Фестиваль «Pizzicato eCantabile» 2018

Львівська державна обласна філармонія

проводить

24. липня – 9. серпня 2018 року

ІIІ. МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛІТНЬОЇ ПОРИ

« Pizzicato eCantabile »

Фестиваль «Pizzicato eCantabile» у 2018 році стає Міжнародним:

до Львова приїдуть музиканти зі США, Голландії, Японії, Франції, Польщі та України.

Pizzicato e Cantabile

– або “щипати і виспівувати”.

Ці два прийоми звукотворення присутні на всіх етапах еволюції людства. Символами театрального та музичного мистецтва у Стародавній Греції стали співучо-духовий Авлос і струнно-звучна Кіфара, на яких грали боги Діоніс та Аполлон. Біблійний цар Давид розспівував Псалми у супроводі свого Псалтеріума.

Пощипуючи струни ліри акомпанував собі до співу Орфей.

Епічні жанри в різних народів Землі виникали від поєднання співу з грою на різних щипкових інструментах. У супроводі кобзи-бандури творили думний епос українські кобзарі. Під звуки ручної портативної арфи трубадури оспівували свою пристрасну любов до дам серця.

Директор Фестивалю – Олена Мацелюх.

Олена Мацелюх – українська органістка, яка є солісткою Будинку органної та камерної музики у Львові, а також солісткою Львівської та Рівненської філармоній. Вона виступає зі своїми концертними програмами по всій Україні – від Донецька, Дніпра, Одеси та Бердянська до Чернівців, Вінниці, Летичева, Хмельницького, Стрия, Самбора і на кордоні з Польщею – у Мостиськах. Органістка постійно гастролює у Швейцарії, Німеччині, Франції, Іспанії, Польщі, Чехії та Данії.

Олена Мацелюх є одним із кращих інтерпретаторів органної творчості Й. С. Баха у Східній Європі. У 2017 році відкривала Бахівські Фестивалі у Брно (Чехія) та у Вроцлаві. У Польщі Олену Мацелюх вітають шанувальники її таланту й на кількох інших фестивалях – зокрема, на «Музика в Старому Кракові».

Апробований на чисельних концертах багаторічний і різноплановий виконавський творчий доробок органістки Олени Мацелюх є зафіксований на компакт-дисках “Benedictus” (“Благословен”), “Amazing Grace” (“Неймовірна благодать”), на авторських CD Богдана Котюка “Reflections” & “Mood and Spirits” та на спільному з виконавцем на флейті Пана мультиінструменталістом Ігорем Мацелюхом CD “Syrinx”.

Олена Мацелюх є відома і як науковець. Її дослідження в області органного мистецтва систематично публікуються в українських та закордонних альманахах, музикознавчих наукових збірниках і журналах. Як докторант найстарішого в Чехії Моравсько Palacký University Olomouc Олена Мацелюх готує до захисту свою докторську дисертацію на тему «Сакральне і профанне в органній творчості композиторів України та Чехії».

Олена Мацелюх – артистичний директор VI. і VII. Міжнародних фестивалів органної музики «Діапазон», які з величезним успіхом пройшли у Львівському будинку органної та камерної музики у жовтні 2016 та липні 2017 років. У Львівській філармонії вона є засновником і директором Міжнародного фестивалю літньої пори «Pizzicato e cantabile», прод’юсером і співорганізатором Міжнародних Фестивалів органної музики у Рівному та Чернівцях – «Musica viva Organum 2018» («Жива музика органу 2018»).

композитор і музиколог

Богдан Котюк

24 липня (вівторок)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

« ГЕНІЇ БАРОКО:

ОРГАН Й. С. БАХА і

4 концерти “ Lequattro stagioni ” А. Вівальді

Олена МАЦЕЛЮХ – орган

Марко КОМОНЬКО – скрипка

Ольга КУЦ – живопис

Богдан КОТЮК – коментар і 12 сонетів Вівальді

Органні цикли Йоганна Себастьяна Баха прозвучать в інтерпретації львівської органістки Олени Мацелюх. До неї зі своєю віртуозною скрипкою у «Le quattro stagioni» – 4-ох концертах Антоніо Лючьо Вівальді – долучиться Марко Комонько. Цей перший в історії музики програмний твір має викладений самим композитором у 12-ти сонетах авторський задум. Програмні тексти Антоніо Вівальді вводять слухачів у настрій музики дванадцяти місяців року. Їх перед кожною наступною частиною у власному авторизованому перекладі з італійської мови представить публіці коментатор-ведучий Богдан Котюк.

