Богдан Бойчук

(1927-2017)

Біль і любов виступають основними мотивами поезії Богдана Бойчука. Особиста доля його ліричного героя переплетена з долею його покоління, з епохою, сповненою світових катаклізмів і людських трагедій.

Образність поезії Бойчука зорієнтована на метафорику, де реалії набувають ознак філософських категорій. Але метафора поета ніколи не доходила до такого рівня розщеплення речей і явищ, як, приміром, у поезіях Емми Андієвської чи Юрія Тарнавського.

Стилістичній манері поета притаманне екзальтоване переживання дискретності біологічного часу, в понятійному коді якого висвітлюються грані посягання на красу почуттів та вроду.

Переживаючи обмеженість життєвого світу рамками фізичного існування, автор створює мовнообразну концепцію індивідуального безсмертя, яке досягається свідомою витратою вітальних сил — на догоду вічності.

Біографія

Твори

Критика

21.03.2017 15
Богдан Бойчук. Поезія
21.03.2017 14
Богдан Бойчук. Краєвиди
21.03.2017 16
Богдан Бойчук. Десь суть була
21.03.2017 26
Художні координати поезії Богдана Бойчука
21.03.2017 25
Мовні знаки темпорального змісту в філософсько-поетичному дискурсі Богдана Бойчука
21.03.2017 28
Любов і біль Богдана Бойчука
21.03.2017 20
Біографія Богдана Бойчука