Григорій Сковорода і відроджена Києво-Могилянська Академія: до питання духовного зв


   

УДК [101.9+378.4 КМА] (477-25)

Завгородній Ю. Ю.

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА І ВІДРОДЖЕНА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ:

ДО ПИТАННЯ ДУХОВНОГО ЗВ'ЯЗКУ 1


У статті на підставі аналізу наведених фактів робиться висновок про існування духовного (містичного) зв 'язку між постаттю Григорія Сковороди і відродженою Києво-Могилянською академією.

Замість епіграфа

Гості Академії: «Да, у ваших стінах дійсно відчувається якийсь особливий дух, і студенти відрізняються своєю серйозністю».

«Атмосфера в Академії незвичайна. А якою їй ще бути, якщо на Академію сам Сковорода дивиться...».

З почутого

Вступ

Григорій Сковорода належить до числа тих видатних діячів сфери духу, справжнє значення яких лише розкривається (усвідомлюється) з плином часу. Попри фізичну смерть відомий український філософ продовжує діяти і впливати на своїх співвітчизників набагато вагоміше й відчутніше, ніж це може здатися.

Що мається на увазі?

На мій погляд, існують вагомі підстави вести мову не тільки про творчість Григорія Сковороди, а й про глибинний духовний або ж містичний зв'язок з його особою. Такий зв'язок себе виявляє, якщо вийти за межі вивчення текстів українського мислителя. Щоби окреслити тонкий вимір, який почав вимальовуватися між по­ статтю Григорія Сковороди і відродженою Києво-Могилянською академією, слід звернутися до тих реальних і на перший погляд випадкових фактів, що, як видається, не можуть бути проігноровані філософом, релігієзнавцем чи культурологом. Бо насправді вони вказують на існування певних закономірностей, а відтак - потребують компетентного і делікатного осмислення.

Головна частина

Почнемо з пам'ятника Григорію Сковороді. Його було встановлено у 1976 році. Скульптор І. Кавалерідзе, архітектор В. Гнєздилов [1]. Сто­ їть він на Контрактовій площі навпроти Старого академічного корпусу Києво-Могилянської ака­ демії. Відлитий з бронзи в увесь зріст, у простому вбранні і з торбиною за плечима, український фі­ лософ сприймається нами тим вічним мандрівником, якого світ ловив, та не спіймав. Свій від­ критий погляд Григорій Сковорода спрямовує на колишню alma mater. В її стінах він провів не один рік, здобуваючи освіту. Добре знайомою була для Григорія Сковороди і Контрактова пло­ ща. Тому місце для пам'ятника українському фі­ лософу вибране дуже вдало. Він органічно впи­ сується в навколишній історичний контекст, виступаючи однією з його головних складових.

Водночас і сам монумент задає певні смисли, встановлюючи зв'язки з довколишнім просто­ ром, передусім alma mater українського філософа. Якщо Києво-Могилянська академія уособлює найвищі зразки української освіти і духовності як інституція, то Григорій Сковорода - як люди­ на. Він став тим ідеальним спудеєм, який чи не найяскравіше уславив ім'я свого навчального закладу. Тому є всі підстави розглядати пам'ятник Григорію Сковороді таким, що засвідчує за­ слуги перед українською культурою як самого філософа, так і Києво-Могилянської академії. Він ніби символізує духовну єдність Академії зі сво­ їми спудеями.

На цьому можна було б і поставити крапку, якби не розпочався процес відродження Києво-Могилянської академії. Саме завдяки йому зна­ чення пам'ятника Григорію Сковороді почало набувати метафізичних обрисів. Найвиразніше їх можна побачити, звернувшись до аналізу «зага-льноуніверситетської акції "Чистий Сковорода"». Для цього розглянемо відомі нам текстуальні свідчення.

Згадана акція відбувається, починаючи з 1997 року, 15 жовтня, тобто тоді, коли святкується

' Висловлюю щиру подяку Ларисі Темчуриній (м. Запоріжжя), Таїсії Шаповаленко, Віолетті Завгородній за діалог і підтримку під час появи задуму осмислити феномен духовного зв'язку Григорія Сковороди з відродженою Києво-Могилянською академією і збору емпіричного матеріалу для написання тексту статті.

