Микола Вінграновський
Микола Вінграновський|
(1936-2004) Микола Вінграновський увійшов у сучасну українську поезію як поет палкого темпераменту, високої громадськості почуттів і чарівного світу духовності. У його поезії знайшли своє дивовижне поєднання загальне й особисте, абстрактне і конкретне. Поезія М. Вінграновського відзначається і високим темпераментом, і реалістичним світовідчуттям, і дивною романтичністю, і глибоким драматизмом, при якому поет залишається все ж таки гармонійною особистістю, часто збентеженим і схвильованим, але реальним «я». Вінграновський схильний до катарсисного переживання, тому його лаконічні поезії місткі за змістом, гостродраматичне напруження художньої думки знаходить свою «вибухову» розв’язку. Любов і ненависть, віра і розчарування, нещадний самоаналіз і стійкий оптимізм, доля рідного народу, його історична пам’ять та великі перспективи, джерела невичерпної духовності — такі соціально-важливі аспекти лірики поета. Твори Критика
|
Поділитися