13 февраля 2018 в 21:47 Джек Линдсей (Jack Lindsay) 79

Герої, яким належить майбутнє

Герої, яким належить майбутнє

М. Лопирьов

Джек Ліндсей відомий далеко за межами своєї країни як талановитий поет та романіст, літературний критик, публіцист і невтомний громадський діяч, його перу належить понад 50 книг, з яких близько 30 складають романи на історичні та сучасні теми. Ліндсей — автор кількох збірок віршів та віршованих драм, низки цінних історичних досліджень, а також праць з історії та теорії літератури. Він написав монографії про Джона Беньяна, Чарльза Діккенса та Джорджа Мередіта, а переклади творів античних і радянських поетів створили Ліндсею репутацію одного з найкращих перекладачів сучасної Англії.

Дитячі та юнацькі роки Ліндсея, які знайшли яскраве відображення в романізованій автобіографії «Розповідь про життя», пройшли в Австралії. Там майбутній письменник закінчив Брісбейнський університет по факультету класичної філології. Ще в шкільні та студентські роки почав він писати вірші. Це були переважно переклади з античних поетів та вірші на антивоєнну тематику, що відтворювали антивоєнні настрої демократичних верств Австралії. Юний поет дав клятву цілковито присвятити себе літературній творчості, причому заприсягнувся «ніколи не йти на компроміс із світом грошей та наживи». Він додержав свого слова.

Хоча Ліндсей народився та виріс в Австралії і почав свій творчий шлях як поет австралійський, пізніше він стає національним англійським письменником, продовжувачем гуманістичних традицій класичної англійської літератури. Починаючи з 1926 року, письменник живе в Англії і за цей час назавжди зв’язав свою долю з долею англійського народу.

В своїй творчості Ліндсей не уникнув впливів декадентської літератури. Подібно до багатьох літераторів свого покоління, він пройшов довгий та складний шлях шукань, перш ніж остаточно став на позиції соціалістичного реалізму, естетичні принципи якого знайшли найбільш повне відображення в його творах п’ятдесятих років. Лише у другій половині тридцятих років до Ліндсея приходить політична зрілість, а разом з нею і популярність. В ці роки він зближується з англійським антифашистським рухом. «Починаючи з другої половини тридцятих років моє життя та творча діяльність нерозривно пов’язані з антифашистськими силами, компартією Британії та рухом на захист миру», — згадує Ліндсей в своїх автобіографічних нотатках. Саме з середини тридцятих років Ліндсей свідомо прагне наблизити своє мистецтво до життя, зробити його зброєю в боротьбі народу за соціальний прогрес. Він пише актуальні поетичні твори, в яких відверто стає на бік прогресивних сил, що борються проти фашистської реакції як у себе на батьківщині, так і за рубежем (поеми «На варті Іспанії» та інші). Вперше звертаючись до англійської національної історії, Ліндсей пише в ці роки ряд публіцистичних і художніх творів, що переслідують цілком певну політичну мету — відродити революційні та демократичні традиції англійського народу.

1938 року Ліндсей публікує свій перший роман про минуле англійського народу (до цього він писав романи виключно з античної історії). Це був роман «1649», в якому письменник відтворив події найбурхливішого року англійської буржуазної революції середини XVII сторіччя. З темою вітчизняної історії Ліндсей не пориває і по сьогодні. Слідом за книгою «1649» вийшли романи про чартистський рух і революції в Європі («Люди сорок восьмого року», 1948), про народні повстання під час царювання Марії Кривавої («Вогнища в Смітфілді», 1950), про події кінця XVIII віку, коли консервативний уряд Піта почав енергійно викорінювати англійський якобінізм («Пристрасна пастораль», 1951), про селянське повстання проти огорожування («Величний дуб», 1957) та ін. Всі ці твори, включаючи «1649», становлять єдиний цикл, об’єднаний спільним ідейним задумом, художнім методом, конкретно-історичним підходом до відтворюваних подій та явищ. Усі вони характеризуються роздумами письменника-гуманіста про справжню людяність, мрією про перемогу ідей справедливості. В кожному романі Ліндсей прагне до всебічного змалювання епохи на основі глибоких знань не лише економічних форм виробництва, але й ідеологічних, політичних, правових відносин між людьми, на основі досконалого вивчення релігійних ідей, моралі, побуту, культури цієї епохи. Такий підхід до історії дозволяє Ліндсею зрозуміти вузлові протиріччя епохи, подати не тільки цілісну, життєво-правдиву картину світу, але й показати перспективу розвитку суспільства. Письменник доводить, що, незважаючи на тимчасові поразки, кожний новий виступ народу свідчить про зростання його сил, наближає людство ще на крок до ідеалу гармонійної, прекрасної людини, до повного звільнення людства від гноблення та експлуатації. Так Ліндсей в широкому історичному плані ставить в своїх романах тему спадкоємного розвитку визвольного руху англійського народу, розкриває реальний зв’язок між його минулим, сучасним, майбутнім.

