До питання про діалектизми роману А. Шаррера «Кроти»

К. Я. Кусько

Проблема творчої майстерності письменника — одна з найважливіших у сучасному літературознавстві. Ця майстерність проявляється насамперед у створенні автором художніх образів. Як, за допомогою яких мовних засобів оживають персонажі літературних творів, індивідуалізується їх мова? Це питання все частіше привертає увагу дослідників. Одним із важливих засобів, що сприяє створенню художнього образу, є вживання в мові дійових осіб діалектизмів. їх вміле використання локалізує твір, надає йому соціального колориту, характеризує персонажі. Використання діалектизмів займає значне місце в творчості німецьких письменників (Й.-В. Гете, Фр. Шіллера, Г. Гейне, Т. Манна, А. Зегерс, В. Бределя та ін.). Деякі з них, наприклад Фр. Рейтер та П. Розеггер, повністю писали свої твори діалектом. Високо ціниться в німецькій і світовій літературі драма Г. Гауптмана «Ткачі», також написана діалектом.

Використання місцевого говору займає значне місце і в творчості відомого німецького революційно-пролетарського письменника А. Шаррера (1889-1948). Герої його роману «Кроти» — мешканці відсталого села Штейнерлайбах — говорять діалектом. Насамперед необхідно з’ясувати, який саме діалект використав автор у своєму творі. З цього приводу існують різні точки зору. Так, Ю. Бонк вважає, що письменник використовує в романі «Кроти» баварський діалект. Нижньобаварським вважає його В. Бредель. Проте відомий німецький письменник Д. Нолль у статті, присвяченій А. Шарреру, говорить, що діалоги роману «Кроти» написані франкським діалектом. Всі зауваження цих авторів щодо використання діалекту в цьому творі зроблені мимохідь, у процесі літературознавчого аналізу творчості письменника, тому що діалектизми роману не були предметом їх спеціального дослідження. Однак вирішити питання про те, яким діалектом розмовляють між собою селяни в цьому творі, очевидно, можна лише на основі аналізу його фонетичних, морфологічних та лексичних особливостей. Дослідження цих особливостей діалекту і є метою даної статті як частини дослідження мовних засобів індивідуалізації персонажів роману.

Події роману відбуваються в невеликому селі, розташованому на північний схід від міста Бамберг, поблизу чехословацького кордону. Для мови цієї місцевості, як показує аналіз, характерні такі ознаки:

Фонетичні особливості. 1. Вживання звука u (там, де літературна норма вимагає о, в баварському також о, в деяких районах — о u), наприклад: su (11) — so; furt (47) — fort; Kupf (88) — Kopf; umsunst (19) — umsonst; vuller (17) — voller; Summer (34) — Sommer; і kumm (83) — ich komme; Wurt (61) — Wort; Kurn (127) — Korn; Durf (42) — Dorf.

Тут ми бачимо своєрідний варіант звука о. Як відмічає О. Бреннер, цей звук у різних місцевостях Південної Німеччини зустрічається в різних варіантах. Поблизу Бамберга, як показує аналіз роману, вживається тільки u. Письменник вірно передає дану особливість місцевого говору, характерну і для інших середньонімецьких областей.

Вживання о (літературна норма — а), наприклад: і sog (83) — ich sage; schod (235) schade; і mog (16) — ich mag; wos (16) — was; Tog (40) — Tag; ho і (85) — habe ich; zohln (195) — zahlen.

Це явище пояснюється неоднаковим розвитком звука ä в різних діалектах. Так, швабське ä спочатку звучало ясно і чисто, а у XIII ст. перейшло в au. У Франконії — ä досить швидко перейшло в о. Вже у XIV ст. спостерігаються форми jör (Jahr), du host (hast), noch (hach). Таким чином, вживання звука о замість а наближує говір роману до франкського діалекту. Ця фонетична особливість діалекту Східної Франконії теж вірно відображена автором.

Вживання дифтонга еі (замість літературного eu): Zeig (9) — Zeug; Leit (9) — Leute; Kreiz (38) — Kreuz; eich (54) — euch; Zig- einer (15) — Zigeuner; deitsch (128) — deutsch. В баварському вживається eu (Leut, heut).

