15 сентября 2018 в 2:23 Новости культуры 45

Дніпровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка у вересні святкує 100-річчя

Дніпровський академічний український музично-драматичний театр  ім. Т.Шевченка. 100 років

100-ЛІТНІЙ ШЛЯХ ПЕРШОГО ДЕРЖАВНОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ УКРАЇНИ

РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

(1918-1991 рр.)

Дніпровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка засновано 23 серпня 1918 року після виходу указу Гетьмана Української Народної Республіки Павла Скоропадського про заснування у Києві Державного драматичного театру, про що свідчить урядова газета «Державний вістник» № 42, 1918 року. (вставка фото Держ. вістник 1)

У наступному, 43-му номері газети «Державний вістник» знаходимо указ про асигнування Державному драматичному театру 327.400 карбованців. (фото Держ. в. 2)

Документи ці було знайдено автором статті в Інтернеті 2015 року. В музеї театру вони були відсутні, тому що з 1957 року за вказівкою згори рік заснування закладу змінили на 1919, коли до влади прийшли більшовики. Таким чином радянська влада відсікла перший рік роботи театру за Української Держави при Скоропадському. Копії цих газет, напевно, було просто знищено.

Державний драматичний театр почав свою безперервну творчу діяльність восени 1918 року, відкривши перший театральний сезон «Лісовою піснею» Л.Українки у постановці Б.Крживецького, комісару (директора) театру.

1919 року театр було націоналізовано й перейменовано у Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т.Г.Шевченка. Кращі представники національної культури стояли біля витоків театру: головний режисер О.Загаров, І.Мар’яненко – актор і комісар театру 1919-1923 рр., поет Павло Тичина – перший завліт театру, режисер і реформатор українського театру Лесь Курбас, актори А.Хорошун, Г.Борисоглібська, С.Паньківський, Г.Мещерська, Ф.Левицький, В.Василько, Л.Гаккебуш, М.Тінський, О.Сердюк, О.Смирнов, Г.Маринич, Є.Сидоренко, О.Зініна, Н.Дорошенко, І.Замичковський, К. Бережний, К.Зелевська та ін.

Днпровський академчний укранський музично-драматичний театр  м ТШевченка у вересн святку 100-рччя

(фото І.Мар’яненко)

На афішах серед вистав за творами українських драматургів зазначалися: «Гайдамаки» Т.Шевченка у постановці Леся Курбаса, а також «На полі крові» та «Йоганна – жінка Хусова» Л.Українки, «Ревізор» М.Гоголя, «Гріх», «Брехня», «Дисгармонія» Володимира Винниченка, який наслідував модерний напрям в драматургії, культивував його на українській сцені, намагався її європеїзувати.

«Театр європейського репертуару» – таку неофіційну назву мав заклад на початку свого існування. Хоча того часу мали місце постановки і за творами тогочасних радянських авторів, але переважну більшість складала зарубіжна європейська класика: «Примари» і «Велетні півночі» та ін. Г.Ібсена, «Ткачі» Г.Гауптмана, «Мірандоліна» К.Гольдоні, «Весілля Фігаро» П.Бомарше, «Тартюф» і «Скупий» Ж.-Б.Мольєра. Театр із захопленням ставив п’єси Гейєрманса, Шніцлера, Доде, Грільпарцера. У ряді вистав можна було простежити вплив так званого нового театру, що вдавався до прийомів «умовного реалізму». Школа Мейєрхольда відчувалася, наприклад, у режисерській роботі О.Смирнова над виставою «Міщанин-шляхтич» Мольєра та «Приборкана гоструха» Шекспіра.

У 1921-26 рр. трупа успішно гастролює Україною.

Театр змінює прописку

У 1927-1928 рр. театр ім. Т.Шевченка із Києва переводиться до м. Дніпропетровськ. У 1930-40-х рр. успішні постановки здійснювали відомі режисери: О.Дикий, І.Терентьєв, Г.Юра, К.Кошевський, М.Буторін, Л.Южанський, І.Микитенко, І.Юхименко, В.Галицький та інші. (фото 03 «Розлом»).

Після постанови ЦК партії від 23 квітня 1932 року «О перестройке литературно-художественных организаций» репертуарна політика формувалася переважно на основі п’єс на тему революції 1917 року: «Диктатура» І.Микитенка, «Розлом» Б.Лавреньова, «Постріл» О.Безименного, «Штурм» О.Корнійчука, «Плацдарм» М.Ірчана, «Перша кінна» Вс. Вишневського тощо. Наприкінці 1930-х років більшість постановок здійснює Ілля Кобринський та Леонід

Южанський. (фото «Безприданниця»).

Серед 44 постановок театру – 20 класичних (українських – 12, російських – 5 , і західноєвропейських усього 3)

У передвоєнні роки третину постановок здійснюється І.Кобринським і художником М.Корольовим. Помітно зростає режисер В.Галицький, який здійснив такі постановки, як «Украдене щастя», «Богдан Хмельницький», «Сто тисяч», «Емілія Галотті», «Таня». (фото Кобринського , Хрукалова)

Під час німецько-радянської війни театр евакуйовано до Казахстану. Дві концертні бригади на чолі з головним режисером І.Кобринським та народною артисткою України З.Хрукаловою дали більше 300 концертів на фронті для підняття бойового духу бійців.

У 1944 р. театр повертається із Намангана до зруйнованого Дніпропетровська і продовжує свою роботу, збираючи аншлаги. Із здійсненої головним режисером театру О.Сумароковим великої кількості постановок («Загибель ескадри» О.Корнійчука, «Ліс» М.Островського та ін.), деякі зайняли певне місце в репертуарі театру. Наприклад, вистава «Любов ярова» К.Треньова, в якій актори своїм майстерним виконанням відтворили хвилюючі образи – Любові (З.Хрукалова), Кошкіна (А.Хорошун), Ярового (В.Кам’янецький), Дуньки (Н.Мамай), Малініна (М.Домашенко) та ін. Значною подією для дніпропетровців у 1949р. стали гастролі відомого актора А.Бучми, який блискуче виступив з шевченківцями у виставах «Макар

Діброва» та «Украдене щастя» у головних ролях.

Успіхом у глядачів у 1950-ті рр. користувалися оперети та комедії: «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, «Майська ніч» і «Сорочинський ярмарок» М.Старицького, «Трембіта» Ю.Мілютіна, «Вільний вітер» І.Дунаєвського, «Катерина» М.Аркаса за мотивами поеми Т.Шевченка; ставили, звичайно, й класику: «Отелло» У.Шекспіра, «Житейське море» І.Карпенка-Карого, «Безприданниця» М.Островського та ін. Головний режисер Ілля Кобринський, окрім української класики, поставив ряд вистав за п’єсами сучасників: «Калиновий гай» О.Корнійчука, «Роки мандрувань» О.Арбузова, «Яблунева гілка» В.Добровольського. Художнє оформлення здійснював Л.Скрипка. Театр активно гастролював, у тому числі й за межами України: зокрема виїжджав із виставами до Москви та декілька раз до Ленінграда.

У 1949-1956 рр. колектив очолював заслужений діяч мистецтв УРСР Д.Лазуренко. З його постановок, що користувались успіхом глядачів, слід відзначити такі: «Сім’я Лутоніних», «За другим фронтом», «Не називаючи прізвищ», «Хуртовина», «Отелло» та ін. (фото «Отелло»). Розквітали самобутні особистості: режисер К.Капатський, актори Л.Задніпровський, М.Садовський, З.Хрукалова, В.Кам’янецький, Є.Лазуренко, С.Ващук, П.Масоха, М.Ільченко, І.Михлик, О.Аведіков, А.Верменич, Н.Мамай, Г.Козловська, Н.Горна, У.Калініченко, К.Карпенко, Л.Бондаренко, П.Лисенко та інші. Народні артисти України В.Овчаренко і А.Білгородський окрім блискучої акторської гри з успіхом здійснювали і постановки вистав.

