Тодось Осьмачка. Романс

Тодось Осьмачка. Романс

Поволі звіває тумани
вечірня зоря з висоти,
і в полі високі майдани
гучнішають від самоти.

Поволі темнішає поле
й до місяця сяє в росі,
та очі мої вже ніколи
сльозами не блиснуть красі:

покинули друзі безсилі
мене умирати в степу,
де вітер гойда на могилі
у житі довічну журбу;

де сокіл мандрує під небом
й несе мою волю кудись;
де серце моє вже над степом
не здужає крикнуть «вернись».

Поволі з вечірніх туманів
земля, засинаючи, п'є,
поволі до зір, океанів
життя відпливає моє...

Біографія

Твори

Критика



Ключевые слова: Тодось Осьмачка,МУР,Романс,твори Тодося Осьмачки,стихи Тодося Осьмачки,скачать стихи Тодося Осьмачки,читати твори,скачать бесплатно,вірші Тодося Осьмачки,українська література 20 ст.

Читайте также