Микола Вінграновський

(1936-2004)

Микола Вінграновський увійшов у сучасну українську поезію як поет палкого темпераменту, високої громадськості почуттів і чарівного світу духовності. У його поезії знайшли своє дивовижне поєднання загальне й особисте, абстрактне і конкретне.

Поезія М. Вінграновського відзначається і високим темпераментом, і реалістичним світовідчуттям, і дивною романтичністю, і глибоким драматизмом, при якому поет залишається все ж таки гармонійною особистістю, часто збентеженим і схвильованим, але реальним «я».

Вінграновський схильний до катарсисного переживання, тому його лаконічні поезії місткі за змістом, гостродраматичне напруження художньої думки знаходить свою «вибухову» розв’язку.

Любов і ненависть, віра і розчарування, нещадний самоаналіз і стійкий оптимізм, доля рідного народу, його історична пам’ять та великі перспективи, джерела невичерпної духовності — такі соціально-важливі аспекти лірики поета.

Біографія

Твори

Критика

10.05.2017 39
Микола Вінграновський. У синьому небі я висіяв ліс
10.05.2017 27
Микола Вінграновський. Сікстинська Мадонна
10.05.2017 29
Микола Вінграновський. ​Сеньйорито акаціє, добрий вечір
10.05.2017 359
«Творись, мій труд!» (До портрета М. Вінграновського)
10.05.2017 480
Світогляд і талант (Творчість Миколи Вінграновського)
10.05.2017 116
Психологізм у ліриці М. Вінграновського
10.05.2017 89
Біографія Миколи Вінграновського