Володимир Свідзінський

 


Свідзінського як поета характеризують надзвичайна вимогливість до себе, скромність і цілковита відчуженість від сучасної літературної метушні довкола перед- і пореволюційного Парнасу.

Поняття традиції, в усьому його обсязі, дещо уточнене й скореговане, можливо, дає якнайвідповідніший «ключ» до поетичної спадщини, до поетичної індивідуальності Володимира Свідзінського. Поет, що видавався разюче несуголосним своїй добі, що опинився у певній ізоляції, у своєрідній внутрішній еміграції, що не знайшов розуміння критики і практично не дійшов до читача-сучасника, — виявляється, як хіба що неокласики в тій добі, речником тривкого і непроминального, стабільного і нескасовного, що робить традицію втіленим зв'язком часів, засобом естетичної комунікації, а ширше кажучи — соціальною пам'яттю, матеріалізованою програмою реагування у певних ситуаціях, фіксацією адекватних алгоритмів соціальної поведінки і саме тому — своєрідним кодом духовного, морального, естетичного досвіду нації і людства.

Він поет слов'янського, українського етосуОдна з міцних основ світотвору Свідзінського — пам'ять як опір забуттю і небуттю, як рудимент культу предків. Пам'ять — своєрідна антитеза «проминальності» та «зникомості».

Біографія

Твори

Критика

21.06.2016 158
Володимир Свідзінський. ​Я буду шукати тиші
21.06.2016 112
Володимир Свідзінський. ​Холодна тиша. Місяцю надламаний
21.06.2016 175
Володимир Свідзінський. ​У рідній моїй стороні
21.06.2016 199
Свобода і несвобода перекладача (Володимир Свідзинський)
21.06.2016 375
Неканонічна традиційність: Володимир Свідзинський
21.06.2016 246
Згорання як профетичний мотив у поезії Володимира Свідзинського
21.06.2016 159
Біографія Володимира Свідзінського