Франсуа Вийон (François Villon)

(між 1431 і 1432 – після 1463, але не пізніше 1491)

Франсуа Війон жив на межі двох епох: Середньовіччя та Відродження. Тому в його творчості теми, традиційні для поезії Середньовіччя, розглядаються з нової точки зору, доповнюються новими ідеями. Уся творчість Війона в цілому виходить за межі середньовічної поезії, вона належить новому світу, новій системі поглядів — Ренесансу. Війон — останній поет Середньовіччя і перший поет французького Відродження. Саме це визначило оригінальність, неповторність і в кінці кінців безсмертя його віршів.

Поезія Війона — це дивовижна суміш задерикуватого цинізму та сповнених відчаю та болю тонких ліричних переживаньТрагічна, фатальна самотність людини, покинутої напризволяще у ворожому їй світі, — чи не основний образ, що постає з поезії Франсуа. 

Для Війона дуже характерним було пристрасне ставлення до предмету зображення: він ніколи не залишався байдужим, гарячий темперамент — ось що його відзначало.

Биография

Произведения

Критика

05.09.2018 12
Франсуа Вийон. ​Эпитафия
05.09.2018 13
Франсуа Вийон. Баллада примет
05.09.2018 13
Франсуа Вийон. ​Баллада о дамах былых времён
05.09.2018 14
«Я – Франсуа, намилив кат вже зашморга три рази...»
05.09.2018 15
Версії «Чотиривірша» Війона
05.09.2018 13
Актуальність поезії Франсуа Війона
05.09.2018 24
Биография Франсуа Вийона