У трупі початку 60-х служать відомі діячі мистецтва: режисер О.Горбенко, артисти С.Станкевич, Г.Березанська, А.Пуліна, В.Божко, А.Максимова, Л.Вершиніна, С.Мартинова, О.Петренко, Л.Стилик, Е.Верещагіна та ін. Серед вистав слід виділити: «Думи мої» Ю.Костюка, «Сержант міліції» І.Лагутіна», «Веселка» М.Зарудного, «Циганка Аза» М.Старицького, «Шумить Дніпро» А. Рябова, «Люди в шинелях» І.Рачада, «Біла акація» І.Дунаєвського, «У неділю рано зілля копала» за О.Кобилянською та ін. (фото «Думи мої»)

1962 року молоде покоління шістдесятників на чолі із досвідченим Іваном Казнадієм, головним режисером, учнем нар. арт. України М.Крушельницького вливається в колектив шевченківців. Режисер запрошує до театру випускників Київського театрального інституту, вихованців того ж знаменитого М.Крушельницького, а саме: режисера В.Загоруйка, артистів В.Баєнка, Л.Кушкову, В.Шевченка, Ю.Критенка і змінює репертуарну політику театру, вносячи у вистави новизну і образне бачення, виступаючи проти побутовщини. Репертуар поповнився небуденними успішними спектаклями: «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра, «Розсудіть нас, люди» О. Андрєєва, «Тарас Бульба» за М.Гоголем, «Марина» М.Зарудного, «Фараони» О.Коломійця. За анонімними скаргами колег та під тиском місцевої влади І.Казнадій був змушений залишити театр у 1967 році. (ФОТО 07) Вистави «Циганка Аза» М.Старицького, «У пущі» Л.Українки, «Майстри часу» І.Кочерги, «Перепочинок в Арко Ірис» Д.Димова, «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка, «Пам’ять не йде за обрій» Ф.Залати були справжньою прикрасою репертуару 1960-х.

Сміливі на той час, бунтівні й сатиричні вийшли вистави режисера Римми Степаненко «Вир» за Г.Тютюнником, «Кум королю» М.Стельмаха та інші, за які вона згодом поплатилася партійним квитком та місцем роботи.

Високопрофесійно урізноманітнювали репертуар своїми роботами видатні режисери: М.Єсипенко, В.Добровольський, О.Александрін, В. Ковалевський.

Успіхом у глядачів як у Дніпропетровську, так і у багатьох містах колишнього СРСР, якими театр гастролював улітку, користувалася драма «Марина» М.Зарудного за Т.Шевченком, про що свідчили чисельні схвальні замітки у газетах. Майстерно виконували головні ролі Л.Стилик, В.Овчаренко, О.Петренко, В.Шевченко, Л.Кушкова, пізніше – Ж.Дмитренко, В.Сушко, М.Проценко та інші. У другій половині 60-х у колективі з’являються чудові митці: актори В.Чечот, М.Стороженко, Е.Воробйов, Г.Босенко, Л.Бєлінська, Ж.Дмитренко, В.Сушко, М.Постолака, Г.Маслюк, Е.Воробйов та інші. (фото «Марина»).

Серед значних постановок головного режисера середини 1970-х рр. Володимира Божка виділяються вистави за п’єсами класиків: «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Украдене щастя» І.Франка, опера «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка, «Закохана витівниця» Лопе де Вега (фото Закохана Витівниця), яким гучно аплодували глядачі не тільки у Дніпропетровську, а й на гастролях у Росії, Казахстані, Білорусі протягом кількох десятиліть поспіль. У виставах неперевершено грали артисти: В.Курилов, О.Ситченко, М.Корольков (фотограф театру) та ін. До них приєдналася нова плеяда талантів: В. Ковтуненко, М.Чернявський, В.Хроменко, С.Загородня, М.Проценко, Н.Ніколаєва, Л.Чайка та ін.

Значну частину в репертуарі, окрім української класики, складали вистави за п’єсами сучасних драматургів: «Називай мене матір’ю» Д.Урнявічуте (реж. Р.Степаненко), «Горлиця» і «Кравцов» О.Коломійця у трактовці режисера В.Божка. Видатні режисери М.Мальцев, В.Ковалевський, В.Сміян, О.Горбенко поставили низку вистав, що закріпили славу театру: «Таке довге літо», «Тил» і «Під високими зорями» М.Зарудного, «Голубі олені» О.Коломійця, «Марат Козій» В.Зуба, «Пам’ять не йде за обрій» Ф.Залати, «Хазяйка» М.Гараєвої, «Друге весілля в Малинівці» І. Поклада, «Берег» за Ю.Бондарєвим, які стали візитною карткою Дніпропетровського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка в республіці та за її межами. (ФОТО 09, 10)

У 1979 році відбулася повна реконструкція театру за проектом архітекторів Є. Яшун-ського і В.Халявського. На фасаді театру скульптором Ю.Павловим створені барельєфи на теми етапних постановок. На даху зникає квадрига Аполлона, з’являється Муза. (фото Літка)

1980-ті роки – часи змін, пошуку і новаторства. Режисери зверталися до внутрішнього світу героїв, піднімали тему «зайвої людини», виявляли причини знецінення моральних цінностей. Високохудожніми виставами у постановці головного режисера Анатолія Літка стають: «І змовкли птахи» І.Шамякіна, «Оборона Буші» М.Старицького, «Річард ІІІ» У.Шекспіра, «Святий і грішний» М.Варфоломєєва, «Птахи нашої молодості» Й.Друце, «Не стріляйте в білих лебедів» Б.Васильєва, «Допит» С.Родіонова, які значною мірою підняли імідж театру. (фото «Оборона Буші, «Дім Бернарда Альби»). Анатолій Літко запросив двох молодих режисерів Олександра Михайлова та Григорія Богомаза-Бабія, які склали конкуренцію навіть своєму керівнику й наставнику. Справжніми творами мистецтва стали «Кафедра» В.Врублевської, «Енергійні люди» В.Шукшина, «Піч на колесі» Н.Семенової, «Лавка» А.Гельмана у постановці талановитого новатора Олександра Михайлова. Режисер Григорій Богомаз-Бабій приділив увагу різножанровій сучасній драматургії. Знаковими стали його постановки: «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х.Вуолійокі (на Всесоюзному фестивалі зарубіжної драматургії 1981 р. лауреатами стали режисер вистави і виконавиця ролі Ловійси Лідія Кушкова, яка отримала диплом ІІ ступеня за «Кращу жіночу роль»), «Ніч після випуску» В.Тендрякова, «Обочина» М.Зарудного, казки: «Недоторка» Л.Устінова, «Два клени» Є.Шварца.

Серед зарубіжної класики великим попитом у глядачів користувався спектакль «П’ять діамантів Тев’є-молочника» за творами Шолом-Алейхема у постановці Віталія Сміяна із неповторним виконавцем головної ролі – бенефіціантом народним артистом України Володимиром Шевченком, який святкував 1985 р. своє 50-річчя. Його філософа Тев’є полюбила не тільки єврейська публіка міста. Щирі компліменти після вистави від глядачів на адресу майстра перевтілення були найкращим подарунком для ювіляра. (ФОТО «5 діамантів»)

Мали великий успіх також осучаснена класика «З коханням не жартують» П.Кальде-рона, драма на малій сцені за участю Г.Маслюка та Л.Кушкової «Двоє на гойдалці» У.Гібсона, комедія «Моя дорога Памела» Дж. Патрика, в якій неперевершені образи створили Л.Кушкова, М.Мельник, Л.Булдигіна, І.Кривошапов, В.Ковтуненко. Режисер названих вистав – О.Михай-лов. (фото Михайлов)

Упевнено завойовують симпатії глядачів талановиті майстри сцени: Олександр Гончаров, Нінель Мальцева, Олександра Копитіна, Ірина Броварник, Тетяна Гончарова, Володимир Варламов, Анатолій Шевченко, Вікторія Герасименко, Петро Дерев’янко, Віктор Головченко, Нонна Іващенко, Світлана Кузнєцова, Роман Козирєв, Наталія Козленко, Анатолій Кузьменко та ін.