День Києво-Могилянської академії. Ось що за­ значається про неї у жовтневому пресовому по­ відомленні за минулий рік прес-центру Націо­ нального університету Києво-Могилянська ака­ демія (НаУКМА - далі у тексті): «У програмі свят­ кування: 15:30. Акція-вшанування фундаторів, професорів, спудеїв КМА. Благословення Пат­ ріарха всієї Руси-України Філарета. Традиційна загальноуніверситетська акція "чистий Сковоро­ да". Студенти миють пам'ятник Сковороді. Акція символізує очищення нашої історичної пам'я­ ті, повернення до духовних цінностей» [2].

Як можна побачити з наведених рядків, акція «Чистий Сковорода» має достатньо високий ста­ тус у НаУКМА. Фактично з неї 15 жовтня і роз­ починаються всі урочистості.

Про «.Чистого Сковороду» окремо згадується й у «Календарі-довіднику НаУКМА» за 1999/ 2000 і 2002/03 навчальні роки. У випуску за 1999/2000 н. р. наводиться фото, яке зображує сам процес обмивання п'ятиметрового бронзо­ вого монумента, а поряд напис: «Студентська акція "чистий Сковорода", 15 жовтня 1998 р.» [3]. Випуск за 2002/03 и. р., розповідаючії про діяльність Спудейського братства НаУКМА, за­ значає, зокрема, таке: «Студентська громадська організація, що займається відродженням кращих українських традицій (Андріївські вечорниці, "ВЕЛИКДЕНЬ ДЛЯ ВСІХ", святкування Івана Купала) і традицій НаУКМА (акція "Чистий Ско­ ворода", поїздки в Крути)...» [4].

Як бачимо, університетський «Календар-до-відішк» розширює наше уявлення про значення пам'ятника Григорію Сковороді для відродженої Києво-Могилянської академії. Зокрема, стає ві­ домим, що його вшанування належить до тих традицій НаУКМА, якими опікується одна із сту­ дентських організацій.

Остання акція «Чистий Сковорода» була ви­ світлена київською пресою. Окремий нарис «Вмитий пам'ятник» їй присвятила Марина Ґон­ тар. У ньому вона підкреслює символічність оми­ вання монумента Григорія Сковороди. У статті відображено також і ставлення до дійства її без­ посередніх учасників - студентів НаУКМА: «Ми в такий спосіб очищуємо свої душі, прилучає­ мося до істини» [5]. Факт публікації про акцію «Чистий Сковорода» окреслив тенденцію її ви­ ходу за межі власне академічного життя.

Аби детальніше інтерпретувати наведені фа­ кти, введемо їх у ширший і відповідний смисло­ вий контекст, залучивши для цього необхідні приклади.

Передусім ми бачимо, що неабияку роль у вшануванні Григорія Сковороди відродженою

Академією відіграє встановлений йому пам'ят­ ник. Навіть більше того. В омиванні монумента найвидатнішому спудею рідної alma mater від дня її заснування і до сьогодні простежується мета­ фізичний зміст, який зближує цю дію за своєю природою з ритуалом. Так, саме з ритуалом, а не акцією.

Бо що таке пам'ятник за своєю первинною архаїчною суттю? Це - втілений у конкретній формі один із варіантів посередництва між сві­ том людей і трансцендентним, що в нашому кон­ тексті дорівнює Божественному і сакральному. Найбільш повно і гармонійно пам'ятник функ­ ціонує згідно зі своєю глибинною суттю в межах не секулярної, а традиційної культури. Скажімо, у традиції тибетського і монгольського буддиз­ му скульптури (у тому числі й монументальні) розглядаються як «штучні» переродження буддн [6]. Відомий дослідник тибетського буддизму Дж. Туччі вказував на те, що «малювати чи ро­ бити скульптуру означає викликати божествен­ ну присутність» [7].

Згідно з індуїстською традицією освячення форми божества або ж мурті у новому храмі роз­ починається із занурення статуї в холодну воду. Вважається, що після обмивання мурті та вико­ нання інших ритуальних дій у статую входить Божественний Дух. Невід'ємною частиною що­ денної релігійної практики в індуїзмі є обмиван­ ня мурті божества [8].

Відтак скульптура виступає тим образом, який відіграє надзвичайно важливу роль у процесі комунікації з трансцендентним. Тому й поводи­ тися з нею потрібно належним чином. Якраз об­ мивання і сприяє встановленню бажаного зв'яз­ ку. Не менш важливим обмивання виступає для відданих, зокрема, у сінто і більш близькому на­ шій культурі християнстві. У цих випадках об­ мивання розглядається скоріше в контексті сим­ волічної дії, покликаної допомогти людині до­ сягнути стану ритуальної чистоти. Взагалі міфо-логема води є однією з найдавніших і посідає ключову позицію в процесі спілкування людини зі світом сакрального [9].