Критику власницького світу, яка з’являється вже в історичних романах, Ліндсей продовжує та поглиблює в соціальних творах про сучасну Англію, що складають серію «Британський спосіб життя». Ця серія, над якою письменник працює протягом останнього десятиріччя, відкриває новий етап в творчій еволюції письменника. Вона задумана як багатотомна хроніка, як художній літопис громадського та політичного життя англійського народу після другої світової війни. Романи серії, що вже вийшли в світ: «Зраджена весна», «Приплив наростає», «Година вибору», «Жителі передмістя», «Бунт синів», — свідоцтво того, що серію можна поставити в один ряд з великими епічними творами, які з’явилися в останні роки в прогресивних літературах різних країн як знамення нашого часу, як художнє втілення своєрідних шляхів розвитку кожної з націй. Романи серії «Британський спосіб життя», за визнанням автора, є його першою свідомою спробою застосувати метод соціалістичного реалізму в творах на сучасну тему. В цьому напрямку Ліндсей йшов уже в своїх історичних творах і таких романах про сучасність, як «Ми повернемось», «Переборюючи жах», «Хелло, незнайомцю», «Час жити» та інших, що вийшли друком у воєнні та перші повоєнні роки. В романах серії «Британський спосіб життя» Ліндсей, не відмовляючись від досвіду сучасної англійської прогресивної літератури, в якій плідно розвиваються кращі традиції критичного реалізму, спирається на все те позитивне, чого він досяг у своїх попередніх творах, і одночасно використовує все те, що він почерпнув з уважного вивчення літератури та світового прогресивного літературного руху двадцятого сторіччя. В цих романах письменник не лише поглиблює критику власницького світу, але й художньо переконливо показує перехід визвольної боротьби трудового народу від стихійності до наукового пізнання історії, до боротьби за соціалістичне перетворення суспільства.

Застосовуючи метод історичного роману для зображення сучасності, Ліндсей зосереджує увагу читача на дійсних фактах та подіях, що являли собою певні етапи в розвитку історії Англії. Вже в романі «Зраджена весна», першій книзі серії, автор одразу ж створює широку експозицію всього епічного твору. Дія роману відбувається в період з вересня 1946 р. по березень 1947 р. в чотирьох промислових центрах країни — Лондоні, Ланкашірі, Йоркшірі та Тайнсайді. Вже тут Ліндсей накреслює образи головних героїв усієї серії: робітників, представників інтелігенції, буржуазії, — людей різного віку, різних професій, різного світогляду. Більшість героїв епопеї повинні розв’язати головне питання, яке історія поставила перед усіма людьми: яким шляхом йти — шляхом миру, демократії та соціалізму, за який англійський народ голосував у 1945 році, чи шляхом імперіалізму та війни, яким всупереч своїм передвиборчим обіцянкам пішли праволейбористські лідери. Своїм твором Ліндсей відстоює єдиний вірний шлях розвитку — шлях боротьби за мир та соціальний прогрес.

В кожній наступній книзі серії продовжується лише одна з чотирьох сюжетних ліній першого роману. В основі сюжету роману «Приплив наростає» (1953) — великий страйк лондонських докерів в квітні — червні 1949 року. В центрі твору персонажі «Зрадженої весни» — молодий докер Джефф Берроуз та його наречена Філ, яка тепер стала його дружиною. Герої роману починають брати активну участь в боротьбі страйкарів. Читач бачить, як поступово зростає їхня класова свідомість.

В наступному творі «Година вибору» (1955), який охоплює період з квітня 1950 по квітень 1951 року, розповідається про дальшу долю йоркшірців. Автор змальовує початок руху за мир в Англії. Більшість дійових осіб твору, які належать до різних соціальних прошарків, стає до лав борців за мир. Війни можна запобігти завдяки спільним зусиллям народів — така основна ідея роману.