Дифтонгізація, а також поширення дифтонгів — складне і не повністю вивчене явище. Цей процес починається в середньоверхньонімецькому періоді. Довгі голосні Ü, ї, іu переходять у дифтонги OU, ei, eu. При цьому, як вказує В. М. Жирмунський, дифтонги не запозичалися в готовому вигляді з центра дифтонгізації, а розвивалися спонтанно. Процес захопив насамперед баварський діалект, в якому він поширився у XIII ст., у Східній Франконії та Швабії — в кінці XIII — на початку XIV століття. Поступовим, спонтанним розвитком дифтонга eu пояснюється його східнофранкський варіант еі.

Редукція та відпадання кінцевого і редукованого е [а]. Це явище почалося в XIV-XV століттях. Особливо сильно воно захопило Баварію, де внаслідок редукції від деяких слів та виразів залишилися тільки окремі елементи, наприклад: Habtsn gsägn? — Habt ihr ihn gesehen? Sgod — Grüßgott.

У районі Бамберга, як показує аналіз фонетичних діалектизмів роману Шаррера, руйнування не пішло так далеко, як у баварському діалекті. Редукція ненаголошеного е спостерігається в першій особі однини дієслів, а також у префіксах і флексіях: і glaub (41) — ich glaube; і wünsch (52) — ich wünsche; і wird (120) — ich werde; gfahrn (41) — gefahren; Gsicht (47) — Gesicht; gfragt (111) — gefragt; denkn (111) — denken, wegznehma (99) — wegzunehmen.

З явищем редукції тісно пов’язане відпадання ненаголошених голосних, а іноді й приголосних, характерне для Східної Франконії, а також для інших місцевостей Південної Німеччини. Часто відпадають n, nn: Ваіегі (53) — Bäuerin; Ма (43) — Mann; davo (33) — davon; mei (11) — mein; schö (24) — schön; і ka (31) — ich kann; alla (41) — allein. Разом з кінцевим редукованим е іноді відпадають приголосні b, r, d: Ви (21) — Bube; bal (9) — bald; nu (13) — nur.

Для діалекту роману «Кроти» особливо характерним є відпадання фонеми [с] після і: і (9) — ich; di (41) — dich; natürli (47) — natürlich; aständi (174) — anständig. Це явище ми спостерігаємо і в баварському діалекті. Часто редукція та відпадання звуків дуже помітні, наприклад: itz (33) — jetzt; zsam (53) — zusammen; gwest (19) — gewesen; Gmadiener (73) — Gemeindediener.

Аналіз фонетичних діалектизмів роману Шаррера показує, що для говору місцевості, де відбуваються події, характерні елементи як баварського, так і франкського діалектів. Так, з одного боку, спостерігається поширення редукції та відпадання звуків (характерне для баварського та інших південнонімецьких діалектів), а з другого, — своєрідний, властивий для франкського діалекту розвиток голосних о, а, дифтонга eu.

Морфологічні та синтаксичні особливості. 1. Вживання артикля перед іменами: die Bärbel (88), der Hermann (71), die Eva (72), der Bernhard (72), die Babett (72). Цей діалектизм вживається навіть у мові автора.

Іменники, в яких у множині відпало редуковане е, мають умлаут: Säu (263) — die Säue; Hand (100) — die Hände; Zähn (37) — die Zähne; Käpf (256) — die Köpfe; Bäum (12) — die Bäume. Умлаут у цих іменниках — єдиний показник множини. Однак не всі іменники роману, у яких відпало у множині е, мають умлаут. Наприклад: über zeh Tog (40) — über zehn Tage.

У романі «Кроти» спостерігається тенденція уникнути родового відмінку. Наприклад: «Der Grundlach — Martin hat doch gestern sein Schwesternmann derstochn» (163) замість ...den Mann seiner Schwester або: «...der Marta ihrer Mutter» (251) замість Martas Mutter.

У системі дієслів:

а) Закінчення s у другій особі множини (а також у наказовому способі): «Ihr hatts eier Ruh sauer verdient» (70), «Gehts ham!» (254), «Schreibts alles auf!» (254), «Freßts nur, da kriegts helle Augn!» (6).

б) Форма партіципу від sein — gwest (19) — gewesen.

в) Вживання префіксів der, vur (характерних для баварського діалекту, особливо для району Нюрнберга): vursteht (72) — versteht, derfahrn (249) — erfahren, dertrogn (207) — ertragen, dernährt (88) — ernährt.

