Юрій Тарнавський

(нар. 1934)

Мовний універсум Юрія Тарнавського, письменника Нью-Йоркської групи, зображує людину як «буттєву дитину» актуального життєвого простору, через словесні знаки якого виявляється й неубезпеченість її істоти, і прихований внутрішній потенціал.

Усунення елемента «високого» з трагедії земного існування руйнує її онтологічну природу. Зменшуючись від суб’єкта буття до об’єкта побуту, людська істота в художній інтерпретації Юрія Тарнавського долає суперечність між антропоцентричним баченням дійсності й істинним місцем у світі людини XX століття.

Екзистенційне мовомислення Юрія Тарнавського, подане в «локальній» словесній матерії, виступає формою психопоетичного самоопанування. Цьому сприяє створення поетом мовностилістичної перспективи відносності, некатегоричності системи емоційних оцінок — їх потенційної «інакшості».

Біографія

Твори

Критика

19.05.2017 24
Юрій Тарнавський. Серпень
19.05.2017 22
Юрій Тарнавський. ​Раннє літо
19.05.2017 38
Юрій Тарнавський. Неначе вітер у волоссі
19.05.2017 109
«Час слізьми котився по зморщених обличчях каменів» (Поетичне й непоетичне Ю. Тарнавського)
19.05.2017 264
Повість Юрія Тарнавського «Шляхи»: текст і контекст
19.05.2017 117
Міфософія актуального життєвого простору в художньому мовомисленні Юрія Тарнавського
19.05.2017 67
Біографія Юрія Тарнавського