Події четвертого роману «Жителі передмістя» (1957) відбуваються влітку та восени 1951 року в умовах тимчасового послаблення класової боротьби в Англії.

І зрештою в романі «Бунт синів», що вийшов у світ навесні 1960 року, дія відбувається в 1958 році в сільському районі Північного Ессексу. Перед читачем епопеї постає жива історія Англії в усій її національній своєрідності, в найтиповіших протиріччях, в діалектичному розвитку. Ліндсей оцінює відтворювану ним сучасність з позицій робітничого класу, що прагне до перетворення суспільства. Лише робітничий клас може знайти шлях з безвиході, в яку зайшло наше суспільство, лише робітничий клас може об’єднати людство — такий висновок цього великого епічного твору. Вперше в англійській літературі головним героєм багатотомної епопеї виступає народ, прості трудівники. Це докери, шахтарі, ткалі, будівники, шофери, офіціантки, продавці, а також безробітні — люди, яких Ліндсей змальовує з великою щирістю та теплотою. Саме в них він бачить справжніх героїв історії, яким належить майбутнє, навколо яких об’єднуються всі кращі сили нації. В своїх творах Ліндсей показує пробудження політичної та громадської свідомості робітників. Цей процес ілюструють образи героїв епопеї: ланкашірський шахтар Дік Бекстер («Зраджена весна»), лондонський докер Джефф Берроуз та його дружина Філ («Приплив наростає», «Жителі передмістя») та багато інших, в яких втілено типові риси сучасного англійського робітника. Деякі з них вступають до лав Комуністичної партії. Це докер Х’ю Редшоу («Приплив наростає») та молода робітниця Дженні Робертс («Жителі передмістя»).

Ще в своїх кращих історичних романах Ліндсей намагався показати вирішальну роль народних мас у поступовому русі історії, змальовував керівників визвольного руху як людей з народу. В цьому відношенні з романами про минуле англійського народу перегукуються його романи про сучасну Англію, де доля ватажків, висунутих політичною боротьбою трудящих, також усвідомлюється в тісному зв’язку з масами, в зіставленні з історичним розвитком народу.

Високі моральні якості, властиві більшості трудівників, рідко зустрічаються у представників пануючих класів; вони притаманні, головним чином, тим із них, що зв’язані з народом і зазнають на собі його позитивного впливу. Це дочки фабрикантів Маргарет Суїнтон і Джен Дакріс («Зраджена весна», «Година вибору»), архітектор Френсіс Масгрейс («Жителі передмістя», «Бунт синів») та інші, люди, які поривають із світом соціальної несправедливості і стають на прогресивні ідей-позиції. Саме тому, що Ліндсей створює правдиві образи представників англійського трудового народу і всіх чесних людей, що гуртуються навколо них, він і буржуазію викриває більш послідовно і глибоко, ніж такі буржуазні письменники, як Ч. Сноу, А. Кронін, і навіть такий великий художник, як Голсуорсі.

Основний метод Ліндсея при зображенні негативних персонажів — це сатирична іронія, повна стриманого але пристрасного обурення. Сатира Ліндсея має завжди гострий політичний зміст. Вона сповнена відчуття твердої і справедливої позиції, на якій стоїть письменник.

З великою викривальною силою малює Ліндсей також правих в лейбористській партії та тред-юніонах, що проповідують класовий мир, «ділове» співробітництво робітників з капіталістами. Це Уілл Емері, Джім Пеккет, Снейп та інші.

Ліндсей щирий, вдумливий митець. Від його уважного та допитливого погляду не приховується напружений драматизм життя в буржуазному суспільстві навіть і тоді, коли класова боротьба тимчасово згасає. Так, цінність нещодавно виданого роману «Бунт синів» — безперечно в його викривальному характері. Багатий лісоторговець Сем Тодд намагається виховати своїх синів у дусі традиційної буржуазної моралі. Під загрозою позбавлення спадщини сини терпляче зносять деспотизм батька. Вони чекають його смерті. Неосяжна влада грошей, потяг до наживи висушують людські серця, вбивають справжні людські почуття, викривляють відносини між людьми.

Л-ра: Всесвіт. – 1961. – № 1. – С. 91-94.

Биография

Произведения

Критика



Ключевые слова: Джек Линдсей, Jack Lindsay, критика на творчество Джека Линдсея, критика на произведения Джека Линдсея, скачать критику, скачать бесплатно, английская литература 20 в.