Юрій Дараган. То я та вітер в дикім полі

То я та вітер в дикім полі,
Отруйні стріли, сагайдак, —
Таким міцним солодким болем
Наповнить їх смертельний знак!..

Кому, однаково, цілунки,
Удари, рани і вино!..
В’одно — густі червоні трунки,
Та кінь, та руку на стегно!

Так пишно вмерти, ясно жити!
Ось білий лебідь — все вперед…
І раптом, стрілами прошитий,
Паде в зелений очерет.

Біографія

Твори

• Дніпро, пунсовий захід, кручі
• Ти снивсь колись прапращуру мойому
• То я та вітер в дикім полі

Критика

• «І я колись в майові дні в офіру серце ніс...»
• Тонкий свист летючої стріли (Юрій Дараган і його поетична збірка «Сагайдак»)
• «Хай кров на сніг із серця присне, червоним маком зацвіте...»