Олекса Стефанович. Як срібно скрізь!
Як срібно скрізь! Куди не кинь,
Усе виблискує, іскриться...
Як чисто може засвітиться
Земне в небесну голубінь!
Душа окрилена, окріпла:
«Кому хвалу свою пошлю?!»
Не день в саду моїм, а шлюб
Блакиті ясної і срібла.
Твори
Критика
- Поезія «in extremis»: спроба порівняння релігійної лірики Олекси Стефановича і Марини Цвєтаєвої
- Символіка кольорів у поезіях Олекси Стефановича
- Хрест Олекси Стефановича
Поділитися