Наталя Лівицька-Холодна

(1902-2005)

Поезія Наталі Лівицької-Холодної за змістом і естетичною природою — унікальне явище в світовій літературі. Це віршований роман життя людини — від ранньої юності до глибокої старості. В ньому переплелись два сюжети — інтимний світ жінки і доля емігрантки. Звідси — лірико-драматичний характер поезії, де взаємодія категорій драматичного і ліричного надає потужної експресії викладу.

Лірична героїня поезії Лівицької-Холодної — це натура сильна, вольова й одночасно граціозна й ніжна.

Мистецькі уподобання Н. Лівицької-Холодної сформували і український фольклор, і модерне європейське мистецтво, і сучасні їй українські митці, зокрема представники т. зв. празької школи із задекларованими ними ідеями відродження української духовності та високими художніми вимогами. У своїй ліриці поетеса знаходить багаті можливості для тонкої гри живописних ефектів, досконалості кольористики, в поезіях домінують саме червоний, чорний, жовтий, блакитний, що не збіднює гаму тонів і відтінків, властивих її творчості. Вона вдається до своєрідної гри художніх образів, яка зачаровує своєю непередбачуваністю водночас із можливістю її інтуїтивно вгадати.

Біографія

Твори

Критика

20.12.2016 107
Наталя Лівицька-Холодна. ​Чорний колір — колір зради
20.12.2016 106
Наталя Лівицька-Холодна. ​Сім літер, що палають в слові «Україна»
20.12.2016 78
Наталя Лівицька-Холодна. Мені очей звести несила
20.12.2016 110
«Серце вгору йде все вище стрімко, стрімко...»
20.12.2016 163
Один мотив — любов до України
20.12.2016 127
Магія кольорів у ліриці Н. Лівицької-Холодної
20.12.2016 267
Біографія Наталі Лівицької-Холодної