Транскрипцію оркестрового циклу для скрипки та органу здійснив корифей львівського органного мистецтва і майстер-будівничий органів Віталій Півнов.

Музику і поетичне слово Вівальді у реальному часі доповнить живопис художниці Ольги Куц, яка програмність музики Антоніо Лючьо Вівальді втілить у фарбах і мінливих образах.

Програма:

Johann Sebastian Bach (1685 – 1750)

Fantasia & fugue g-moll, BWV 542

Choral “Ich ruf' zu Dir, Herr Jesu Christ”, BWV 639

Toccata & fugue d-moll, BWV 565

Antonio Lucio Vivaldi (1678 –1741)

4 concerti «Le quattro stagioni»

29 липня (неділя)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

« КОРОЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ &ІНСТРУМЕНТ КОРОЛІВ»

(ОРГАН & РОЯЛЬ)

Олена МАЦЕЛЮХ – орган

Меланія МАКАРЕВИЧ – фортепіано

Серед усіх музичних інструментів вони – найдосконаліші. Орган навіть називають королем, а французьке слово «royal» означає «королівський». На перший погляд – вони навіть схожі між собою, бо клавіатура рояля цілком подібна до одного із мануалів органа. Правда, таких клавіатур з клавішами в органа може бути навіть сім!

Кардинальною є різниця в звукоутворенні на цих інструментах: клавіша, повітря під тиском і труба в органа, а у рояля – клавіша, молоточок і струна. Орган – це духовий і найчастіше механічний інструмент, а рояль чи фортепіано – струнний і ударний. Обидва вступають у пряму конкуренцію з цілим симфонічним оркестром.

Ніби ДВА ОРКЕСТРИ в одному концерті – у цьому суть дуету органа і рояля.

Програма:

Alexandre Guilmant (1837 – 1911) “Priere” for Organ and Piano

Marcel Dupré (1886 – 1971) “Sinfonia” for Organ and Piano op.42

Pierre Cochereau (1922 – 1984) Berceuse – Scherzo symphonique

Camille Saint-Saëns (1835 – 1921) “Carnaval des animaux”

for Organ and Piano

Oliver Messiaen (1908 – 1992) “Les Corps glorieux, VI. Joie et Clarté des Corps Glorieux”

Oliver Messiaen(1908 – 1992) “Alouette Calandrelle” з циклу

“Catalogue d'oiseaux”

Oliver Messiaen(1908 – 1992) “Regard de l'Esprit de joie” з циклу

“Vingt Regards sur l'Enfant-Jesus"

Marcel Dupré (1886 – 1971) “Variations on two Themes”

for Organ and Piano op.35

30 липня (понеділок)

Фойє концертного залу філармонії, поч.19 год.

« КЛАВЕСИННІ НОВЕЛЕТТИ »

Музична моновистава

Режисер-постановник і актор – Інна ПАВЛЮК

Олена МАЦЕЛЮХ – клавесин

Ігор МАЦЕЛЮХ – блокфлейта

Для людини театру поєднання амплуа режисера-постановника й актора в одній особі не є чимось особливим. Часто ці прагнення єдності в творенні сценічного образу спонукають актора до написання власного сценарію, або принаймні – до авторизованої трансформації та сплаву в нове ціле кількох вже апробованих історій.