До 40-річчя перемоги над фашизмом випускається вистава «Фронт» О.Корнійчука. На постановку було запрошено головного режисера Московського театру ім. Т.Вахтангова нар.арт. СРСР Є.Симонова. Сценічне оформлення здійснив народний художник СРСР Й.Сумбатішвілі, балетмейстер – В.Івлюшкін. У виставі разом із маститими акторами Маратом Стороженком, Володимиром Шевченком, Василем Чечотом, Григорієм Маслюком, Миколою Корольковим, Володимиром Варламовим декілька вистав зіграв відомий актор театру і кіно Василь Лановий.

Міцну позицію у репертуарі зайняли безсмертні спектаклі: опера «Запорожець за Дунаєм» із легендарними Людмилою Бондаренко (Одарка) і Маратом Стороженком (Карась), комедії «Шельменко-денщик» із Григорієм Босенком, Олександром Гончаровим у ролі Шельменка, «Сватання на Гончарівці» – В.Крачковський (Олексій), Л.Тимошенко, В.Герасименко (Уляна), М.Чернявський (Стецько), «Майська ніч» (Галя – Р.Постолака, Левко – М.Постолака). Полонили серця глядачів "Безталанна" І.Карпенка-Карого, музичні вистави «Конотопська відьма» І.Поклада, «Поцілунок Чаніти» Ю.Мілютіна та ін.

У 1987-1993 рр. посаду головного режисера обіймав заслужений діяч мистецтв України Микола Волошин. Сучасною на той час і цікавою вийшла його постановка 1988 року драми «Міс Америка» В.Канівця. Чи не єдине відео тих років, яке збереглося. Із великим задоволенням слідкуєш за тонкою грою неперевершених колоритних акторів Марата Стороженка, Миколи Королькова, Павла Скурського, Михайла Чернявського, Лідії Кушкової і, звичайно, виконавиці головної ролі – чарівної Наталії Тафі. (фото 13). Виставу оцінили на гастролях і столичні глядачі в драматичному театрі ім. І.Франка. Запам’яталися глядачам такі історичні драми головного режисера: «Фаворит» за В.Пікулем, «Роксолана» за П.Загребельним, «Віщі сни Прометея» В.Канівця про життя і творчість Т.Шевченка. Репертуар театру урізноманітнили вистави режисерів С.Сміяна, В.Сміяна, А.Москаленка , В.Мальцева, Є.Зубовського та ін. Вистави «Биндюжник і король» за І.Бабелем, «Вечір Ісуса у Марії Магдалини» Г.Бодикіна, «Брехня» В.Винниченка, «Різдвяна ніч» за М.Гоголем, а також казки «День народження кота Леопольда» А.Хайта і «Міністр її величності» М.Ворфоломєєва серед інших у рекламному гастрольному буклеті 1990 року. (ФОТО 14 («Брехня»).

У різні роки у театрі працювали директори: І.Насікан, О.Гришкін, В.Бруханський та інші, художники: В.Зюзін, Є.Пожар, І.Шулик, Л.Овсянникова, В.Козловський, А.Пеньковський; головні диригенти: О.Родинський, А.Батюк, І.Шмат, А.Мірзоян, Н.Нусбаум, Ю.Алєксєєв, В.Коритько.

РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

(1991-2018 рр.)

Після проголошення самостійності України, у репертуарі театру з’являються вистави за творами українських письменників, які були не у фаворі у радянської влади. Серед таких вистав – драматична поема «Маруся Чурай» за однойменним твором Ліни Костенко за участю майже усього акторського складу колективу.

Посаду головного режисера театру знову обіймає заслужений діяч мистецтв України Володимир Божко, який випускає ряд масштабних вистав на історичну тематику. Так, у 1993 році виходить драма «Ярослав Мудрий» І.Кочерги, художник – Я.Нірод. (фото В. Божко). Пізніше глядач знайомиться із життям історика Дмитра Яворницького у виставі «Народжений під знаком Скорпіона» В.Савченка. (фото «Я.Мудрий»). Значною віхою на творчому шляху театру ім. Т.Шевченка стала постановка історичної драма «Мазепа – гетьман України» за Б.Лепким (художник – С.Петровський, в ролі Мазепи виступив нар. арт. Укр. А.Дудка), яка отримала міжнародну мистецьку премію ім. П.Орлика.

У 1993 році на приміщенні театру (з боку колишньої вул. Леніна) з'являються погруддя Г.Сковороди, І.Франка, Л.Українки, В.Винниченка та В.Стуса, створені скульптором К.Чеканьовим. (фото Погруддя)

У середині 90-х до театру повертається народна артистка Лідія Кушкова, яка у 1993-1996 рр. була головним режисером Дніпропетровського театру юного глядача. Першими її постановками в театрі ім. Т.Шевченка стали вистави за п’єсами класиків: «Без вини винні» М.Островського, «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «Мірандоліна» («Господиня Готелю» К.Гольдоні).

Із 1998 року головним режисером театру є заслужений діяч мистецтв України Анатолій Канцедайло. Серед робіт нового режисера кінця 90-х: «Хазяїн» І.Карпенка-Карого, «Автобус» С.Стратієва, «Украдене щастя» І.Франка. (фото Хазяїн ).

Нове століття

Театр ім. Т.Шевченка упевнено зробив крок у XXІ століття, маючи високий творчий потенціал, потужну трупу, в штаті якої було більше 40 артистів драми, злагоджену роботу усіх цехів.

У 1994-2016 рр. керманичем театру був народний артист України, кандидат мистецтвознавства, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, поет і композитор Валерій Ковтуненко, який за два десятиліття підняв театр на вищий художній рівень, перетворив його на один із центрів духовного і національного відродження Дніпропетровщини. Шевченківцем Валерій Іванович став ще у 1973 році, після закінчення Київського державного театрального інституту ім. І.Карпенка-Карого. Згодом, за кілька десятиліть, у цьому закладі отримає диплом за фахом «Організація театральної справи». Створивши у колективі позитивний сприятливий психологічний клімат, маючи великий акторський досвід роботи на сцені та на посаді директора творчого об’єднання «Воля» на початку 1990-х рр., сформував репертуарну політику на використанні високохудожніх творів української та світової драматургії, не пішов на повідку невибагливих смаків деяких груп глядачів, залучав до роботи високопрофесійних режисерів, на вистави яких роками купувалися квитки. Пісня Валерія Ковтуненка «Театр» стала гімном шевченківців, який виконується щороку під час святкування Міжнародного дня театру. Автор поетичних збірок «Пісня іволги» (1986), «Шанс» (1991), «Сповідальна ніч» (1991). У 2015 році вийшов аудіоальбом «Ангел небесний» у авторському виконанні. Тричі Валерій Іванович отримував диплом «Кращий директор» на фестивалі «Січеславна». (фото В.Ковтуненка)

До складу художньо-адміністративного керівництва входили нині покійні балетмейстери Валентина Грекова (з 1990-х до 2005 р.) і В’ячеслав Івлюшкін (у 2006-2014 рр.); головний диригент 2001-2010 рр. – засл. діяч мистецтв України Юрій Кутєпов; із початку 1980-х до 2017 року заступником директора з художньо-постановочної роботи був заслужений працівник культури України Володимир Бобров, який став і виконавчим художником більше 20 вистав;

На початку століття глядачі охоче ходили на такі спектаклі: «Сорочинський ярмарок» за М.Гоголем режисера Сергія Сміяна, «Матінка Кураж» Б.Брехта і сучасна драма «Автобус» С.Стратієва режисера Анатолія Канцедайла, глядачі якої мали змогу зблизька спостерігати за нюансами гри акторів прямо на великій сцені. Досить цікавими і своєрідними були вистави у постановці Лідії Кушкової: комедії «Конкурс» О.Галіна, (фото 17 Шлюб) «Шлюб за оголошенням» і «Бульварний роман» В.Канівця, а також філософська драма «Страсті за Торчаловим» М.Воронова та ін.

