20-12-2016 38

Оксана Лятуринська

(1902-1970)

Княжими змаганнями за волю нації та високим аристократизмом духу перейнята творчість Лятуринської. Вишукана артистичність та елітарність по праву вводять її до когорти найвизначніших митців України.

Розкішна волинська природа подарувала їй надзвичайно тонке інтуїтивне світовідчуття і вразливу душу. Навіть інтимна лірика поетеси забарвлена середньовічним етикетом гречності, шляхетної витонченості. Сила любовного почуття, пережитого жінкою у далекому минулому, хвилює її серце.

Лятуринська порушує проблемно-тематичне коло великого суспільного наповнення, відтворює цілісну картину нищення й духовного виродження маргінального покоління, зображує життя української еміграції в найхарактерніших рисах, масштабності мислення й широті поетичних узагальнень.

Природа втраченої батьківщини стає для ліричної героїні, в якій досить прозоро вгадується сама авторка, естетичним підгрунтям внутрішнього самовияву, широким тлом філософського розмислу. Музика в поетичному світі Лятуринської виконує надто важливу функцію поряд з кольористичним сприйняттям природи, що стає підгрунтям власної концепції «озвучення» пейзажів.

Біографія

Твори

Критика