Оголошено учасників Харківської літературної резиденції 2019

Харківська літературна резиденція 2019. Учасники. Новини культури

Оголошено імена письменників – учасників Харківської літературної резиденції 2019

8 квітня 2019 року завершився прийом заявок на участь у Харківській літературній резиденції – спільному проекті Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу та Харківської обласної державної адміністрації за організаційної підтримки Харківського ЛітМузею.

Резиденція заснована у 2018 році з метою підтримки письменників, а також промоції Харкова і його культури в Україні та світі. Письменники – учасники резиденції – отримають можливість впродовж місяця мешкати в Харкові для роботи над власним твором, а також для знайомства з містом - його історією, культурою, людьми. Цього року вперше заплановані чотири місячні резиденції – весняна, літня, осіння та зимова – для двох українських прозаїків, українського перекладача, закордонного автора.

Для участі в літературній резиденції було отримано 26 заявок, серед яких 9 від закордонних авторів, 5 від перекладачів і 12 від українських прозаїків. Заявки надходили з Румунії, США, Хорватії, Австрії, Німеччини, Нідерландів, Ізраїлю. Участь у резиденції зацікавила як знаних авторів, так і початківців.

Журі у складі відомих митців – Сергія Жадана, Оксани Луцишиної, Алли Татаренко, Олега Коцарева, Андрія Куркова – таємним голосуванням обрало чотирьох учасників Харківської літературної резиденції 2019. Так, у травні до Харкова на місяць приїде український прозаїк Любко Дереш для роботи над романом про сучасну Україну та епоху постправди. У липні перекладачка Ярослава Стріха буде працювати над перекладом роману «Transcription» популярної сучасної британської письменниці Кейт Аткінсон . Німецький письменник Міхаель Целлер, який вперше побував у Харкові в 1994 році, у вересні 2019-го планує написати тут цикл оповідань для своєї третьої збірки. У листопаді українська авторка Катерина Калитко працюватиме над книгою про «маленьких людей», зокрема жінок, на тлі складних історичних подій 1917 – 1921 років – спроби становлення української державності. Під час перебування авторів у Харкові також плануються творчі зустрічі та інші заходи за їхньої участі.

Організатори сподіваються, що Харківська літературна резиденція стане сталим проектом, і щороку для роботи над власними творами до Харкова приїжджатимуть цікаві сучасні автори.

Кураторка Харківської літературної резиденції – Тетяна Пилипчук, телефон 067-899-43-50

Проект реалізовується за організаційної підтримки Харківського ЛітМузею.

Любко Дереш (1984) — український письменник. Дебютував у віці 17 років романом «Культ», що вийшов друком у видавництві «Кальварія». Є членом Всесвітньої ліги «Розум поза наркотиком», з вересня 2017 є посланцем з питань толерантності Проекту розвитку ООН в Україні. Автор романів «Культ», «Поклоніння ящірці» , «АРХЕ», «Намір!», «Трохи пітьми» та ін., оповідань та есе, а також книжок для дітей. У 2017 році письменник опублікував свій десятий роман — «Спустошення». Твори Любка Дереша виходили перекладом у Польщі, Німеччині, Франції, Італії, Вірменії, Грузії. За мотивами романів та оповідань Дереша в Україні та за кордоном були поставлені низка драматичних вистав. За романом «Намір!» у 2016 році було знято короткометражний фільм.

Ярослава Стріха (1988) – українська перекладачка (англійська, польська, їдиш). У 2017 році захистила дисертацію при кафедрі слов’янських мов і літератур Гарвардського університету. Перекладає художні твори («Життя за життям», «Руїни бога» і «За лаштунками в музеї» Кейт Аткінсон (Київ: Наш Формат, 2017-2018); «Місто Боуган» Кевіна Баррі (Львів: Астролябія, 2019); «Вартові» Алана Мура й Дейва Ґіббонса (Київ: Рідна мова, 2018)), історичні монографії («Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни» Сергія Єкельчика (Київ: Laurus, 2019); «Штетл. Золота доба єврейського містечка» Йоханана Петровського-Штерна (Київ: Критика, 2018); «Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795» Анджея Сулими-Камінського (Київ: Наш Час, 2011)), есеїстику («Євреї та слова» Амоса Оза й Фанії Оз-Зальцберґер (Київ: Дух і Літера, 2017); «Метафори і пам’ять» Синтії Озік (Київ: Дух і Літера, 2014); «War. Journalism from the Front Line» (Київ: Основи, 2015)), праці з літературознавства, мистецтвознавства, культурології («Нечуваний Нечуй. Реалізм в українській літературі» Максима Тарнавського (Laurus, 2018); «Культура в підмурках громадянського суспільства» Паскаля Ґілена і Тайса Ляйстера (Харків: IST Publishing, 2018); «25 Years of Presence. Contemporary Ukrainian Artists» (Київ: ArtHuss Publishing, 2017). Має відзнаки Львівського книжкового форуму 2018 р., Премії міста літератури ЮНЕСКО 2018 р.

Міхаель Целлер (1944) – німецький письменник, опублікував більше 40 книг, серед яких дві збірки оповідань і 8 романів, один із яких - «Кропп. Звіт» - у 2016 році було перекладено українською мовою. Неодноразово бував в Україні, зокрема, в Харкові. На початку 90-х, разом із Райнгардом Кнодтом Міхаель Целлер заснував премію імені Германа Кестена для дітей гімназії №23 міста Харкова, які мають особливі успіхи у вивченні німецької мови, літератури та перекладу. Творчі зв’язки з названою гімназією німецький письменник підтримує увесь цей час.

Катерина Калитко (1982) — письменниця і перекладачка. Авторка семи збірок поезій, дві з яких — «Бунар» та «Катівня. Виноградник. Дім» — відзначені премією «Літакцент року» у 2018 та 2014 роках відповідно. Опублікувала також дві книжки короткої прози: «М.істерія» (Київ, Факт, 2007) та «Земля Загублених, або маленькі страшні казки» (Львів, ВСЛ, 2017). Лауреатка Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського у 2017 році. Володарка премії Книга року ВВС-2017 (за книжку “Земля Загублених”). Лауреатка міжнародної премії Vilenica Crystal 2016. Нагороджена незалежною премією Women in Arts Award від UN Women у рамках HeForShe Arts Week 2019.



Ключевые слова: Харківська літературна резиденція 2019,Учасники,Новини культури,харьковская лит резиденция,письменники,писатели,пен центр,литмузей,ЛітМузей,куда пойти,

Читайте также