Зміст оцінки акції «Чистий Сковорода» як її учасниками («Ми в такий спосіб очищуємо свої душі, прилучаємося до істини»), так і офіційним пресовим повідомленням Академії («Акція сим­ волізує очищення нашої історичної пам'яті, по­ вернення до духовних цінностей») містить семан­ тику, яка співвідноситься насамперед з релі­ гійними переживаннями людини. У такому разі близьким до нашого контексту буде визначення ритуалу Є. Торчиновим: «Під ритуалом ми буде­ мо розуміти сукупність тих певних актів, як мають сакральний зміст і спрямовані або на від­ творення того чи іншого глибинного переживан­ ня, або на його символічну репрезентацію» [10].

Те, що акція «Чистий Сковорода» відбуваєть­ ся саме 15 жовтня, або ж у день появи ідеї Києво-Могилянської академії на світ, не є випадковим фактом. Як і не є випадковим те, що в день кон-вокації (28 червня) голову бронзового Григорія Сковороди покриває бонет випускника, тепер уже НаУКМА [11]. Якщо 15 жовтня для Акаде­ мії виступає її первинним (можливо, навіть мі­ фічним) часом Оно, то 28 червня щороку покли­ кане ознаменувати її вдалу спробу відродження (як ми бачимо не тільки фізичного, а, що найго­ ловніше, справді духовного) після періоду три­ валого занепаду. Обидві дати позначають клю­ чові події річного циклу університетського жит­ тя. І в обох випадках пам'ятник Григорію Сково­ роді відіграє глибоко символічну роль. Цим підкреслюється спадкоємність сучасних студен­ тів стосовно свого видатного попередника—фак­ тично культурного героя, яка увінчується містич­ ною партиципацією. Відтак акт поминання Гри­ горія Сковороди набуває чітко окресленого сак­ рального змісту.

Перед тим як перейти до аналізу інших фак­ тів, хотілось би зупинитися ще на одному семан­ тичному поєднанні, а саме: пам'ятника Тарасові Шевченку («встановлений у 1939 р. до 125-річ-чя з дня народження поета (ск. М. Манізер, арх. Є. Левінсон») [12]) з Київським національ­ ним університетом ім. Тараса Шевченка. У цьо­ му випадку, на наш погляд, ми маємо справу із зовсім протилежною ситуацією. Вона є прикла­ дом свавілля секулярної свідомості і характери­ зується сутнісною підміною сакрального рівня на профанний. Важливим є те, що між «черво­ ним університетом» і Тарасом Шевченком (на відміну від Григорія Сковороди і Києво-Моги-лянської академії) не існує природного (онтоло­ гічного) зв'язку, бо він ніколи не навчався в його стінах. Але найголовніше, мабуть, полягає в тому, що почесне духовне ім'я українського пророка «червоний університет» отримав замість імені свого попереднього високого заступника Св. рів­ ноапостольного князя Володимира. До того ж па­ м'ятник Тарасові Шевченку було встановлено на місці пам'ятника Миколі І (1896 p.), зруйнова­ ного в роки громадянської війни. Саме ж указом Миколи І було відкрито Імператорський універ­ ситет Св. Володимира. Що це - випадковість чи свідома підміна?

У будь-якому разі пам'ятник Тарасові Шев­ ченку, як і сучасне духовне ім'я «червоного уні­ верситету», позбавлені тієї первісної символічної цілісності, яка властива пам'ятнику Григорію Сковороді та Києво-Могилянській академії. Тому й дивиться Тарас Шевченко зі свого постаменту на університет навпроти нього не відкрито, як Григорій Сковорода, а з-під лоба, немовби від­ чуваючи всю штучність наявної ситуації.

Зрозуміло, що в такому разі важко чекати по­ яви нового релігійного досвіду як з боку студент­ ства, так і викладачів. У кращому разі можна передбачити прояви державного культу, значною мірою формалізованого і відчуженого від доти­ ку до сакрального.

Наявність символічного зв'язку пам'ятника зі своїм університетом може свідчити й про існуван­ ня інших прикладів атмосфери тонкого виміру.

