Олег Ольжич

(1907-1944)

У поезії Олега Ольжича (як і в його особистості) постійно поєднується історик, археолог і революціонер, що своє життя підпорядковує єдиній меті — служінню своїй батьківщині, своєму народові і кожен свій вчинок підпорядковує цій меті, незважаючи на небезпеки.

Можна наголосити на двох моментах творчості Олега Ольжича. Перше — це, сказати б, подолання дистанції між зовнішнім світом і світом художнього твору, шлях «заглянути у казку». Сам автор часто в той чи інший спосіб показує читачеві те віконце, крізь яке він заглядає з того світу, що серед нас, до того, що в ньому.

По-друге, і сучасників, і пізніших дослідників творчості поета вражала скупість його поетичного вислову, яка криє у собі великий заряд потамованої емоційної й інтелектуальної напруги. Начеб випадково схоплений жест, момент потоку вулиці чи застигла картина природи ховають у собі натяк на те, що лежить за тими вирваними з якогось широкого контексту митями, станами, натяками.

Біографія

Твори

Критика

13.12.2016 38
Олег Ольжич. ​Рінь
13.12.2016 38
Олег Ольжич. ​Гали
13.12.2016 45
Олег Ольжич. Археологія
13.12.2016 78
Своєрідність поетичної манери О. Ольжича
13.12.2016 278
Героїчний епос Олега Ольжича
13.12.2016 975
«Відвага і любов самопосвяти»: Життя і творчість Олега Ольжича
13.12.2016 55
Біографія Олега Ольжича