Саме такий шлях обрала Інна Павлюк. Її нова музична моновистава є вже далеко не першою спробою сценічного втілення особистого пережиття класики. Тої музики, яка у сприйнятті мисткині перш за все асоціюється з виконавством на клавесині чи органі. Тому «Новелетти від Інни», які в понеділок 30 липня 2018 року на Філармонічній сцені прозвучать у супроводі клавесинної музики від Олени Мацелюх, цілком у переконливий спосіб стануть театральною реплікою, чи – своєрідним поглядом із будки суфлера на розмаїтість подій ІІІ-го Міжнародного фестивалю літньої пори “Pizzicato e Cantabile”.

Інна Павлюк:

“Інструмент клавесин асоціюється у нас із далеким минулим. Як жили люди у ту давню пору? Про що думали, кого кохали, яким бачили майбутнє? Несучасні магічні звуки здатні перенести нас у часи овіяні легендами. Поєднання слова і прекрасної музики чекає на глядачів у моїй програмі”.

31 липня (вівторок)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

« СИРІНКС »

Ігор МАЦЕЛЮХ – флейта Пана

Олена МАЦЕЛЮХ – орган

Вечір інструментальної музики двох унікальних інструментів. Флейта Пана і орган, хоч і цілком не схожі між собою – насправді є найближчими родичами. Німфа Сирінкс із Давньогрецької міфології перетворилася в очерет, пригорщу якого зібрав міфічний бог Всесвіту Пан. Від його подиху вперше зазвучала зламана тростина. Струмінь повітря приводить у дію й найскладніший із усіх музичних інструментів – трубний орган.

Головна різниця між флейтою Пана та органом полягає в кількості труб, в які має потрапити струмінь повітря. А відповідно – в зусиллі, що потрібно прикласти для звукотворення. Для флейти Пана досить лише подиху, а для органа – 3 атмосфери. Єднає ці музичні інструменти між собою ще й магія їх впливу на людину.

Вражаюча різноплановість барв інструментального звучання, віртуозна майстерність виконавців та яскрава музика

не залишать байдужим нікого.

Програма:

Christopher Pardini (*1974) Toccata “Amazing Grace” на тему В. Вокера

Петро Чайковський (1840 – 1893)Марш із балету “Лускунчик”

Claude Debussy (1862 – 1918) “Syrinx” for Pan flute solo

Franz Liszt (1811 – 1886) “Ave Maria”

Jehan Alain(1911 – 1940) “Litanies”

Богдан Котюк (*1951) Adagietto “Tet-a-Tet”

Edvard Grieg (1843 – 1907) Сюїта “Пер Гюнт”:

“Ранок”, “Смерть Озе”, “Танець Анітри”, “Пісня Сольвейґ”, “В печері гірського короля”

Богдан Котюк (*1951) Симфонічна поема “Sanctus”

Fritz Kreisler(1875 – 1962) Three Viennese Dances:

“Love’s Joy”, “Love’s Sorrow”, “Fair Rosemary”

Franz Liszt (1811 – 1886) Prelude & Fugue on B-A-C-H

Astor Piazzolla (1921 – 1992) “Oblivion” (Забуття)

1 серпня (середа)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

«МУЗИКА ФРАНЦІЇ У ЛЬВОВІ»

П‘єр ЗЕВОРТ – орган (Франція)

PierreZevort– титульний органіст готичного собору Saint-Germain-l’Auxerrois (1150) середньовічного міста Дурдана, що за 60 км від в бік Шартра. П’єр Зеворт поєднює концертні виступи по всій Франції (Нотр-Дам де Парі, собори Бордо, Кутанса, Сент-Омера) з викладанням музики у Дурдані та Арпаоні. Як органіст – він володар кількох престижних премій, зокрема – консерваторії Рамо та Schola Cantorum у Парижі та в Бордо.

Концертні гастролі П’єра Зеворта вже неодноразово відбувалися в багатьох країнах: Великобританія, Швейцарія, Німеччина, Прибалтика, Польща, Румунія, Бельгія, Україна, Чехія, Білорусія, Росія, Україна, США, Бразилія. Вже у 2018 році він останній раз із великим успіхом інтерпретував органну музику Франції в кількох містах України – в тому числі й у ЛБОКМ.