Знову звернемося до джерел, якими в нашо­ му випадку виступатимуть номери інформацій­ ного видання «Академічна панорама». Наведу найбільш показові висловлювання: «Духовна аура давньої Академії послідовно й ненастанно збагачується... Переконаний, тільки в універси­ теті можна створити живу атмосферу, в якій лю­ дина відчує свій талант, збагне єдино можливу "сродність" (за Сковородою) своєї душі до пев­ ного способу життя і до загальнолюдських цін­ ностей» [13], «Мабуть, тут особливий дух акаде­ мії, Божа благодать над землею» [14], «Сковоро­ да. Могилянка. Одне без одного не може існува­ ти в нашій свідомості, в нашому серці» (режисер театру ім. Леся Курбаса В. Кучинський) [15], «Саме тут, у Києво-Могнлянській академії, ви­ датний філософ навчався, ходив бруківками, мо­ лився в студентській церкві Благовіщення свя­ тої Богородиці... Я вірю, що енергія думки жива, вона залишається в атмосфері. Атмосфе­ ра Могилянки зберігає думки Григорія Сково­ роди» [16].

Нові свідоцтва не тільки додатково підтвер­ джують існування усвідомленого духовного зв'я­ зку Академії з Григорієм Сковородою. У них ще мовиться й про її особливу духовну ауру або ж атмосферу (навіть обраність), в появі якої дале­ ко не остання роль належить саме українському Сократу. Тут ми стикаємось із людським відчут­ тям здатності культурного феномену «акумулю­ вати і передавати інтенціональні енергії, пов'я­ зуючи світ емпіричний зі світом духовних суб­ станцій» [17].

Насправді прикладів стійкого і глибинного духовного зв'язку Академії з постаттю Григорія Сковороди набагато більше, ніж тих, які потра­ пили до нашого поля зору. І виник він, як і повин­ но бути у таких випадках, відразу ж та спонтан­ но, з перших днів відродженої Києво-Могилян-ської академії. У тепер вже далекому 1992 році одним із головних героїв вечора знайомств спудеїв першого набору був присутнім і Григорій Сковорода. Перша студентська наукова конференція була присвячена вивченню творчої спадщини Григорія Сковороди. А в першому томі «Наукових записок НаУКМА», який було підготовлено кафедрою філософії та релігієзнавства, у розділі «Історія української філософії» серед дев'яти статей чотири були присвячені вивченню феномену Григорія Сковороди [18].

     Не зник інтерес до стилю мислення і способу життя Григорія Сковороди серед студентів НаУКМАі сьогодні. Наприклад, виконуючи письмову домашню роботу на тему: «Вчення філософа, яке я поділяю: pro і contra», 53 студенти факультету соціальних наук і технологій обрали вчення 32 різних філософів. За частотністю звернення перше місце посіли три філософи: Платон, Ніцше і Сковорода. Цей, як і згадані раніше випадки, ще раз наголошує на тому, що філософська спадщина і життєвий шлях Г. Сковороди для багатьох спудеїв виступають як ідеали.

Висновки

Зроблений аналіз, на наш погляд, підтвердив існування духовного (містичного) зв'язку між постаттю Григорія Сковороди і відродженою Києво-Могилянською академією у різних площинах. Виникнувши з перших же днів існування НаУКМА, він за десять років набув значного розвитку, що дає підстави вести мову про появу університетського ритуалу, зорієнтованого на наближення до свого первісного значення, і міфу. У такому разі ми маємо чи не найглибший онтологічний доказ справжнього відродження Академії. Окреслена особливість зв'язку також засвідчує ситуацію оновлення архаїчною (архетипічною) схемою свого духовного змісту або ж «зворотності релігійних позицій», яка означає, «що історія не може паралізувати спонтанність ієрофанії: у будь-який момент можливе більш повне розкриття сакрального» [19]. Відтак не виключено, що в нашому випадку ми якраз і маємо справу з тією ситуацією, в якій відбувається спонтанний процес звернення до живого і глибинного релігійного досвіду, не обумовленого жодною з наявних в Україні конфесій. Якщо ж узяти до уваги існуючий стан духовної і релігійної кризи в Україні, то окреслений зв'язок між постаттю Григорія Сковороди і відродженою Києво-Могилянською академією вказує на появу тенденції до її подолання. Такий вияв спротиву невпинній десакралізації світу містить потенційну здатність до появи нових і справді дієвих форм комунікації зі священним. Бо «для деяких релігійних свідомостей у кризовому стані завжди можливий історичний стрибок, який дозволяє їм досягнути нових духовних позицій, недосяжних іншими шляхами» [20].