У системі словотворення іменників: широке вживання суфіксів: -l, -el, -erl: Stüekl (211), Fläschl (253), Pupperl (227), Häufl (211),

Krawattl (39), Freunderl (15). Ці баварські за своїм походженням суфікси поступово просувалися на північ. У говорі селян роману, так само як у франкському діалекті, ці суфікси іноді зберігають після себе ненаголошений голосний: Bärbele (192), Brüderle (38), Mutterle (13), Lumpele (40). Це, як видно з прикладів, в основному зменшу­вальні суфікси іменників, що означають живі істоти.

Слід відзначити, однак, що в даній місцевості міг також досить часто зустрічатись зменшувальний суфікс -lа. У романі ми його майже не зустрічаємо. Можливо, письменник не зовсім вірно передав цю особливість говору. Проте категорично стверджувати цього не можна, тому що місце подій у романі «Кроти» точно не визначено (назва села вигадана, можна лише зрозуміти, що це північно-східна частина Бамберзького району).

Своєрідним є й синтаксис діалогів роману Шаррера, де представлено багато коротких речень різного типу (особливо окличних). Наприклад: «Abtretn!» riefen die Hohensprunger. «Wolln die ander Partei a hörn!» «Der Gareis soll redn!» «Rauf, Peter!» (232);

«Es war Mitternacht als wir auseinandergingen.» «Also morgn bringts alles, wos laufn ka!» «Morgn wird richti auspackt!» «Kummts gut ham!» «Gute Nacht, all mitanan'der!» (235).

Також спостерігається тенденція до порушення рамочної конструкції. Наприклад: «Der Schorsch hat mit mir gredt wegn der Bärbel» (85); «I möcht net, daß ma ins Gred kummt in Dorf und in der Zeitung» (96).

Прийменники mit, von, bei, zu вживаються у творі іноді з аккузативом: «Weg щії die Partei» (183); «zu die Herrn» (184); «bei die Nazis» (194); «von die Franzusn» (234).

Характерною є також постпозиція імені у відношенні до прізвища: der Grabert-Albert (17); der Althaus-Christoph (36); Dolling-Marie (19); der Behringer-Hans (43).

У романі зустрічається препозиція атрибута, вираженого прізвищем: der Schrader-Knecht (220) — наймит Шрадера, die Beck-Leit (273) — люди Бека.

Лексичні особливості. Діалектизми в галузі лексики зустрічаються в романі значно рідше, ніж фонетичні та морфологічні. Говір району Бамбергу за своїм словниковим складом мало відрізняється від загальнонаціональної німецької мови. Це переважно слова, які є синонімами відповідних слів літературної мови, іноді — їх варіантами. Наприклад: halt (eben, wohl, ja, doch, schon). Цей прислівник вживають дуже часто в своїй мові персонажі роману. Він характерний як для баварського, так і для франкського діалектів. У сучасній розмовній німецькій мові це слово зустрічається досить часто.

Arbert (99) — die Arbeit. Наприклад: «die gröbst Arbert» (77); «I tu mei Arbert, und’s ander geht mie nix mehr a» (46). Цей діалектизм, властивий франкському діалекту, зустрічається в мові різних персонажів (матері Георга Брендля, Вастла, Аделі). Деякі селяни, однак, вживають літературне Arbeit. Це, наприклад, Герг Шустер і Блехнер: «Dös san die, die a net arbeitn, wenns Arbeit gibt, die in ihrem ganzn Lebn nimmer arbeitn» (217, слова Блехнера).

Kraua (12) — die Krähe, локальний діалектизм. Письменник вдало використовує його для індивідуалізації мови батьків Брендля: «Wenn er mir am Sunnta wieder Kraua ins Haus bringt, wirf es der Katz hi, daß ihrs wißt» (12), — говорить мати Георга. В наступному реченні автор пояснює це слово: «Mutter ekelte sich vor den Krähen» (12).

Metzger (198). Це слово, діалектне за своїм походженням, у наш час є літературним варіантом, синонімом до іменників Schlächter, Fleischer (які також походять з діалектів). Завдяки конкуренції ці три територіальних варіанти ввійшли в сучасну німецьку літературну мову, хоч ще мають сильний відтінок діалекту. Іменник Metzger вживається навіть у мові автора, показуючи тим самим, звідки родом письменник.

Bulle (29) — Stier, Ochs — іменник північного походження (англ. bull). Цей діалектизм, що став літературним варіантом, має багато синонімів в інших говорах (Fasel, Farre, Mumrael, Hagen та ін.). Взагалі диференціація синонімів у різних місцевостях Німеччини особливо помітна в «Словнику сільського господарства» 16. Вживання в романі «Кроти» північного Bulle свідчить про мішаний характер діалекту місцевості, яка зображується.