Із кінця 1990-х років театр більше приділяє уваги юним глядачам, для яких в репертуарі з’явилося більше казок: «Біла троянда», «Нові пригоди кота Леопольда», «Чарівна сопілка», «Пригоди Буратіно», «Операція "Мільйончик"», «Новорічний сон» та ін. (фото 16).

Кілька років поспіль актори театру здобували вищі нагороди на фестивалі «Січеславна». Так, у 1998 році народний артист України Василь Чечот отримав Ґран-прі «Січеславна» за роль Пузиря у комедії «Хазяїн» І.Карпенка-Карого, в 2000 році – народний артист України Михайло Чернявський за роль Миколи у спектаклі «Украдене щастя» І.Франка (режисер вистав – засл. діяч мистецтв України А.Канцедайло). У 2001 році Ґран-прі «Січеславни» була удостоєна народна артистка України Лідія Кушкова за авторську моновиставу «Кайдашиха» за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». (фото Украдене щастя)

У 2003 році театр ім. Т.Г. Шевченка успішно звітував у Києві, на сцені Національного драматичного театру ім. І. Франка, із виставами «Хазяїн» І. Карпенка-Карого і «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Гра акторів у Г.Маслюка (Кичатий), В.Мойсеєнка (Назар), О.Вербової (Галя), С.Дрожакова (Гнат), Н.Ніколаєва (Стеха) сподобалися Президентові України Л.Кучмі. Незабаром Григорій Маслюк стає народним артистом України, а виконавець ролі Назара Валерій Мойсеєнко отримує звання «Заслужений артист України». Ці гастролі шевченківців широко висвітлювалися на телебаченні та радіо. Названі вище вистави, разом із драмою-феєрією «Лісова пісня» Л.Українки та «Наталка Полтавка» І.Котляревського у постановці Л.Кушкової надійно закріпилися у репертуарі театру на десятиліття як кращі взірці української класичної драматургії. (фото 19, 20)

2004 рік був багатим на ювілеї та значні події. Перш за все – святкування 85-річчя з дня створення першого державного театру України, яке мали відзначати 2003 року, але у театрі тоді проходив капітальний ремонт: відремонтовано покрівлю театру, нижнє фойє, замінено покриття зали для глядачів, сцену. Того ж року театру ім. Т.Шевченка, одному із перших у місті, надано статус «академічний».

Значним культурним явищем стала постановка Лідієї Кушкової історичної драми «Запороги» за романом політика і письменника Віктора Веретенникова. Твір має дві сюжетні лінії: одна протікає у славні часи козаччини, після смерті Богдана Хмельницького, інша – у наші дні. Головним персонажем у виставі виступає кошовий отаман Іван Сірко у професійному виконанні Михайла Чернявського. Історичні постаті органічно відтворені П.Куликом, В.Мойсеєнком, В.Ковтуненком, В.Головченком, В.Гунькіним, Н.Ніколаєвою, М.Подорожним та ін. Переконливі образи сучасників створили С.Сушко, Г.Маслюк, С.Дрожаков, В.Чечот, В.Бережницький, В.Мойсеєнко та ін. У виставі була задіяна майже вся трупа театру. (фото 21) Для масових сцен були запрошені студенти-вокалісти консерваторії ім. М.Глінки й коледжу культури, а також підлітки із дитячого театру «Перлинка». Наступного року виставу показано у столиці – в Київському Національному театрі ім. І.Франка. Серед глядачів були керівники Києва, народні депутати України, відомі театральні діячі України. Схвальні відгуки критиків миттєво з’явилися у періодиці.

Час не стоїть на місці. До трупи приєднуються молоді актори: Т.Башкатова, В.Голованьова, С.Гордельянов, В.Олійник, О.Завгородня, Д.Прищепо, А.Корольов, В.Шевченко, С.Гордельянов, К. Чернявський, М.Подорожний, пізніше – Я.Корольова, (Григоришина), В.Гориславець, О.Маргес, А.Чорнодуб.

Інтернаціональною культурною подією у місті стала постановка Лідії Кушкової, оперети «Аршин мал алан» У. Гаджибекова, 2005 р., присвячена 120-й річниці з дня народження азербайджанського композитора Узеїра Гаджибекова. Диригент – Ю.Кутєпов, худ. – І.Шулик, хореограф – В.Грекова. Яскраві, самобутні національні образи створили Василь Крачковський, Ольга Радочинська, Валерій Ковтуненко, Людмила Кусакіна, Людмила Бєлінська, Петро Кулик, Неля Ніколаєва, Олена Завгородня, Анатолій Корольов, Сергій Гордельянов, Влад Олійник, Віктор Шевченко, Дмитро Прищепо. Вистава була створена за сприяння Хафіза Асланова, який сьогодні є президентом «Фонду розвитку азербайджанської культури в Україні ім. М. Магомаєва» . На прем’єрі був присутній посол Азербайджанської Республіки в Україні Талят Алієв. Із цією оперетою театр провів успішні гастролі у Харкові. (фото 22)

Теплі й плідні творчі стосунки склалися між театром і запрошеними режисерами. Наприклад, киянин Юрій Кочевенко у середині нульових років поставив цікаві психологічні вистави: «Двоє і ніч» із засл. арт. Укр. Ларисою Булдигіної та нар. арт. Укр. Григорієм Маслюком, «Старомодна комедія» за участю засл. арт. України Жанни Дмитренко та нар. арт. Укрїни Михайла Чернявського, «Габріель» («Моє століття» М.Лоранса), в якій бездоганно справилися із режисерським завданням майстри сцени – заслужені артистки України Алла Пуліна, Жанна Дмитренко, Ірина Медяник і артистка Світлана Сушко. На великій сцені цей же режисер створив захоплюючу драму із детективним сюжетом «Вісім жінок» Р.Тома та комедію «Наречений без приданого» Л.Розумовської, в якій блискуче головну роль зіграв заслужений артист України Петро Кулик.

Сергій Чулков, заслужений діяч мистецтв України, створив прекрасні вистави «Наполеон і Корсиканка» (в ролях М.Чернявський, Л.Кушкова, В.Чечот, В.Гунькін, Г.Маслюк та ін.) за відомою п’єсою Іржі Губача та «Королева Марія Стюарт» за Б.Шиллером із Л.Кушковою та Н.Тафі, які не сходили з афіш репертуару багато років.

Восени 2007 року шевченківці взяли участь у міжнародному театральному фестивалі «Кримський ковчег» із прем’єрною виставою «Джокер» Г. Запольської у постановці режисера із Києва А.Морозова, а також у міжнародному театральному фестивалі «Данапріс» (м. Запоріж-жя) та отримали почесні відзнаки й дипломи. Ролі у виконанні Володимира Бережницького, Наталі Тафі, Олени Вербової й Володимира Носка стали етапними у творчості артистів.

Того ж року художнє керівництво вдається до експерименту – запрошує молодого режисера Аліну Носач для постановки вистави «9 ночей» М.Вішнєка і вказує на афішах жанр – еротична комедія. У новому амплуа постали виконавці головних ролей Світлана Сушко і нар. арт. України Віктор Гунькін. Експеримент виявися вдалим. На виставу чотири роки із великим задоволенням ходили глядачі, сподобалося дійство і театральним критикам. (фото 24).

Театр отримує дипломи та нагороди на різноманітних театральних фестивалях і конкурсах, таких як: «Мельпомена Таврії» (м.Херсон), «Січеславна» (м.Дніпропетровськ), «Лесині джерела» (м. Новоград-Волинський), «Класика сьогодні» (Дніпродзержинськ) та інші.

У 2006 року народжується у театрі новаторський спектакль-концерт «Бал» Л.Кушкової, присвячений життю і творчості геніального поета Тараса Шевченка, який десять років поспіль користується попитом у глядачів, має велике повчальне значення для підростаючого покоління. У виставі є і сюжет, і конфлікт, але головна увага приділяється поезії Тараса Шевченка та пісням на його вірші, які у князя Рєпніна на балу виконують як дворяни, так і служниці та кріпаки.