      За подальших сприятливих умов Григорій Сковорода для Києво-Могилянської академії може набути навіть статусу захисника (духовного або ж небесного патрона) [21]. Тоді як виявлення власного сакрального підґрунтя НаУКМА сприятиме перетворенню університету в справжній Храм українського духу і відродженню української культури на засадах, виплеканих у його стінах.

1. Див.: Степовик Д. Пам'ятник Г. Сковороді / Пам'ятки Києва (За матеріалами «Зводу пам'яток історії і культури м. Києва»),-К., 1998.-С. 88-89.

2. Пресове повідомлення. Національний університет «Кисво-Могилянська академія».- 2002.- Жовтень.

3. Календар-довідник. 1999-2000 навчальний рік. Національнийуніверситет «Києво-Могилянська академія».- К.,1999,- С 48.

4. Календар-довідник. 2002-2003 навчальний рік. Національнийуніверситет «Києво-Могилянська академія».- К.,1999.-С. 53.

5. Ґонтар Марина. Умытый памятник II Киевские ведомости.-2002.- 16 октября.- С. 15.

6. Источник мудрецов. Тибетско-монгольский терминологический словарь буддизма / Подг. текста, пер. и прим.Р. Е. Пубаева и Б. Д. Дандарона,- Улан-Удэ: Бурятскоекнижное издательство, 1968.- Парамита и мадхьямпка.-С.45.

7. Цит. за: Молодцова Е. П. Традиционные знания и современнаянаука о человеке.- М.: ТОО «Янус», 1996.- С. 19.

8. Див.: Каниткар В. П. (Хемант), Коул У. Оуэн. Индуизм /Пер. с англ. Е. Богдановой.- М.: ФАИР-ПРЕСС, 1989.-С. 23,35-36; Субрамуниясвами Садгуру Шивайя. Танец с Шивой. Современный катехизис индуизма. Пер. с англ.-К.: София, 1997.-С. 323, 701.

9. Докладніше про значення омивання, очищення і води врелігійному контексті див.: Drijvers Han J. W. Ablutions IThe Encyclopedia of Religion.-N. Y., L.: Collier MacmillanPublishers, 1987.- Vol. 1.- P. 9-13; Preston James J.Purification II The Encyclopedia of Religion. - N. Y., L.:Collier Macmillan Publishers, 1987.- Vol. 12,- P. 91-99;Rudhardt Jean. Water I The Encyclopedia of Religion.-N. Y, L.: Collier Macmillan Publishers, 1987.- Vol. 15.-P. 350-358.

10. Торчинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотехникаи трансперсональиые состояния. - СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1998.- С. 67.

11. Академічна панорама.-2002.-Липень.-С. 1.

12. Северин С. Парк імені Т. Шевченка / Пам'ятки Киева (За матеріалами «Зводу пам'яток історії і культури м. Києва»).-К., 1998.-С. 145.

13. Брюховецький В. Ми вистраждали свій ідеал // Академічнапанорама.- 2002.- Червень.- С. 1.

14. Маньківський В. Еволюція для ДДП-шників // Цит. вид. -2002- Липень.- С 3.

15. Прес-центр НаУКМА. «Відкрий себе» // Цит. вид.- 2002.-Грудень.- С. 5.

16. Кадирова Л. «Відкрий себе» // Там само.

17. Пелипенко Α. Α., Яковенко И. Г. Культура как система.- М.:Языки русской культуры, 1998.- С. 52.

18. Див.: Наукові записки НаУКМА.- К., 1996.- T. 1. Філософіята релігієзнавство.- С 49-107.

19. Элиаде М. Шаманизм: архаические техники экстаза.- К.:София, 1998.- С. 12.

20. Там само.

21. Підстави, щоб зробити таке припущення, ми знаходимо як в історії православної церковної канонізації (див.: ФедотовГ. П. Собрание сочинений в 12 т. Т. 8: СвятыеДревней Руси / Сост., примеч. С. С. Бычков.- М.: Мартис,2000.-С. 11-15; 173-182), такі в класифікації комі в синто (див.: Накорчевский А. А. Синто.- СПб.: Петербургское востоковедение, 2000.- С. 107-108, 132-133).

Yu. Zavhorodniy

HRYHORIY SKOVORODA AND THE REVIVAL

OF KYIV-MOHYLA ACADEMY: THE PROBLEM OF SPIRITUAL LINK

The article provides an analysis of certain facts that point to the existence of spiritual (mystical) link between the figure of H. Skovoroda and the revived Kyiv-Mohyla Academy.



Ключевые слова: Григорій Сковорода, відроджена Києво-Могилянська Академія, до питання духовного зв