23-06-2017 Ірина Жиленко 214

​Я все життя чогось чекала...

Ірина Жиленко. ​Я все життя чогось чекала...

Я все життя чогось чекала.
Все виглядала у вікно.
І дочекалась, що дзеркала
напнула чорним полотном.

Тепер нічого вже не жду.
Тепер нічого не потрібно.
Хоч тільки й маю, що біду —
на схилену голівку срібну.

А ще — оту могилку скраю,
яка мовчить, завжди мовчить.
І старості сухий окраєць,
що і слізьми не розмочить.


Читати також