Справедливо вважалися вдалими вистави головного режисера А.Канцедайла «А далі тиша» В.Дельмар (в головних ролях: засл. арт. України А.Пуліна і М.Постолака), «Новосельці» Кропивницького (в ролях: І.Медяник, М.Чернявський, В.Олійник, В.Гунькін), казка для дітей «Стережися лева» Я.Стельмаха (в ролях: В.Голованьова, Д.Прищепо, В.Кравченко та ін.).

Новий творчий успіх театру – відома оперета «Сільва» І.Кальмана у постановці Л.Кушкової, художник – С.Петровський (м. Київ), балетмейстер – В.Івлюшкін. Прем'єру прекрасно грали Ольга Радочинська (Сільва), н.а.У. В.Крачковський (Едвін), н.а.У. Г.Маслюк (Князь Волапюк), заслужені артисти України В.Сушко (Княгиня Волапюк), В.Мойсеєнко (Боні), Петро Кулик (Феррі) та ін. Вистава визнана кращою серед музичних вистав області на театральному фестивалі «Січеславна-2008» і користується попитом у глядачів і сьогодні. (фото 25).

У 2008-2009 рр. року відбувся капітальний ремонт приміщення театру. Було придбано сучасну освітлювальну та звукову апаратуру. Незважаючи на ремонтні роботи, театр продовжував репетиції. У грудні 2008 року для дітей під Новий рік підготував музичну казку за народними мотивами «Коза-Дереза» Лідії Кушкової із музикою Юрія Кутєпова. Прем’єра відбулася в будинку Політпросвіти. У 2013 році виставу буде визнано кращою на Фестивалі української казки «Чиста криниця». Режисера-постановника Лідію Кушкову нагороджено дипломом «Кращий автор». Також користуються попитом у глядачів казки «Лускунчик» Е.Т.А. Гофмана і «Пеппі Довгапанчоха» А.Ліндгрен у її постановці.

Популярною серед глядачів на ціле десятиріччя стає романтична комедія «Безіменна зірка» за п’єсою румунського класика Михая Себастіана у постановці актора театру Вілена Головка, який, до того ж, здійснив сценічне оформлення вистави і виступив у ролі Ґрига. (фото Безіменна зірка).

Оперета «Дами і гусари» А.Фредро приносить режисеру А.Канцедайлу міську мистецьку премію ім. І.Кобринського.

2009 року на сцені Національного драматичного театру ім. І.Франка відбувся показ нової вистави сезону – трагікомедії «Діоген» Б.Рацера, В.Константинова (режисер – Сергій Чулков, художник – Дарія Біла, балетмейстер – В.Івлюшкін). (фото 26). Незважаючи на те, що п’єса написана у 1980-х роках, вона абсолютно не втратила актуальності у наші дні, чим і скористався талановитий режисер, обравши її до постановки. Глядачі із посмішкою на обличчях і сльозами на очах аплодували високій виконавській майстерності Михайла Чернявського і Вілена Головка (Діоген), Лідії Кушкової (Дорида), Валентини Сушко (Памфіла), Григорія Маслюка (Фемістокл), Вероніки Голованьової і Яни Григоришиної (Мілена), Влада Олійника і Максима Подорожного (Креонт), Володимира Бережницького (Антіох) та ін. Недаремно вистава «Діоген»стала номінантом серед кращих вистав на щорічному театральному фестивалі «Січеславна-2010».

27 листопада 2009 року в театрі пройшли урочистості з нагоди 90-річчя Першого державного театру України. Мер міста Іван Куліченко вручив ордер на довгоочікувану квартиру майстру сцени, артисту балету Володимиру Кравченку. Цінні подарунки і подяки отримали шевченківці, які досягли певних творчих успіхів.
Народні артисти України Василь Крачковський, Михайло Чернявський та заслужена артистка України Наталя Тафі взяли участь у фестивалі мистецтв України та творчому звіті Дніпропетровської області у Києві на сцені палацу «Україна». Чоловічий акторський склад брав активну участь у запису фонограми до цього заходу.

2010 року у Львові відбувся показ новоствореної вистави «Ромео і Жасмин» (реж. – А.Канцедайло) у рамках «Міжнародного книжкового ярмарку – 2010». На театральному фестивалі Придніпров’я «Січеславна-2010» ця вистава нагороджена дипломом «Кращий ансамбль». Акторській пластичній виразності допоміг балетмейстер В’ячеслав Івлюшкін, чия робота також була відзначена дипломом. (фото 27 Ромео і Жасмин).

За традицією театри України беруть до постановки п’єсу «Майська ніч», написану Михайлом Старицьким за мотивами повісті М.Гоголя «Майська ніч, або Утоплена». Твір геніального Миколи Гоголя зазвучав по-новому в інсценівці Лідії Кушкової 2010 року, в якій бачимо більше від письменника: фабулу, сюжет, імена персонажів, сцени без пиятики і надмірної карикатури. Сценографія Станіслава Петровського підсилює фантасмагорію та містичну атмосферу в цій музичній феєрії. Виставу сприйняли позитивно критики. Високо оцінені акторські роботи нар. артистів України Григорія Маслюка (Голова), Михайла Чернявського (Каленик), Василя Крачковського і артиста Дмитра Прищепи (Левко), засл. арт. України Нелі Ніколаєвої і дебютантки Оксани Петровської (Своячениця), а також Світлани Сушко і Яни Григоришиної (Галя). (фото 28).

2012 року на фестивалі-конкурсі «Січеславна» нар. арт. України Михайло Чернявський і засл. арт. України Жанна Дмитренко отримали дипломи «Лицар театру», а акторський ансамбль трагікомедії «Кайдашева сім’я» реж. Лідії Кушкової було визнано кращим. Упродовж шести років не сходять зі сцени герої цієї вистави, яку переглянули не тільки в багатьох містах України, але й за кордоном.

Завлітом театру за активної участі веб-дизайнерів та фотографа Максима Сухопара було створено офіційний сайт театру www.ukrdrama.dp.ua із англійською версією історичної довідки та розділами: «Історія в обличчях» із фото корифеїв та вистав театру минувшини, «Етикет» (правила поведінки у театрі), «Галерея» (фото фасаду театру різних років, фойє, зали для глядачів, буфету) та іншими.

2013 року театр відсвяткував 95-річний ювілей. Після офіційної частини відбувся показ прем’єри історичної драми на 2 дії «Шалене кохання гетьмана»Віктора Веретенникова у постановці Лідії Кушкової. Глядачі та театральні критики із захопленням переглянули виставу. Схвальні рецензії виходять у газетах і журналах. Колективом також були підготовлені чудові захоплюючі вистави: музична комедія «За двома зайцями»М.Старицького, реж. - Анатолій Канцедайло, сучасна комедія «Милі дітки» Франсуази Кампо у постановці Лідії Кушкової, дитячий мюзикл «Аладдін» Я.Стельмаха, композитор – Сергій Бедусенко, постановка і пластика Валерія Клейменова. (фото «Милі дітки»)

На Дніпропетровському відкритому фестивалі моно- та камерних вистав «Віват, акторе!» у номінації «Краща вистава» друге місце посіла «Сміх лангусти» Дж. Маррела у постановці засл. діяча мистецтв України Сергія Чулкова. Сертифікат на суму 1500 грн. отримали виконавці головних ролей: засл. арт. України, лауреатка фестивалів і конкурсів Валентина Сушко (за роль граціозної Сари Бернар) та провідний майстер сцени Станіслав Дрожаков (Секретар Піту).

2014 року відбулась реконструкція і капітальний ремонт малої сцени театру із заміною освітлювальної апаратури.

До 200-річчя з дня народження великого поета Т.Шевченка театр підготував прем’єру драми «Його сіятельство поет» Г.Штоня (реж. А.Канцедайло). Біля входу до зали для глядачів створена експозиція «Наша шевченкіана», в якій були представлені афіші, програмки та фото з п’ятнадцяти вистав на шевченківську тематику, що поставлені у 1920 – 2014 рр.