Програма виступу П’єра Зеворта на ІІІ. Міжнародному фестивалі “Pizzicato e Cantabile” 1 серпня 2018 р. наскрізь пройнята містикою сакральності французьких композиторів, котрі творили за органами майстрів 18 cт. Т’єррі та Кліко, а також у 19-20 ст. для органів Арістіда Кавайє-Колля у храмах Парижа Нотр-Дам і Сент-Сюльпіс.

Програма:

Louis Marchand (1669 – 1732) Grand dialogue en Ut

François Couperin (1668 – 1733) Benedictus en Taille et Offertoire

sur les Grands Jeux

César Franck (1822 – 1890) Prélude, fugue et variation

Louis Vierne(1870 – 1937) Carillon de Westminster, Opus 54, No.6

Pierre Cochereau (1922 – 1984) Berceuse – Scherzo symphonique

Jean Langlais(1907 – 1991) Acclamations Carolingiennes

Богдан Котюк (*1951) Benedictus

2 серпня (четвер)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

« HEJNAŁ KRAKOWSKI»

Міхал БЯЛКО – орган (Краків, Польща)

Молоде покоління митців Західної Галичини (столицею якої є польський Краків) на III. Міжнародному фестивалі «Pizzicato e Cantabile» у Львівській філармонії 2 серпня 2018 року представляє Міхал Бялко. У його програмі поруч звучатимуть німецькі твори Й. С. Баха і Й. Брамса, угорця Франца Ліста і поляка Мієчислава Сужинського, а також – львівського композитора Богдана Котюка та сучасного чеського класика Петра Ебена. Така стилістична палітра – від бароко і романтизму до сучасності, увага виконавця до національних традицій у різних європейських культурах – це свідчення високого професіоналізму та здобутої обдарованим 30-річним музикантом майстерності в час його студій у провідних європейських органістів.

Програма:

Богдан Котюк (*1951) “Jerichon. Fanfare”

Johann Sebastian Bach (1685 – 1750) Preludium & fugue a-moll, BWV 543

Johannes Brahms (1833 – 1897) Fugue as-moll, WoO 8

Mieczysław Surzyński (1866 – 1924) “Święty Boże” op. 38

• Improwizacje na temat polskiej pieśni kościelnej

(Імпровізації на тему пісні польського костелу)

• Petr Eben (1929 – 2007) z cyklu “Hiob” (Робота):

IV “Longing for Death”

(Терпіння до смерті)

VII “Penitence and Realisation”

(Покаяння і здійснення)

• Franz Liszt (1811 – 1886) Фантазія і фуга на тему

“Ad nos, ad salutarem undam”

(Для нас як хвиля порятунку)

3 серпня (п’ятниця)

Фойє концертного залу філармонії, поч.19 год.

« ВІОЛА ДА ҐАМБА

– МУЗИЧНА ПОДОРОЖ ЄВРОПОЮ

16 – 18 ст. »

Дует Fernabucco

Юлія КАРПЕТА – віола да ґамба, Вроцлав (Польща)

Кшиштоф КАРПЕТА – віола да ґамба, Вроцлав (Польща)

Ансамбль «Фернабукко» Юлія та Кшиштоф Карпети створили 9 років тому як дует ґамбістів. У такому ж складі Fernabucco бере участь на Львівській сцені у ІІІ. Фестивалі «PizzicatoeCantabile». Але до участі у концертних турне подружжя часто запрошує ще й інших інструменталістів – лютню, клавесин, ударні, або й камерний оркестр. «Фернабукко» зі своєю авторською програмою «Viola da gamba – muzyczna podróż po Europie XVI – XVIII w.» популяризує віолу да ґамбу і творчість композиторів епохи Ренесансу і раннього бароко.

У виконанні Fernabucco – Diego Ortiz, Christoph Schaffrath, Simon Ives, Jean-Marie Leclair, Joseph Bodin de Boismortier, Monsieur de Sainte-Colombe та інших композиторів звучали і мали багато позитивних відгуків преси на Фестивалях давньої музики в Італії та Польщі.

Назва ансамблю була інспірована своєрідною грою слів: fernambuk це – порода дерева, з якого виготовляється Viola da gamba, fern – далеко і Nabucco – король Вавілону.

