1 октября 2017 в 10:10 Кино 487

​Наркоманія в кіно та літературі

​Наркоманія в кіно та літературі

Наркоманія - це не тільки соціальна тема, без неї важко уявити світовий кінематограф. Раніше на сайті вже була опублікована стаття про письменників та наркоманію, а зараз ви прочитаєте про наркоманію в кінематографі. А також про книжки, за якими були екранізовані ці фільми.

«Голий ланч» (1991)

Є такі книги, які ти не здатний прочитати, а чекаєш поки до них доростеш. Такою є «Голий ланч» Вільяма Берроуза(1959). Якщо хочете познайомитися з творчістю Берроуза, то краще читати «Наркоту» (1953). «Голий ланч» нагадує фантастику, антиутопію, але нею не є. Також роман дуже брутальний, але таким він має бути. Тому не думаю, що він для широкого кола читачів.


Якщо режисер талановитий, то він може зняти кінострічку, яка наблизить твір для масової аудиторії. Девід Кроненберг написав сценарій та зняв фільм за сюжетом «Голого ланчу» . Він дуже відрізняється від роману. Стрічка включає деякі елементи з твору: Білл Лі, Доктор Бенвей, Інтерзона і так далі. В основі сюжету лежить історія про те, як Бероуз вбив свою жінку Джоан Воллмер та втік до Мексики. Кроненберг розтрактував цю подію з життя письменника-бітника фантастично, зобразивши такі дивні елементи, як розмовляючі жуки/друкарські машинки та велетенські багатоніжки, м’ясо яких використовують для споживчих потреб. І таких речей у цьому арт-хаусному фільмі є багато, а тому глядач може відкрити для себе багато нового.

«На голці/Trainspotting» (1996)

Порівняно з романом, цей фільм далеко не брутальний. В романі набагато більше ненормативної лексики та жорстких сцен, ніж у кіно. Назва «Trainspotting» означає хоббі, пов’язані із залізничною дорогою. Друге значення цього слова - наркотрафік.

«На голці» шотландського письменника Ірвіна Велша–це трагікомедія, яка розповідає про те, як Марк Рентон хоче перестати бути наркоманом. Правда у книжці є перевага, тому що тут заторкнута проблема ВІЛ/CНІДу та наркоти.

Є такі сцени, заради яких варто подивитися це кіно. Наприклад та в якій показано «найгірший туалет Шотландії». В цій сцені Рентон приймає наркоту через анальний отвір.

Так це означає, щоб бути наркоманом - не обов’язково колотися. Такі тяжкі наркотики також нюхають, приймають через анальний отвір, ректальні свічки. Голка не є необхідністю. Не випадково в романі автор каже, що легше перестати колотися, ніж перестати бути наркоманом…

Продовження фільму довго відкладалося, адже Юен Мак-Грегор образився на Денні Бойла, бо той вибрав на головну роль фільму «Пляж» (2000) не його, а Леонардо Ді Капріо. Також Бойл займався іншими проектами і лише у 2017 році зняв продовження «Trainspotting», яке доповнює першу частину. В ній показано, що головні герої зовсім не змінилися. Так і залишилися всі ненормальними. Життя їх нічому не навчило.

Перша частина «На голці» дає враження, що це ніби кіно ні про що. Але книга мені показала, що так очима наркомана він викриває всю лицемірність суспільства, а також, образно кажучи, їде танком по всіх цінностях. В тому і краса цієї огидної стрічки, у ній немає нічого святого. Це чудово, коли огидне показують таким, яким воно є насправді.

«Реквієм за мрією» (2000)

Цей фільм можна назвати культовим, бо без нього зараз не мислимий сучасний кінематограф. «Реквієм за мрією» настільки став очевидною для нас річчю, що немає сенсу зайвий раз згадувати про цей кіношедевр. Він є екранізацією роману Г’юберта Селбі Молодшого, на основі якого знято однойменний фільм режисером Дарреном Арановські. В головних ролях знялися Джардж Лето, Дженіфер Коннелі. На премію «Оскар» була номінована Еллен Берстін. А вона дуже старалася для цієї ролі. Еллен скинула 18 кілограмів, терпіла 4 години нанесення гриму щоденно (знімали з квітня по липень 1999 року) та носила підкладки по 20 кілограмів. Попри впевненість режисера, що все знято добре, вона просила повторювати знову зйомку кадра, аж поки не виходило досконало.

