Шкільна муза

З нічного лугу в таїні,
із білого туману,
із пам’яті вертай мені,
із отого роману
шкільного, з милої пори,
як вабив цвіт купави,
з дитячих книг, з чудної гри —
гри вільної уяви.
Із віршів перших повертай,
з бузку в пахкій немові,
вертай, збентежена украй,
з несмілої любові,
тії, яка не знає лжі
рядків, тії — з півслова...
Мої лиш очі зав’яжи —
повірить в тебе знову.