Василь Голобородько. Теплі слова
Співаймо пісні про кохання,
щоб не вмерло слово «Дунай»,
гуляймо весілля своїм дітям,
щоб не вмерло слово «коровай»,
розповідаймо казки своїм онукам,
щоб не вмерло слово «Змій» —
наповнюймо
цей холодний всесвіт
теплими словами нашої мови,
які народжуються разом із диханням.
Твори
Критика
- Гра як форма поетичного буття (На матеріалі поезії В. Голобородька «Дзвінкі конвалії»)
- Поезія як свято мови (Етимологія «Українських птахів» Василя Голобородька)
- «Рухомий храм нечуваного віросповідання» (До 60-річчя від дня народження Василя Голобородька)
Поділитися