Клопшток

Клопшток

Б. Шалагінов

Наскільки нагальною була в німецькій літературі середини століття потреба в докорінному повороті до щирих і безпосередніх почуттів після суворої дисципліни здорового глузду і логіки, що насаджувалися Готшедом, показує творчість Фрідріха Готліба Клопштока (1724-1803), якого німці вважають першим класиком своєї національної літератури.

Клопшток був обдарований ліричним талантом, який найяскравіше розкрився в «одах», написаних на найрізноманітніші теми із застосуванням вільного вірша. Крім того, в юнацькі роки він написав об’ємну поему на біблійний сюжет «Мессіада», а в зрілі роки — низку драм на сюжети зі Старого Заповіту і давньонімецької історії.

Сама сюжетна основа творчості Клопштока і введений ним у літературу XVIII ст. новий пафос — сентиментально-щирий і лірично-зворушливий, не без впливу пієтизму — стали викликом усій системі псевдокласицизму Готшеда. Цим пояснюється той захват, з яким читачі зустріли перші пісні «Мессіади» і ліричні «Оди». Викликом Готшеду була й близкість Клопштока до табору Й. Я. Бодмера — видавця німецьких середньовічних текстів (віршів міннезінгерів, «Парціфаля», «Пісні про Нібелунга» тощо), головного антагоніста «літературного папи». Бодмер сприяв захопленню юного поета християнською ідеєю (на противагу античності Готшеда) і нетрадиційно високою оцінкою ролі почуттів в естетиці (на противагу здоровому глузду). Зі свого боку творчість зрілого Клопштока безперечно вплинула в 1770-і роки на поетів-«штюрмерів», включаючи раннього Гете, пізніше — на Шіллера і Гельдерліна.

Сама ідея «Мессіади» (1748-1773) стала можливою у зв’язку з поширенням пієтистських ідей у Німеччині. За зразок поету править «Втрачений рай» Дж. Мільтона. Відчувається і вплив Данте. Проте на відміну від Мільтона, якого надихали події Англійської революції, або Данте, який відтворив у «Божественній комедії» кипіння політичних пристрастей свого часу, пафос Клопштока має абстрактно-пієтистський характер. У поемі мало подій і драматизму, персонажам бракує психологічної пластичності та індивідуальної виразності. Написана поема гомеровим гекзаметром.

Новаторськими були й трагедії Клопштока (їх правильніше віднести до жанру лірико-драматичних поем) — «Смерть Адама», «Соломон», «Давид», трилогія про Германа: «Битва Германа», «Герман і князі», «Смерть Германа». Трилогія вводить в літературу популярний в добу романтизму сюжет про перемогу, яку здобув ватажок германського племені херусків Арміній (Герман) над легіонами римського полководця Вара в Тевтобурзькому лісі у 9 р. н.е.

Тема давньогерманської історії постає як провідна в «Одах» зрілого періоду. Як і Вінкельман, Клопшток був одержимий ідеалом цілісної особистості, але знаходив його не в античності, а в германській давнині. Але зрештою кожний із них (один в естетиці, другий в літературі) втілював ідеї ностальгічного руссоїзму, сприйняті через давню історію.

Найбільше значення для сучасного читача зберегли оди Клопштока, де він постає справжнім новатором. У них поет переплавляє традиції високих поетичних зразків, що він обрав їх для себе: Оссіана і шотландських бардів, хоралів Лютера і поезій Мільтона, лірики ранньої грецької класики і Піндара, німецької барокової поезії. Проте, вносячи в поезію високі релігійні переживання, Клопшток не досягає чисто естетичної гармонії пафоса, форми і змісту.

Життя Клопштока — як поета і людини — було рідкісним винятком у ряду трагічних доль німецьких митців. Здобувши грунтовну гуманітарну і богословську освіту, він одразу ж зустрів співчутливу підтримку впливових літераторів (Бодмер, Брейтингер) і вже на початку творчого шляху, опублікувавши три перші пісні «Мессіади», пережив радість гучної слави. Він проводить двадцять плідних років у Данії, де, забезпечений пенсією короля Фрідріха V, повністю віддається творчій роботі і завершує «Мессіаду». Повернувшися з Копенгагена на батьківщину, поет оселяється до кінця свого життя в Гамбурзі, вільному «імперському місті». Поет заслужив повагу сучасників і своїм незалежним характером. Коли маркграф Баденський Карл-Фрідріх запропонував йому посаду придворного радника і достойне утримання, Клопшток шокував весь двір такими словами: він, мовляв, пристане на цю пропозицію за умови, що граф не обтяжуватиме його обов’язком з’являтися на службу. Поет помер в оточенні прихильників і численних друзів, досягши вершини прижиттєвої слави.

Л-ра: Вікно в світ. – 1999. – № 1. – С. 26-28.

Биография

Произведения

Критика



Ключевые слова: Фридрих Готлиб Клопшток, Friedrich Gottlieb Klopstock, эпоха Просвещения, критика на творчество Фридриха Готлиба Клопштока, критика на произведения Фридриха Готлиба Клопштока, скачать критику, скачать бесплатно, немецкая литература 18 в