Ліна Костенко

(нар. 1930)

Більшість віршів Ліни Костенко являють собою синтез кількох стилів — неоромантичного, неореалістичного, імпресіоністичного, експресіоністичного та ін. В її поезії легко встановлюється тотожність між художніми образами та дійсністю, яка за ними стоїть.

Вільна і скута, минуща і вічна, зрозуміла і таємна, реальна і міфічна, така, як храм, і така, як тюрма, — ці та інші категорії притаманні поезії Ліни Костенко.

Генетична пам’ять народу, збережена у слові, немовби оживає у своєрідному, індивідуально-неповторному поетичному світі письменниці, набуває здатності розмовляти з нашими сучасниками.

Природа у віршах Ліни Костенко витлумачується у різних, часом навіть протилежних сенсах. З одного боку, вона втілює ідею сліпої і загрозливої для життя людини стихії, з другого боку, вона сповнена вищої мудрості.

Біографія

Твори

Критика

16.05.2017 167
Ліна Костенко. Страшні слова, коли вони мовчать
16.05.2017 127
Ліна Костенко. ​Вже почалось, мабуть, майбутнє
16.05.2017 94
Ліна Костенко. Вечірнє сонце, дякую за день!
16.05.2017 637
Символіка природи в поезії Ліни Костенко
16.05.2017 1352
Поетична логіка – поразки й перемоги в романі Ліни Костенко «Берестечко»
16.05.2017 596
Грані поетичної майстерності Ліни Костенко
16.05.2017 194
Біографія Ліни Костенко