стан, ба навіть для ментальних подорожей.

Втім, автор, станом на сьогодні, не припиняє роботи над серією. Тож, не варто виключати можливість відходу художника від віднайдених форм, прийомів, кольорових схем тощо. А значить, фахівцям і пересічному споживачу мистецького продукту випаде ще нагода відстежувати проміжні результати цього перманентного творчого процесу.

Ольга Щербина

провідний науковий співробітник Дніпропетровського художнього музею



Ключевые слова: київ, киев, афіша травень, май, Виставка QIRIM, Сергій Бурбело в Києві, квірім, квирим, ціна квитка, цена билета, куди піти, куда пойти, купити квитки, купить билеты, культурная программа, культурні події

© md-eksperiment.org

Опубликовано: 08 мая 2017

Киев - Выставки

Выставка «Светлое искусство»

Шоколадный домик 15 мая - 28 мая

Non Stop. Art. LERA LITVINOVA GALLERY

Территория авто-салона Acura 24 мая - 02 июля
Показать все