Програма:

MarinMarais (1656 – 1728) l’Arabesque z Suitte d’un gout etranger,

Pièces de violes, 4e livre

MarinMarais (1656 – 1728) Muzette, 2 e Muzette z suity a-moll,

Pièces de violes, 4e livre

Simon Ives-Ayre (1600–1662)

Georg Philipp Telemann(1681 –1767) Fantazja e-moll –violа da gamba solo,

TWV 40:28 (Largo, Presto, Vivace)

Sieur de Sainte-Colombe(1640 –1700) XLI Concert à deux violes esgales

Le retour

Jean-Marie Leclair (1697–1764) Sonata XIX a-moll –Königliche Gambenduos –

(Allegro, Adagio, Allegro)

Paolo Pandolfo(*1964) A Solo (Tombeau) –1998

Marin Marais(1656 –1728) Folies d'Espagne

Diego Ortiz (1510–1570) – recercada Segunda & – recercada Ottava

4 серпня (субота)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

« МУЗА ПІД КРИЛОМ РОЯЛЮ »

Романтичні мандри

Наталія ЗОЛОТАРЬОВА – фортепіано (Дніпро)

Свій фортепіанний професіоналізм Наталя Золотарьова успадкувала з материнським молоком. Спочатку була вища освіта у рідному Харкові. Згодом – Московська аспірантура, захист кандидатської дисертації та концертні виступи на престижних сценах зі складними програмами. Сьогодні вже й студенти доцента Дніпровської консерваторії Наталії Золотарьової здобувають найвищі нагороди на Міжнародних конкурсах піаністів. Але, коли сама Наталя сідає за рояль – то мимоволі від студентки її не відрізниш. Ця сповнена романтичних почуттів муза з неймовірною легкістю долає усі технічні труднощі. Їй під силу усе: блискуча імпровізаційність Ліста, запальний іспанський темперамент де Фальї, помпезна героїка, казковість і мрійлива ностальгія, а ще – витончена стихія складних джазових побудов.

Здійснити романтичну мандрівку під крилом роялю у двох відділах свого сольного речіталю Наталя Золотарьова запрошує у суботу 4 серпня 2018 р. Європейський континент у її виступі на ІІІ. Міжнародному фестивалі розкриє перед нами свої культурно-мистецькі досягнення від Атлантичного океану до Чорного моря…

Програма:

Franz Schubert (1797 – 1828) Wanderer Fantasy C-dur, Op. 15, D. 760

Franz Liszt (1811 – 1886) Lugubre gondola

Csárdás

Csárdás obstiné

Михайло Глінка (1804 – 1857) Марш Чорномора

з опери «Руслан і Людмила»

Богдан Котюк (*1951) Konzertstück «Monaco»

Franz Liszt (1811 – 1886) Rhapsodie espagnole S.254, R.90

Manuel de Falla (1876 – 1946) La Danza Ritual del Fuego

(El Amor Brujo)

Serenata andaluza

На могилу Полю Дюка

Богдан Котюк (*1951) Konzertstück «DJ»

5 серпня (неділя)

Концертний зал філармонії, поч.17 год.

« Читаючи 150–ийПСАЛОМ ЦАРЯ ДАВИДА »

або – «Цимбальна одержимість»

пам’яті родоначальника Львівської цимбальної школи

професора Тараса БАРАНА

Цимбалісти:

Олег ПАЗЮК, Ігор БРУХАЛЬ, Михайло КУЖБА, Ярослав КУРКА,

Володимир ДОВГАНЮК, Назар СТЕФАНКО, Тарас МАТЛЮК,

Василь ПАРАЩУК, Володимир ПАШКО та

органістка Олена МАЦЕЛЮХ

Цимбали – це прийнята в Україні збірна назва для одного із найдавніших і найбільш розповсюджених у світі струнних щипково-ударних інструментів. Знайдене у Ніневії (тепер – м. Мосул в Іраку) зображення дуету цимбалістів має 5500 років. Біблійний псалтеріум у наслідок еволюційних вдосконалень із часом перетворився в клавесин і фортепіано. Цимбали є присутні в культурах усіх континентів, а у Китаї на них грає 20 млн. музикантів. Львів має свою Цимбальну школу, яку створив професор Музичної академії народний артист України, кандидат м-ва Тарас Михайлович Баран.

