15 июня 2017 в 19:24 Кино 173

​Антивоєнне vs героїчне кіно: «Народжений 4 липня» та «Рембо»

​Антивоєнне vs героїчне кіно: «Народжений 4 липня» та «Рембо»

Для військових війна рано чи пізно закінчується. Протевона може стати травмою на все життя. «Народжений 4 липня» та «Рембо. Перша кров» – це знакові фільми про посттравматичний синдром солдатів та Вєтнамську війну.

Війна означає, що солдати, котрі вижили, рано чи пізно повернуться додому. Ми знаємо, як влучно співає гурт «Океан Ельзи»: «Скільки іще забере вона / Твоїх дітей, не твоя війна». Війна приносить не тільки смерть людей, але і психологічні травми.

Про повернення солдата після війни письменник Еріх Марія Ремарк написав роман «Повернення» (Der Weg zurück) (1931), екранізований у 1937 році Джеймсом Вейлом під назвою «The Road back». Це була одна з перших екранізацій, яка заторкнула цю тему.

Пізніше був знятий однин з найкращих фільмів про повернення з війни та військові травми. Це фільм кінорежисера та сценариста Олівера Стоуна «Народжений 4 липня» (Born on the Fourth of July) (1989). Перед цим про війну у В’єтнамі був знятий автобіографічний фільм Олівера Стоуна «Взвод» (Platoon) (1986). Останнім фільмом, знятим на цю тему, є «Небо і земля» (Heaven & Earth) (1993), який розповідає про в’єтнамку, котра пережила війну.

Як автор статті, я не згоден із політичними поглядами Олівера Стоуна і не підтримую його дружбу та прихильне ставлення до диктаторів. Він знімає антиамериканські документальні фільми ­– такі, як «Нерозказана історія США» (The Untold History of the United States) (2012). Також ми про нього пам’ятаємо після його зустрічі з Януковичем та фільму «Україна в огні» (Ukraine on Fire) (2016). Найближчим часом має вийти ще один документальний фільм – «Інтерв’ю з Путіним» (The Putin Interviews) (2017). Але ось ці пропагандиські фільмі не заперечують геніальності великого режисера. Більшість його художніх фільмів заслуговують на увагу.

США – це демократична країна, а тому там «на ура» сприйняли антивоєнний погляд Олівера Стоуна у В’єтнамі. За найкращу режисуру та монтаж «Народжений 4 липня» удостоївся двох премій «Оскар», також був удостоєний чотирьох «Золотих глобусів». Том Круз знявся в цьому фільмі в головній ролі. Рональд Л. Ковік, якого зіграв Круз, – це реальний ветеран В’єтнамської війни. Кіно так назване, бо Рон Ковік народився у День Незалежності США. У 1974 році він очолив групу інвалідів війни, які влаштували голодування з вимогою розслідувати стан справ у всіх закладах Міністерства у справах ветеранів. В цьому ж році були написані Ковіком мемуари «Народжений 4 липня», за якими знятий фільм. В результаті своєї антивоєнної діяльності Ковік отримав широку популярність. Його 12 разів заарештовували за участь в антивоєнних акціях.

Фільм розповідає про хлопця Рона, який у дитинстві відвідував паради, присвячені Другій світовій війні. Він був у захваті від героїзму воєнних, а тому хотів стати подібним до них. Друзі попереджали його, що він у своїй уяві перебільшує загрозу комунізму. Потрапивши на війну, він з необережності застрелив свого товариша, брав участь у кривавих вбивствах мирного населення у селах та внаслідок поранення, яке призвело до інвалідності, став пересуватися на візку, бо не міг ходити. Далі у фільмі показана його особиста драма та боротьба із самим собою. Окремо варто відмітити також роль Вільяма Дефо, який зіграв роль Чарлі. Цей персонаж не є додатковим, а своєю інакшістю показує життя Рона Ковіка в іншому ракурсі. Не випадково у фільмі ці персонажі дійшли до конфлікту. Хоча Чарлі показав Ронові смак життя.

