25 августа 2016 в 9:49 Кино 797

Фонтан

Філософсько-фантастичний художній фільм-притча  Даррена Аронофскі

Древні індіанці майя, чия цивілізація переживала добу розквіту у ІІІ – Х ст., вірили у зв'язок життя та смерті, що витікала з їхніх уявлень про реінкарнацію. Важливим аспектом духовної культури майя було символічне розуміння смерті як повернення у материнську утробу. Смерть передувала народженню і була необхідною умовою життя, своєрідним «актом творення». Згідно вірувань, місцем очищення душі та підготування її до переродження, була Шибальба, - підземний світ, де протягом 819 – денного періоду, душа проходила випробування та звільнялась від плоті, перебуваючи у владі дев’ятьох повелителів царства мертвих.

Концепція фільму Даррена Аронофскі «Фонтан» побудована саме навколо ідеї Розвитку та Відродження. Потойбіччя Шибальби розкривається режисером як туманність помираючої зірки, яка стає сюжетним та змістовим центром картини. Три часові виміри, у яких головні герої, Том та Ізі Крео, намагаються знайти дорогу до вічного життя. У 1500 – му році, Ізабелла постає королевою Іспанії, котра переконує свого вірного конкістадора, Томаса, ринути на пошуки Дерева Життя, яке б подарувало їм обом безсмертя, а Іспанії – свободу.

Далі по хронології, 2000 – ий рік, де як хірург, герой намагається врятувати свою дружину від раку. Том увесь час проводить у гарячкових спробах винайти ліки, які б допомогли вирвати кохану з лещат смерті. І знову у дії фігурує Дерево Життя. Його зразок, привезений з Гватемали, потрапляє до рук Тома. Втім, Ізі, цілковито готова прийняти неминучу загибель і не розділяє захоплення чоловіка від знахідки. Два полюса думок на безповоротне явище часу: примирення Ізабелли та жага боротьби Томаса не дають героям бути один з одним тут і зараз, у теперішньому та справжньому.

Останній виток, 2500 – ий, в якому уже Просвітленим, Том розсікає космічний простір, наближаючись до Шибальби. Він мандрує у кулястій сфері, в центрі якої дерево – уособлення його коханої Ізі. Вона являє спогади з їх минулого життя та живить його власною плоттю. Томас чекає приближення вибуху зірки, який вивільнить їх душі та дозволить бути разом у новому переродженні.


«Люди завжди намагалися перемогти страх перед смертю - хоча б на рівні казок, намагалися зрозуміти, чому ми існуємо, що таке смерть і, що таке любов. Ну і, звичайно ж, дізнатися, що відбувається з нами після смерті. Ці питання люди задають собі з незапам'ятних часів. Зрозуміло, дебіл з Брукліна на зразок мене, на ці питання відповісти в принципі не може. Я і не намагався. Мій фільм швидше представляє собою «тріп», медитацію над цими питаннями. Є дещо, у що я вірю сам по собі, але розповідати про це не збирався. Нехай кожен збере в собі свою віру і вірування, сяде з друзями, поговорить - може, що і вийде. Типу, ну ось як ми студентами лопотіли, коли часу було багато, - що, та чому. Ось таким вийшов «Фонтан»»

Даррен Аронофскі

Композиційна канва картини прошита золотими, чорними та червоними нитями. Така гама кольорів зумовлює глибоке занурення в ідейну площину фільму. Усі три періоди вдало відтіняють один одного та водночас постають як цілісна подієва структура, розтягнута у часі та просторі. Кожне з перевтілень та спогадів героїв, режисер позначив певними асоціативними вузлами, не даючи сюжетним переплетінням перетворитися на сумбурну гру. Порушена хронологія картини працює на нагнітанні акценту боротьби зі смертю та пошуку життя.