На театральному фестивалі «Січеславна-2014» артист Сергій Винокуров здобув Гран-прі "Надія Січеславна" та приз у 3000 грн. - за чудове виконання ролі Голохвастого у комедії "За двома зайцями" М.Старицького. Постановник цієї вистави засл. діяч мистецтв України Анатолій Канцедайло здобув перемогу у номінації "Краща режисерська робота". У номінації "Кращий дебют" перемогларежисер Діана Айше за постановку вистави на реконструйованій малій сцені театру "Маленькі подружні злочини"Е.-Е.Шмітта, що йде з успіхом і сьогодні. У номінації "Краща роль 2-го плану" нагороджено засл. арт. України Ірину Медяник за роль Ганни Золотаренко у драмі "Шалене кохання гетьмана" В.Веретенникова. Засл. арт. України Оксана Петровська отримала Подяку за активну допомогу і організацію XXII фестивалю "Січеславна - 2014". (фото За двома зайцями) .

Провідний майстер сцени Оксана Петровська за створення ряду яскравих характерних образів отримує почесне звання «Заслужена артистка України». (фото Заради любові).

У 2014-2016 рр. репертуар поповнився різножанровими постановками: виставою-концертом за творами І.Франка «Я бачив дивний сон...» В.Ковтуненка, моновиставами засл. працівника культури України Марії Проценко «Билась птахом змучена душа» за Т.Шевченком, казкою А.Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха». З’являються також на афішах: «Чорна комедія» П.Шеффера, драма «Гедда Ґаблер Г. Ібсена, концерти «Світові кінохіти» і «Мультіленд (автор ідеї та диригент Юрій Бєднік), «Повернення до раю» за Т.Шевченком – моновистава Вілена Головка, драма М.Кропивпицького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», казка Л.Кушкової «Пан Коцький» (музика Ю.Бєдніка), драма «Зона» Павла Ар'є, комедія І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля». (Лускунчик)

Театр залишається вірним традиції гастролювати. Маршрути пролягли до таких міст: Київ, Одеса, Бердянськ, Полтава, Нікополь, Кременчук, Черкаси, Запоріжжя, Маріуполь, Херсон, Миколаїв, Горішні Плавні, Кропивницький, Кривий Ріг, Павлоград, міста Донецької області та багато інших. У 2014-15 рр. відбулися гастролі по Івано-Франківській, Волинській та Закарпатській областях під гаслом «Схід і захід разом!». Особливою сторінкою в історії театру є гастрольний тур до Польщі (м. Зелена Ґура) та Чехії (м. Прага) у вересні 2015 року (організатор – Оксана Петровська). Західні слов’яни із великим задоволенням переглянули хіти театру: «Майську ніч», «Кайдашеву сім’ю» та казку «Коза-Дереза» (режисер вистав – Лідія Кушкова). У Зеленій Ґурі в приміщенні Любузького театру на виставі був присутній радник Надзвичайного та Повноважного Посла України в Польщі Микола Ярмолюк. На засіданні було підписано договір про подальшу співпрацю між театрами. Поїздка до Польщі та Чехії – це обмін культурним досвідом між націями, запорука встановлення плідних взаємовідносин між європейськими країнами. (фото Гастролі. Прага).

Театр проводить значну благодійницьку роботу серед учнів інтернатів, дитячих будинків, дітей з неповних сімей, чорнобильців. Із радістю зустрічають трупу у дитячих оздоровчих таборах області, де театр показує вистави, казки та театралізовані концерти (фото Пеппі Довгапанчоха). Із 2014 року безкоштовно починають відвідувати заходи учасники бойових дій в зоні АТО, переселенці та їх діти. За останні три роки вистави театру благодійно відвідали понад 5 тисяч учасників АТО, в тому числі бійці, які перебували на лікуванні та реабілітації в медичних закладах міста, а також члени їх сімей та переселенці із зони АТО за підтримки волонтерського об'єднання «Крила» і благодійного фонду «Допомога Дніпра». Театр проводить просвітницьку, волонтерську роботу, здійснює виїзди із виставами і концертами до військових частин та шпиталів, про що свідчать чисельні подяки на адресу колективу театру. Шевченківці багато років поспіль представляли новорічне театралізоване дійство за участю народних і заслужених артистів України у парку, біля губернаторської ялинки. У рамках програми мера Дніпра Бориса Філатова «Культурна столиця» театр постійно дає концерти по місту та області. (фото Благодійні концерти).

Український театр не міг не відгукнутися на сумні політичні події 2014 року на Сході України. До свого ювілею артистка Наталія Гавриковапідготувала моновиставу за творами Л.Українки «Буду жити!». Добровільні внески глядачів були направлені на підтримку української армії у зону АТО. (фото «Ангели тебе оберігають»). У репертуарі з’являються сучасні вистави і концерти на тему АТО, наприклад, моновистава засл. працівника культури України Марії Проценко «Я вам цей борг ніколи не залишу» за творами Л. Українки. За неї у червні 2015 року в Києві на XVII Міжнародному театральному фестивалі моновистав «ВІДЛУННЯ» актриса нагороджена дипломом «За громадянську позицію» і Спеціальним дипломом журі фестивалю «Січеславна-2015» «За громадянську енергію поетичного вислову».Спектакль тричі показано на всеукраїнському телеканалі «Культура». Патріотична вистава-концерт «Ангели Тебе Оберігають (АТО)», створена актором нашого театру, учасником бойових дій на Сході України Ігорем Кирильчатенком, 2017 року висувалася ГО «Дух нації» до нагородження Національною премією ім. Т.Г. Шевченка і пройшла у другий тур. Обидві вищезгадані вистави були відзначені дипломами на Першому театральному фестивалі патріотичного театру «Миротворці» у жовтні 2016 року, що проходив за підтримки управління культури Дніпропетровської ОДА, а також на фестивалі «Арт-Юкрейн» (травень 2017 р.), які відбулися у стінах театру ім. Т.Шевченка. (фото «Я вам цей борг»…)

Театр ім. Т.Шевченка сьогодні

У листопаді 2016 року директором-художнім керівником обрано заслужену артистку України Оксану Іванівну Петровську, яка впевнено і наполегливо спрямовує роботу колективу на підвищення статусу театру. (фото Петровська О.І.).

У грудні на Міжнародному фестивалі громадянської пісні «Надія» переможцем стала артистка Тетяна Лоза. Також дипломом нагороджені артисти балету театру.

За особисті заслуги та значний внесок у розбудову Дніпропетровської області нагороджено медаллю облради «25 років незалежності України» нар. артиста України Михайла Чернявського та артиста Ігоря Кирильчатенка.

Із вересня 2017 року при театрі ім. Т.Шевченка функціонує дитяча театральна студія «Намистечко»,в якій викладають артисти театру – фахівці з високим рівнем професійної кваліфікації, які прищеплюють любов до театрального мистецтва, української культури та рідного слова підростаючому поколінню. Вихованці школи вже беруть активну участь у концертах репертуару.

2017 року в приміщенні закладу відбувся ремонт. Відреставровано зимовий сад у фойє театру, оновлені портрети шевченківців. Випущено рекламний буклет. Творчість театру позитивно висвітлюється у ЗМІ, зокрема в інтернет-виданнях, газетах і журналах. Сюжети, рекламні ролики та передачі про театр виходять на місцевих телеканалах таких, як: «34-й», «11-й», «51-й», «9-й» та всеукраїнських – «Культура», «СТБ», «5-й», «112-й». На телеканалі «UA:Перший» були показані передачі про корифеїв театру: народних артистів України режисера Іллю Кобринського та актора Володимира Шевченка. Про заслуженого артиста України Вілена Головка, режисера, організатора глядача телеканал «Культура» створив передачу в рубриці «Особистості». (фото В катакомбах). У 2017 році неодноразово на 5-му телеканалі були показані інтерв’ю з директором театру Оксаною Петровською та автором концерту «АТО» Ігорем Кирильчатенком. Шевченківці є частими гостями передач на місцевому 51-му телеканалі та обласному радіо.