Інший тип синоніміки, характерної для мови персонажів роману, ми бачимо в слові Maulwurf (кріт). Спочатку це слово мало інше значення (старонім. muweri — Haufenwerfer, mu — англосаксонськ. muga, англ. mow — Hügel). Пізніше воно було переосмислене так званою «народною етимологією» і стало означати кріт. У переносному розумінні в заголовку роману «Maulwürfe» воно означає селяни, що подібно кротам усе життя риються в землі. У даному випадку це слово стало семантичним колоквіалізмом.

Семантичні колоквіалізми з Maul, Gosche, Vieh, Kuh, Ochs часто зустрічаються в мові персонажів твору Шаррера. Вони сприяють більшій яскравості висловлювання. Наприклад: «Er sei ein blödes Rindvieh» (16); «Weil die Bauern die größten Brummochsen san, die auf Gottes Erdbudn rumlaufn!» — brüllte der Nagelbauer» (181).

Серед лексичних діалектизмів особливе місце займають діалектизми етнографічні, зокрема слова, що означають речі, предмети побуту, явища, властиві населенню, що говорить даним діалектом. Наприклад: Herzkirschn und Edelfinger ( сорти вишні), Zwetschkabaum (слива), Schwärtla, Grießknödel, Metzlsuppe (страви), Christkindlbaum (ялинка). Що стосується іменника Christkind, то він має особливо багато локальних варіантів. Наприклад: Bornkindel, der Heilige Christ, Ruprecht, Nikolaus. Слід відмітити, однак, що етнографічних діалектизмів у романі «Кроти» небагато. Значно більше в ньому локальних слів, що належать до так званої експресивної лексики. Це в основному грубі та лайливі слова, які відображують живий селянський говір. Тяжке життя селян, злидні, голод, боротьба проти поміщиків та влади, особливо в умовах фашизму, постійно викликали у селян слова, що висловлювали гнів, обурення, прокляття. В мові селян ми часто зустрічаємо іменники Lump, Dreck, Sau, Sakrament та словосполучення з ними: Sauhund (225), sakrische Wut (213), Erzlumperei (181), a arg dreckertes Geschäft (195), Herrgotssakramentsbande (160).

Треба відзначити, що грубі та лайливі слова, які є в мові персонажів роману, тобто характерні для діалекту даної місцевості, широко вживаються і в інших діалектах, зокрема в баварському. Часто вони зустрічаються також у сучасній розмовній німецькій мові. У зв’язку з цим іноді буває тяжко встановити кордон між діалектизмами і простонародними словами.

У даній статті були розглянуті найбільш характерні особливості діалекту, яким говорять персонажі роману А. Шаррера «Кроти». На основі аналізу цих особливостей можна зробити такі висновки:

Діалект північносхідної частини району Бамберга — місця, де відбуваються події роману, — є проміжним між діалектами південнонімецьких та середньонімецьких областей. Поруч з елементами баварського діалекту в ньому зустрічаються елементи франкського.

Фонетична система діалекту твору особливо зближує його з франкським діалектом.

У галузі морфології, синтаксису та словотворення цей діалект в багатьох випадках збігається з баварським.

Що стосується лексичного складу, то діалект роману лише у незначній мірі відрізняється від баварського та франкського. Ці відмінності спостерігаються в основному в словах етнографічного порядку та у словнику реалій селянського господарства.

З огляду на деякі відхилення в галузі фонетики діалект роману «Кроти» є своєрідним діалектом, в якому хоч і переважають елементи баварського діалекту, однак у значній мірі наявні елементи франкського. Саме тому діалектний район, до якого належить і місце подій роману, називають Баварською Франконією. Це дає нам ключ до розуміння досліджуваного діалекту.

Можна припустити, що автор роману «Кроти» не випадково обрав діалект саме цієї місцевості. Наявність у ньому елементів баварського та франкського діалектів, а також мовних явищ із середньонімецьких областей робить твір близьким та зрозумілим для широкого кола сільських читачів.

Л-ра: Іноземна філологія. – Львів, 1967. – Вип. 11. – С. 102-107.

Біографія

Твори

Критика

• До питання про діалектизми роману А. Шаррера «Кроти»
• Засоби створення мовного портрета персонажа (На матеріалі роману А. Шаррера «Без батьківщини»)
• Лейтмотив у мовній характеристиці персонажа в творах А. Шаррера