ІІІ. Міжнародний Фестиваль “Pizzicato e Cantabile” пропонує знайомство зі сольною та ансамблевою музикою для цимбалів. На сцені Філармонії зазвучить цілий квартет цимбалістів, а одні із цих цимбалів колись належали Ігору Стравінському, який для них писав свої твори. У час гастролей Європою їх придбав для Львівської Цимбальної Школи професор Баран.

Світлій пам’яті свого друга – майстра, педагога, віртуоза-цимбаліста і вченого Т.М.Барана композитор Богдан Котюк створив нову стохастичну композицію «150-ий псалом Царя Давида». Ця хвалебна Алилуя Господу, музичним інструментам і цимбалам була улюбленою духовною піснею по-справжньому віруючого християнина Тараса Барана.

Окрім СЕМИ ЦИМБАЛІВ (!) у концерті звучатимуть і струнні, і духові інструменти, а також – орган Олени Мацелюх.

У програмі:

Емануель Сежорне, Жорж Бізе, Микола Лисенко, Дмитро Бортнянський, Богдан Котюк, Тоні Йордаке, Скот Джоплін, Імре Кальман, Маріус Міхалаче, Сергій Крецу, Сергій Кушнірук, Георгій Матвіїв, Володимир Сирбу.

6 серпня (понеділок)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

« СОНЦЕ, ЩО СХОДИТЬ НАД ЛЕТЮЧИМ ГОЛЛАНДЦЕМ »

ORGAN - DUO

Жан-П’єр СТАЙВЕРС (Нідерланди) & Хіроко ІНОУЕ (Японія)

Хіроко ІНОУЕ народилася в Осака. Після закінчення університету в Кіото студіювала орган і фортепіано в консерваторії та аспірантурі Москви. Майстерність гри на історичних інструментах підвищувала у класі професора Theo Jellema в місті Ґронінґен (Нідерланди) Prins Claus Conservatorium.

Хіроко Іноуе – лауреат Конкурсів органістів в Італії та Росії. З 2006 року вона солістка Філармонії в Калінінграді (РФ).

Жан-П’єрСтайверс – титульний органіст собору Св. Кристофеля в Роормунді, Лімбурзького симфонічного оркестру і Королівської Фламандської філармонії. Він переможець органних конкурсів у Дубліні, Люцерні, Шартрі, Калінінграді.

Жан-П’єр Стайверс – перший і найкращий інтерпретатор органної творчості Мікаела Тарівердієва, за створення dvd “Quo vadis” з органною симфонією якого про трагедію Чорнобиля, він отримав спеціальний приз Філармонічного Товариства Москви. Жан-П’єр Стайверс постійно концертує країнами Європи, у США, в Японії та Росії.

Судячи зі сімейної світлини, слово про себе в музиці ще скаже й їх син Таро.

Програма:

Johann Sebastian Bach (1685 – 1750) Ouvertüre und Arie aus

Orchestral Suite No.3, D-dur, BWV 1068

Gustav Adolf Merkel (1827 – 1885) Sonata d-moll, op.30, in 3 Part

Ad Wammes (*1953) “Golven voor orgel duo” (нідерландська)

(“Хвилі для органного дуету”)

Сергій Рахманінов (1873 – 1943)Adagio зі Симфонії № 2

Петро Чайковський (1840 – 1893)Andante maestoso з балету “Лускунчик”

7 серпня (вівторок)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

« ОРГАННЕ МИСТЕЦТВО ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ

АМЕРИКАНСЬКОГО СПРИЙНЯТТЯ »

Ґейл АРЧЕР – орган(США)

Ґейл АРЧЕР – одна з найвидатніших американських органісток поєднує виконавську концертну практику з просвітницькою та педагогічною роботою. Поруч із майстерним володінням органом, вона виступає в ролі хормейстера та лектора, створює цілі цикли тематичних програм. У США з тріумфом пройшли серії органних концертів Ґейл Арчер «Бах: трансцендентний геній», «Американська ідилія», «Російська подорож», «Угорська рапсодія. Франц Ліст», «Орфей Амстердаму. Я. П. Свелінк і його учні», а також – «Органна творчість жінок-композиторів».

