Ольга Кобилянська
Ольга Кобилянська|
(1863-1942) Розпочавши писати ще в 30-ті роки XIX століття, О. Кобилянська вдавалася до динамічного імпресіоністичного типу письма, започаткувавши в українській літературі нову неоромантичну стилістику. Вона змальовувала людські почуття через картини природи або музику, використовуючи неоромантичні, імпресіоністичні та символічні засоби. Ідеал Кобилянської — щира людина, що творить себе, духовно самовдосконалюється, прагне до світлої, духовної вершини, проте і благородно повертається до “низин”, щоб допомогти іншим досягти вершин. Любов — одна з основних складових художнього ідеалу О. Кобилянської. У неоромантичних творах О. Кобилянської кохання постає в двох основних взаємопов’язаних формах: як еманація богоподібного в людині та як любов чоловіка і жінки. О. Кобилянська обстоює абсолютну свободу індивідуума в найдосконалішій єдності цілого. Центром антропологічного, натхненно поетичного світу, вищим мірилом цінностей у О. Кобилянської є людська душа. В "безодні" своїй вона сягає вічної істини — краси, поєднується з природою і Всесвітом. Популярні твори Критика
|
Поділитися