У 2017 роцівипущено вісім прем’єрних вистав:«Дерева вмирають стоячи» А.Касони, «Наша кухня» А.Котляр «Мікадо» О.Вишні, «Скрипаль на даху» Дж.Бока, «Вахтер» за Г.Пінтером, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Увесь світ» за У.Шекспіром, «Жив собі пес» П.Маги, музика В.Назарова. (Дерева вмирають стоячи)

Трупа неодноразово побувала на гастролях із благодійними концертами у прифронтовій зоні – Маріуполі, Красногорівці, Вугледарі, Мар'їнці, м. Курахово Донецької області.

(фото Мар’Їнка)

19 грудня 2017 року у театрі відбувся благодійний показ казки «Жив собі пес» В.Назарова, гроші від якої були перераховані дітям загиблих бійців на сході України під час антитерористичної операції 2014-2017 рр.

(фото «Жив собі пес»).

Театр щомісяця готує заходи до Державних свят, різних подій і днів пам’яті. Наприклад, відзначено: День пам'яті учасника бойових дій в зоні АТО оперного співака Василя Сліпака (організатори: Міжнародний благодійний фонд О. Петровського «Солідарність», засл. арт. Укр. О.Петровська, лауреат міжн. премій, письменник А.Балаєв); День пам'яті Героїв Небесної сотні, на який були запрошені духовенство і керівники міста; Вечір пам’яті Іловайської трагедії. (м. Підгороднє); День пам’яті жертв голодомору, День перепоховання Т.Шевченка та ін. Проведено урочисті концерти з нагоди: III річниці Національної гвардії України, Дня конституції, Дня незалежності України, Дня збройних сил України, Дня захисника України, Дня міста, Дня Європи, Дня матері та багато інших.

27 березня 2017 року до Міжнародного дня театру в історичному музеї ім. Д.Яворниць-кого відкрито виставку, де були представлені матеріали із вистав і нагород театру ім. Т.Шев-ченка.

Цього ж дня Ґран-прі фестивалю “Січеславна-2017" отримав н.а.У. Віктор Гунькін за роль Баби Прісі у виставі «Зона» П.Ар’є (реж. – А.Канцедайло). Дипломами фестивалю нагороджені: «Краща чоловіча роль» - В. Петрушко за роль Вовчика, «Краща чоловіча роль II плану» – нар. арт. України Гр. Маслюк за роль Омелька у «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого (реж.-пост. П.Ластівка). Дипломи за громадську позицію і подарунки отримали артисти Світлана Сушко, Ігор Кирильчатенко (автор сценарію і режисер концерту "АТО"), головний диригент Юрій Бєднік та балетмейстер Олексій Коваленко. (фото вистава «Зона»).

Провідний майстер сцени Світлана Сушко стала переможницею Міжобласного конкурсу професійних читців ім. І. Франка, а у грудні перемогла на фестивалі камерних вистав «Віват, акторе!» із авторською моновиставою «Увесь світ» за творами У.Шекспіра.

2 квітня за участю колективу театру та духовенства Київського Патріархату відбулася Всеукраїнська спільна молитва за Україну. 13 липня за участю шевченківці відбувся мітинг-протест біля приміщення театру ім. Т.Шевченка, спрямований на визволення політв’язня, кримського режисера Олега Сенцова, активіста Євромайдану 2014 року.

Восени 2017 року із прем’єрним мюзиклом «Мікадо» театр взяв участь у всеукраїнському фестивалі «Феєрія Дніпра», а також у заході «Самар Фест» до дня міста.

100-й сезон 2017-2018 рр. відкрився 15 жовтня прем’єрним мюзиклом Дж. Бока «Скрипаль на даху» за творами Шолом-Алейхема у постановці запрошеного режисера, відомого композитора Володимира Назарова. Художнє оформлення здійснила художник театру Ольга Костюкова. У головних ролях – Ігор Томілов (Тев’є), Оксана Петровська та Ірина Медяник (Ґолда), Вероніка Голованьова (Цейтл), Яна Корольова (Годл), Віктор Гунькін (Менахем), Григорій Маслюк (Лейзер) та ін. Вистава викликала неабиякий резонанс у місті.

(фото Скрипаль).

У рамках Днів японської культури «Україна-Японія: мистецькі шляхи» у центральній бібліотеці було показано уривок з оперети «Мікадо». Почесними грамотами за вагомий творчий внесок у заходи міжнародного проекту були нагороджені директор-художній керівник театру Оксана Петровська, авторський колектив та головний диригент Юрій Бєднік.

18 листопада 2017 р. в залі Київського Національного Академічного театру оперети відбулась Х ювілейна церемонія нагородження Всеукраїнської Премії "Жінка III тисячоліття".Свої статуетки в цей вечір отримали депутати, лікарі, актори театру і волонтери. Серед них і видатні особистості Дніпра – директор Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка, заслужена артистка України Оксана Петровська та меценат, волонтер і підприємець Вергуш Арутюнян. Вони є справжніми патріотами Дніпра та України і ведуть активну громадську діяльність, направлену на зміцнення української державності. За вагомий внесок у зміцнення духовності українського народу, підтримку ідей милосердя і злагоди в суспільстві, благодійну та громадську діяльність директор театру Оксана Петровська нагороджена Орденом Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого ІІІ ст.

У грудні в приміщенні театру ім. Т.Шевченка відбулася презентація плану будівництва Святопокровського кафедрального собору.

Першою прем’єрою 2018 року стала весела комедія положень «Отрута не за призначенням» за п’єсою Миколи Коровкіна у постановці засл. діяча мист. Укр. Володимира Петренка, художник – Марія Петренко, із Валентиною Сушко та Марією Проценко в головних ролях.

Артистка Тетяна Лоза посіла перше місце на міжрегіональному конкурсі професійних читців ім Л.Українки, який пройшов у Дніпровському театрально-художнього коледжі.

У приміщенні Миколаївського академічного художнього драматичного театру відбувся показ трьох вистав нашого театру «Коза-Дереза», «Милі дітки», «Мікадо». 18 березня шевченківці повертаються із південного міста корабелів до засніженого Дніпра і відразу потрапляють на свято Новруз – Новий рік у мусульман – із виступом на площі Героїв Майдану із уривками вистав «Аршин мал алан», «Майська ніч», «За двома зайцями».

До Міжнародного дня театру почесне звання «Народний артист України» отримує Віктор Гунькін.

На фестивалі «Січеславна-2018» у номінації «Краща чоловіча роль» переміг Ігор Томілов (роль Тев’є у виставі «Скрипаль на даху» (реж.-пост. В.Назаров)). Спеціальний приз ім. засл. прац. культ. України Олега Гришкіна "Кращий директор" отримала Оксана Іванівна Петровська.

3 травня у Дніпровському академічному театрі ім. Т.Шевченка виставою «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького розпочався ІІ відкритий театральний фестиваль української драматургії, що проходив за підтримки Дніпропетровської обласної ради, облдержадміністрації та ДМВ Національної спілки театральних діячів України.

«Війни нема…є» за творами Б.Гуменюка – наступна прем’єра театру, центральним персонажем якої постає ветеран АТО із позивним «Солдат», який повернувся додому з війни. Після візиту до «генделику» впадає у кому. Уві сні й розгортаються фантасмагоричні події перед глядачем. Тема близька виконавцю головної ролі актору Ігору Кирильчатенку, так як він сам був учасником бойових дій на Сході України. Прем’єру оголошено як акцію на підтримку політв’язня режисера Олега Сенцова. Інсценізацію, постановку і сценографію здійснив В’ячеслав Волконський. На прем’єрі побували керівники міста, учасники АТО, журналісти, волонтери і сам автор – ветеран АТО Борис Гуменюк, який після перегляду вистави зізнався, що серед постановок в Україні вистава театру ім. Т.Шевченка йому сподобалася найбільше.