У репертуарі Ґейл Арчер музика від 17 до 21 століття, яку вона з успіхом записує на СD і навіть була номінована до найпочеснішої нагороди у світі музики – премії GRAMMY. Особливе місце в її творчому доробку займає творчість Олів’є Мессіана. Вона записала усі без винятку органні твори композитора, а її програма до 100-ліття з дня народження французького класика 20 ст. була визнана Нью-Йоркським видавництвом “Time Out” як «Найкраща у 2008 році».

Ґейл Арчер неодноразово гастролювала у різних країна Європи, в Польщі, Україні, Росії та по цілому Сибіру. У 2017 році її виступ на VII. Міжнародному фестивалі органної музики «Діапазон» у Львові став кульмінаційною подією.

У своєму виступі 7 серпня 2018 році на ІІІ. Міжнародному літньому фестивалі Львівської філармонії “Pizzicato e Cantabile” Ґейл Арчер продемонструє через призму американського сприйняття стан і розвиток органного мистецтва в Росії, що стане своєрідним відкриттям для публіки.

Програма:

Олександр Ґлазунов (1865 – 1936) Прелюдія та фуга d-moll, op. 98

Цезар Кюї (1835 – 1918) Дві прелюдія g-moll & As-dur

Сергій Ляпунов (1859 – 1924) Пасторальна прелюдія, op. 54

Сергій Слонімський (*1932) Токата

Олександр Шаверзашвілі (1919 – 2003) Прелюдія та фуга

Модест Мусорґський (1839 – 1881) «Ніч на Лисій горі» транскрипція

для органа Зіґмунда Шатмарі (2012)

9 серпня (четвер)

Концертний зал філармонії, поч.19 год.

« ҐАЛАНТНІ ЛЬВІВСЬКІ ВІРТУОЗИ »

Олена МАЦЕЛЮХ – орган

Меланія МАКАРЕВИЧ – фортепіано

Іванна МИТРОГАН – арфа

Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»

диригент – н. а. України Сергій БУРКО

Французьке слово “gallant” перекладається як “вишуканий, ввічливий, чемний”. Галантний стиль у музиці став перехідним явищем від епохи бароко до класицизму. Деколи його порівнюють із рококо в живопису. У 18 ст. у музиці Генделя та Вівальді, Куперена, Телемана і Перґолезі помітно прозорішою стає фактура, а музика набуває більш легкого, чуттєвого характеру. Ця стилістика знайшла своє втілення й у неокласичних пошуках італійських і французьких композиторів у 20 столітті.

Для Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова», який із 1994 року очолює його засновник, художній керівник і головний диригент н. а. України Сергій Бурко, галантний стиль є найприроднішим втіленням художніх задумів і творчих ідеалів. У ролі солістів з оркестром постійно виступають яскраві особистості, для яких галантний стиль є природнім у музичному висловлюванні. Співпраця «Віртуозів Львова» із органісткою Оленою Мацелюх має як свою історію, так і велике майбутнє.

Програма:

J.S. Bach (1685 – 1750) Концерт для 2 Harpsichords in c-moll, BWV 1060

у перекладі для ф-но і органа з камерним оркестром

Franz Liszt (1811 – 1885) Malediction для ф-но і камерного орк.

Johan Bartholdy (1853 – 1904) «Strophe», op.30 for organ, piano and strings

Александр Гедіке (1877– 1957) «Прелюдія» op. 24 для органа, арфи і струнних

Ottorino Respighi (1879 – 1936) «Сюїта» для органа і струнних G-dur

Арсен Бучинський (*1982) «Жасмин» для ф-но, органа і струнних

© md-eksperiment.org