02-11-2015 3358

Іван Франко

 

ван Франко врш для дтей

(1856-1916)

Значення діяльності І. Франка виходить далеко за межі України. Український народ, як і кожен народ, є складовою частиною людства, і все, що є найкращого в надбанні цього народу, входить у скарбницю світової матеріальної і духовної культури. Багатогранна і винятково плідна діяльність І. Франка, в якій так гармонійно поєдналося загальнолюдське, інтернаціональне, і своє, національне, робить його водночас діячем світового масштабу. Він відіграв величезну роль у формуванні соціальної і національної свідомості українського народу.

І. Франко, розвиваючи новаторські традиції Т. Шевченка, вивів українську поезію з кола образів і тем численних епігонів великого Кобзаря. Ідучи в ногу з життям, І. Франко підніс нові ідеї, образи, теми. Однією з найхарактерніших рис поетичної творчості І. Франка є її виняткова тематична широчінь і багатство високохудожніх образів. Філософсько-психологічне осмислення феномену людини Іваном Франком, актуалізоване через різножанрову творчість митця, – вагоме джерело для осягнення авторського світогляду.

Поезія І. Франка відзначається незнаною досього в українській літературі різноманітністю віршових форм. Письменник вільно володів білим віршем і сонетом, октавами і терцинами, стансами і верлібром, але визначальною в його поетиці була образно-художня система фольклору українського народу. Звідси – простота, доступність, глибина його поезій.

Біографія

Популярні твори

Критика

Іван Франко і проблеми теорії літератури. М.І. Гнатюк
1. Від «планіметричного» до «стереометричного» вивчення літератури
1.1. Становлення Івана Франка як літературного критика
1.2. Антипозитивістичний злам у філософії та літературознавча практика Івана Франка
1.3. Погляд Івана Франка на предмет, завдання та основні жанри літературної критики
1.4. Особливості літературно-критичного дискурсу наприкінці XIX — на початку XX ст.
2. Поетика, естетика та психологія літературної творчості як предмет теоретичного осмислення
2.1. Специфіка літератури і мистецтва у творчій практиці Івана Франка
2.2. Термінологічний літературознавчий апарат Івана Франка: «своє» і «чуже»
2.3. Проблеми генологічної структури літературних творів у літературознавчій практиці Івана Франка
2.4. Проблеми психології творчості у науковому осмисленні Івана Франка2.5. Проблеми наукознавства у творчій практиці Івана Франка
3. Розвиток методологічних основ вивчення літературного твору
3.1. У пошуках літературознавчої методології
3.2. Основні літературознавчі школи другої половини XIX — початку XX ст. в концепції Івана Франка
3.3. Франкове трактування біографічного підходу до аналізу літературного твору
3.4. Франкова теорія культурно-історичної школи
3.5. Проблема «корпусу» історії української літератури
3.6. Іван Франко та Олександр Потебня: психологічна школа
3.7. Іван Франко та компаративістичні студії в Україні
3.8. Філологічна школа в літературознавстві та Іван Франко
4.Іван Франко і проблеми європеїзації української літератури
4.1. Кроки до європейського читача