(фото «Війни нема…є»)

Закрили шевченківці ювілейний сезон пишною, феєричною прем’єрою музичною комедії «1 день із 1000 ночей» за п’єсою «Стара нова історія» А.Крима за мотивами творів про східного героя легенд і анекдотів Ходжу Насреддіна. (фото 1 день) Музику до вистави написав Володимир Назаров. Він же і поставив спектакль. Автор шикарного сценічного оформлення – Борис Голодницький, дизайнером чудових східних костюмів є Ольга Іванова. Хореографія Олексія Коваленка, диригент – Юрій Бєднік. Прем’єру «на ура» прийняли дніпряни та гості міста.

Сьогодні у трупі досвідчені, знані в Україні режисери. Анатолій Канцедайло – головний режисер театру із 1998 року, засл. діяч мистецтв України, лауреат всеукраїнських фестивалів, конкурсів і премій. Гран-прі отримали артисти театру ім. Т.Шевченка на фестивалі «Січеславна» у його постановках: н.а.У. В.Чечот («Хазяїн І.Карпенка-Карого»), (1998), н.а.У. М.Чернявський («Украдене щастя», І.Франка (2000), гран-прі «Надія Січеславни-2014» – С.Винокуров («За двома зайцями» М.Старицького. На цьому ж фестивалі у 2015 році «Чорна комедія» П.Шеффера визнана, як «Краща режисерська робота». Також вистави «Ромео і Жасмин» і «Зона» відзначені на фестивалях «Коронація слова»-2010, «Ноmo ludens»-2016.

Лідія КУШКОВАрежисер-постановник театру, артистка драми, народна артистка України, лауреат премії ім. Марії Заньковецької (2005), переможець театрального конкурсу Придніпров’я «Січеславна-2001», лауреат міської іменної премії ім. З.Хрукалової (2013), кавалер орденів «Знак пошани» (1971), «Княгині Ольги» ІІІ ступ. (2009) і «Святої великому-чениці Варвари» ІІ ступ. (2014), нагороджена Дніпропетровською облдержадміністрацією нагрудним знаком «За розвиток регіону» (2014).

Натхненно працюють лауреати різних конкурсів і фестивалів: режисер В’ячеслав Волконський, головний диригент Юрій Бєднік, балетмейстер Олексій Коваленко. Заступник директора – Євген Ісайко, заступник директора з художньо-постановочної частини – Ігор Дворник, завідуюча трупою – Раїса Постолака, заступник директора з організації глядача – Тетяна Сторожук, керівник літературно-драматургічної частини – Віктор Шевченко, заввідділу реклами – Валерія Маслова. Самовіддано служать Мельпомені лауреати і дипломанти всеукраїнських фестивалів і конкурсів, народні артисти України: Михайло Чернявський, Григорій Маслюк, Василь Крачковський, Віктор Гунькін;заслужені артисти України: Наталя Тафі, Неля Ніколаєва, Володимир Бережницький, Ірина Медяник, Валентина Сушко, Валерій Мойсеєнко, Жанна Дмитренко, Вілен Головко, засл. працівник культури України Марія Проценко; провідні майстри сцени: Ольга Радочинська, Світлана Сушко, Вероніка Голованьова, Галина Самара, Яна Корольова, Ігор Томілов; актори, які мають солідний досвід роботи: Любов Тимошенко, Наталя Гаврикова, Ігор Кирильчатенко, Сергій Гордельянов, Олена Завгородня, Людмила Кусакіна, Володимир Носко, Влад Олійник, Дмитро Прищепо, Максим Подорожний; молоде покоління представлено перспективними акторами такими, як Тетяна Лоза, Ярослав Безкоровайний, Василь Петрушко, Олексій Таран, Катерина Курсакова, Наталія Штернер, Максим Кузнєцов, Олег Пилипенко.

Партнери і спонсори театру: Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського «Солідарність», генеральний директор фірми «Алан» В’ячеслав Капустін, голова ГО «Суспільне об’єднання азербайджанців» Фіруз Ібрагімов, підприємець Любов Лисенко.

Репертуар театру сьогодні різноплановий і різножанровий – від української класики і сучасної драматургії до різних театралізованих концертів, мюзиклів і казок для дітей.

У закладі наявна сучасна матеріально-технічна база. Із 2009 року використовується сучасна освітлювальна апаратура провідної фірми «Megashow» з можливістю програмування із англійського пульта «Avolight», світлодіодні світильники; професійна звукова апаратура всесвітньовідомих брендів, відеопроектори. За допомогою спонсорів у 2017 році з’явилися сучасні акустичні системи, ударна установка, синтезатор, монітори, цифрові мікрофони, підсилювачі, звукорежисерські пульти із цифровою передачею даних.

Заклад має реальні перспективи подальшого розвитку. У планах: розширення міжнародних зв’язків із країнами західної Європи, міжнародні обмінні гастролі, залучення до постановки кращих вітчизняних та зарубіжних режисерів; придбання нового автобусу, вантажного автомобіля, світлової та відеоапаратури.

У приміщенні театру ім. Т.Шевченка наразі проходить капітальний ремонт. Із обласного бюджету виділено на поточний і капітальний ремонт 3392251 грн. На ремонт даху – 6859591 грн. Проводиться ремонт фасаду, йдуть роботи всередині приміщення: на сцені, в коридорах, у фойє. Виконано роботу для запобігання підтопленню приміщення, кап. ремонт протипожежної безпеки. Ведеться реконструкція приміщення для комфортного перебування глядачів з обмеженими можливостями, а саме: прибудинкової території з улаштуванням пандусу, каси, санвузлів, встановлюється підйомник до зали для глядачів, на який виділено 820 000 грн. Придбано вогнегасники і кран-комплекти на суму 175000 грн.

23 серпня 2018 року до дня створення першого державного драматичного театру України відбулася урочиста церемонія погашення немаркованих ювілейних конвертів та власних марок «100 років Дніпровському академічному українському музично-драматичному театру ім. Т.Шевченка», випущених державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта». Того ж дня за участю усього колективу на Театральному бульварі відбулася акція-протест в підтримку режисера Олега Сенцова та усіх політв’язнів, що незаконно утримуються в російських тюрмах.

(фото Погашення, фото акція Сенцов).

29 вересня відбудуться урочистості з нагоди 100-річчя першого українського державного театру України та відкриття 101-го театрального сезону прем’єрою драми «Нація» за твором Марії Матіос у постановці Сергія Кузика. Для містян театр готує багато цікавих сюрпризів.

Протягом сторічного життя, незважаючи на чисельні заборони і утиски влади, а також домінування за радянських часів російської мови, Дніпровський академічний музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка – єдиний театр Дніпропетровської області, вистави якого йдуть виключно державною українською мовою, – став вагомим мистецьким осередком відродження і розвитку національної культури, духовності, українського слова та пісні, виховання патріотизму, любові до рідної культури; використовуючи кращі взірці української та зарубіжної драматургії, досяг найвищих показників у своїй діяльності щодо використання інтелектуального потенціалу нації, став провідним закладом гуманітарної сфери.

28 травня 2018 року Уряд схвалив проект Указу Президента України «Про надання Дніпровському академічному українському музично-драматичному театру ім. Т.Г. Шевченка статусу національного». Відповідний документ підготовлено Міністерством культури України за клопотанням Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Притаманні шевченківцям ліризм, глибина почуттів, музичність, щирий український гумор, патріотизм – усе це допомагає глядачам забути на деякий час про свої проблеми і поринути у казковий світ театру.

Серпень 2018 року

Керівник літературно-драматургічної

частини театру

Віктор Шевченко



Ключевые слова: театр шевченка днепр, 100 лет, афиша днепропетровск, театр шевченка, театр кукол, стоимость, цена билета, заказать билеты, купить билеты, адрес, история театра, історія театру, спектакль, афиша театр шевченко, новости, культура