Протилежним поглядом на цю війну є «Рембо. Перша кров» (Rambo: First Blood) (1982), знятий за однойменним романом Девіда Моррела. Джон Рембо, ветеран В’єтнамської війни, подорожує по США в надії відшукати своїх бойових товаришів. Він дізнається про смерть товариша з військового підрозділу «зелених беретів». Герой війни приходить у тихе провінційне містечко, де його заарештовує шериф Віл Тисл. Далі Рембо привозять до відділку, де поліцейські б’ють та принижують його. Але на допитах ветеран війни психологічно не витримує і зривається, б’є поліцейських та тікає з відділку. Так протягом фільму відбувається війна поліцейських на чолі з шерифом.

На відміну від реального Рональда Ковіка, Джон Рембо є не простим хлопцем, а вміє себе захистити та вбиває поліцейських. Але, як у «Народженому 4 липня», Рембо страждає також внаслідок спогадів про війну. Як на той час, це був кривавий бойовик, і взагалі кіно доволі «жорстке». Фільм приваблює персонажем Джоном Рембо, який може вижити в будь-якій ситуації.

Між оригінальною книгою та фільмом є суттєві сюжетні розбіжності. У книзі головний герой гине. У режисерській версії є альтернативна кінцівка, в якій Рембо здійснює самогубство. Проте глядачі хотіли продовження, тому зняли аж чотири частини. «Рембо. Перша кров 2»(Rambo: First Blood Part II), на відміну від фільмів Олівера Стоуна, містить антирадянську пропаганду. Продовження першої частини нагородили негативної премією «Золотою малиною», але Рембо став символом Америки під час правління Рональда Рейгана. Сам Президент США звертався до образу Рембо у своїх публічних виступах. Наприклад, ближче до кінця ліванської кризи Рейган зазначив на прес-конференції: «Хлопці, після перегляду «Рембо 2» вчора вночі я знаю, що робити наступного разу, коли це трапиться». Не лише сам Рембо, але і його зброя також стала частиною масової культури. З героєм асоціюється кулемет M60, блочний лук («компаунд») і ніж виживання. У 80-ті в США після виходу фільму настав справжній «бум» на такі ножі. Так трагічний герой першого фільму перетворився на «супермена». Невипадково так хочеться поставити Рембо проти Термінатора. Ну і до всього, є знята пародія на «Рембо 2» та «Рембо 3» (Rambo III) (1988), комедія «Гарячі голови 2»«Hot Shots! Part Deux» (1993), у головній ролі якої знявся Чарлі Шин. Він там навіть куркою стріляє. У Радянському Союзі майже весь час існувала тільки одна правда про війну. Тому правильно, що можуть існувати дві протилежні точки зору. Як би позиція Олівера Стоуна не подобалася уряду США, але у кіно вона зображує війну як злочин, навіть якщо ти воюєш з добрими намірами. А після війни солдати травмовані не лише фізично, але і психологічно самою війною. У «Рембо. Перша кров» показано, що ветеран війни може зірватися і почати руйнувати все навколо. Наступні три частини варті уваги хіба що як розважальні бойовики. Доля правди є навіть у другій, третій та четвертій частинах кіноепопеї про Рембо. Про те, як стають такими американськими солдатами, показано у «Суцільнометалевій оболонці» (Full Metal Jacket) (1987) Стенлі Кубріка.

А «Народжений 4 липня» варто подивитися, щоб хоч трохи мати наближене розуміння, що війна – це не просто пригоди та героїзм, а особиста життєва трагедія кожного учасника.

Сказано, що «Si vis pacem, para bellum» («Хочеш миру – готуйся до війни»), але краще війни взагалі уникати та їй запобігати. Захищати рідний край – це блага справа, проте варто розуміти, яку ціну платять за це воїни, які цю справу роблять.

Дмитро Тирусь

© md-eksperiment.org



Ключевые слова: ​Антивоєнне, героїчне кіно, Рембо. Перша кров рецензія, дмитро тирусь, Der Weg zurück, Born on the Fourth of July

06/25/2017 03:01:48