06-12-2015 133

Василь Стефаник

(1871-1936)

Розквіт творчої діяльності В. Стефаника припадає на той період, коли особливу увагу майстрів художнього слова в українській літературі привертає внутрішній світ людини. Новели В. Стефаника подібні до мініатюрних драматичних творів. Переважна їх більшість — це діалоги чи монологи головних персонажів.

У своїх оповіданнях Василь Стефаник з винятковою силою реалізму відобразив життя трудящих в умовах підневільної праці і в той же час з надзвичайним натхненням оспівав велич і красу душі народу, його прагнення до свободи і щастя.

Дослідники творчості В. Стефаника неодноразово вказували на те, що навіть у найтрагічніші хвилини свого життя герої його творів зберігають рівний, спокійний тон розповіді. Це не зовсім так. Як правило, монологи виголошуються його персонажами після того, коли граничне душевне напруження в них уже спадає.

Біографія

Популярні твори

Критика