Як і у попередньому своєму фільмі «π», Арановські широко використовує прийом монтажу надзвичайно коротких фрагментів. У фільмі налічується до 2000 монтажних з'єднань. Але не це є найяскравішою візуальною фішкою стрічки, головне – це «поліекран». Автори поділяють екран надвоє або натроє, показуючи одночасно кілька дій або героїв. Така сегментація може показати, як в першій сцені діалогу між Сарою та Гарольдом, що герої розділені. Окремо варто згадати про автора музики Клінта Менсела. Він поєднав електронну музику з елементами класичної. Музика писалася на етапі монтажу, а тому він для кожного акту створював окремі за характером композиції. Допомагали в розробці музики реквієми відомих композиторів, які він цитує у фільмі. Саундтрек був записаний струнним квартетом Kronos Quartet.Якщо ви бачили це кіно, то рекомендую почитати також книгу. У ній є цікаві моменти, яких немає у фільмі. Наприклад, про те, як стріляють у телевізор друзі Гарольда. Завдяки цій книзі я дізнався про композитора Густава Маллера та його симфонію «Воскресіння». Багато речей, яких немає у фільмі, відкриє вам книга.

«Морфій» (2008)

Сергій Бодров-молодший залишив після себе не лише дві частини фільму «Брат», він також написав сценарій до стрічки «Морфій». В основу лягли оповідання Михайла Булгакова «Морфій» та «Записки юного лікаря». Зняв по цьому сценарію фільм друг Бодрова: Олексій Балабанов. Він сказав: «Найчастіше я ставлю картини за своїми власними сценаріями, тому на цей раз працювати мені було трохи важче, ніж зазвичай, але при цьому результатом я задоволений. І навіть більше того, ця стрічка вже стала для мене однією з улюблених, поряд з картинами «Про виродків і людей» та «Вантажем 200»».

Оповідання Булгакова автобіографічні та відображають ранній період його творчості. Ще далеко Булгакову до його геніальних творів «Собаче серце», «Біла гвардія» та «Майстер і Маргарита», його ранні твори не відзначаються красою естетичної стилістики пізнього періоду. Екранізація зроблена яскравою. Костюми та предмети інтер’єру підібрані скрупульозно. Музика підібрана в основному з репертуару Олександра Вертинського.


Екранізація вийшла з цього всього жорсткою, бо там показали натуралістичні сцени операцій, які описав Булгаков в «Записках юного лікаря». Сцена в туалеті, перша ампутація, розрізання горла дитини та вставлення трубки для лікування дифтерії – ці сцени зняті натуралістично та професійно. Також радує, що у стрічці знялися відомі актори, такі як Андрій Панін та Сергій Гармаш. Про моменти, завдяки яким цей фільм варто подивитися, можна говорити багато.

«Роман з кокаїном» (2012)

Роман, за яким знято цей фільм, спочатку приписували Набокову. Він був опублікований 1934 року в Парижі М. Агеєвом (справжнє ім’я Марк Леві) радянським письменником та перекладачем.

Екранізація знята режисером Генадієм Сидоровим. Дія відбувається у наш час. Фільм вийшов цікавий, але події відбувається майже століття пізніше, ніж у романі, тому атмосфера інша. На мою думку, було б цікавіше, якби у фільмі відобразився той час. А так кожному своє. То справа смаку.

Гарного вам перегляду та читання.

Дмитро Тирусь

© md-eksperiment.org



Ключевые слова: Книги та фільми про наркоманію, ​Наркоманія в кіно та літературі, Голий ланч, На голці, Trainspotting, Реквієм за мрією, Морфій, Роман з кокаїном, які фільми подивитися