Історичне коріння світової міфології та релігій тісно переплетене одіозним образом Дерева Життя. Кожна культура самобутньо підходила до трактування цього символу, - Іґґдрасілль у скандинавів або Ашваттха в індуїстів. Позаяк, спільно для усіх народів Дерево є уособленням єдності світу, а «Фонтан», - своєрідною апперцепцією автора його образу. Фабула фільму, як розгалуження крони, сплітаючи та розводячи гілля, здіймається все вище,де листва знаходить себе у смиренні та осінній смерті.


Головного героя, Тома, грає Г'ю Джекман, його дружину Ізі, – Рейчел Вайс. Робота над фільмом відтягнулась на 2 роки через розбіжності з актором Бредом Піттом, якого Даррен Аронофскі спершу запросив на роль. Опісля, сценарій Аронофскі переписав, а перша його версія лягла в основу графічної новели. Згодом бюджет фільму суттєво скоротили. Відтак режисер використовував макрозйомку хімічних реакцій, замість звичних комп’ютерних спец ефектів, що додало більшої природності фільму. Аронофскі дуже скрупульозно пропрацював деталі фільму, зокрема декорації. У сценах нападу конкістадорів на плем’я майя, були задіяні моделі щитів, які справді використовували для захисту іспанці Пізнього Середньовіччя та початку епохи колонізації Нового Світу. Також у «Фонтані» присутні геометричні елементи. «Трикутник в сузір'ї Оріона, той самий, який древні майя вважали країною мертвих. Піраміди, які будували майя, вони теж трикутні. Іспанія XVII століття - там були трикутні вежі. А подивіться навколо зараз: монітори, двері, вікна - все суцільно прямокутне. Тут виникає питання: "А ось ми в космосі. Яка форма домінує тут?», - говорить Даррен Аронофскі. Прониклива, могутня музика Клінта Менсела допомагала легко перейнятися настроєм фільму. Віолончель, скрипка, фортепіанні акорди, шаманські мотиви та сучасне аранжування заглиблювали у сакральну атмосферу наближення до істини, глибокої, скритої медитації та сповіді.


«Життя людини є або творчістю, або невдачею його слова»

Еліфас Леві

Книга головної героїні, Ізабелли Крео, «Фонтан» відіграє символічну та об’єднуючу роль у фільмі. Вона водночас є, закарбованим у слові, життям Іспанії періоду конкісти, та незавершеною історією, останню главу якої відведено дописати Тому. Чоловік закінчує справу в одному житті та дописує главу в іншому. Так акцентується увага на взаємозв’язку всього сущого, і коли Ізі хоче самотужки дописати книгу, вона згадує історію Мойсея Мораліса, провідника майя. Він розповідав про свого батька, на могилі якого посадив сім’я, з якого пізніше виросло дерево. Мойсей говорив, що тепер його батько – частина цього дерева, а згодом, коли птах з’їв його плід, то він відлетів разом із цим птахом. Відтак усе у нашому світі має свої витоки, зв’язки та причини. З – поміж іншого виділяється питання режисера стосовно перетворення Ізі на дерево у третьому витку часу. Після поховання Том кидає на могилу дружини засохлий плід ліквідамбара. Таким водянистим штрихом режисер приводить нас до розуміння глибокої закоренілості зневіри.

Хтозна скільки втілень проживають герої між подіями у фільмі, важливим є те, що наблизившись до Шибальби, Том нарешті рятує Ізі Крео,( ісп. Y sí, creo - так, я буду вірити); ту, яка буде вірити і ввіряти себе коханій людині. У ту мить, коли вони дістаються туманності помираючої зірки, три паралелі сходяться у відродженні однією точкою буття та часопростору. Том проноситься крізь усі минулі життя, тим самим нівелюючи саму ідею обмеження у нашому Всесвіті. Герої переходять головний рубіж, і тепер саме життя набуває зовсім іншого значення; вони «закінчили справу» і за це їм даровано відправитись у місце, де на них чекатиме благоговіння та спокій.


Оля Річняк



Ключевые слова: Філософсько-фантастичний художній фільм-притча Даррена Аронофскі, фыльм Фонтан, Древні індіанці майя, навколо ідеї Розвитку та Відродження, Шибальба, Іґґдрасілль