Не журюсь я, а не спиться. Тарас Шевченко. Переклад Марії Дацун.

Не журюсь я, а не спиться

Часом до півночі,

Усе світять ті блискучі

Твої чорні очі.

Мов говорять тихесенько:

“Хоч, небоже, раю?

Він у мене тут, у серці”.

А серця немає,

Й не було його ніколи,

Тільки шматок м’яса…

Нащо ж хороше і пишно

Так ти розцвілася?

Не журюсь я, а не спиться

Часом і до світа,

Усе думка побиває,

Як би ж так прожити,

Щоб ніколи такі очі

Серця не вразили.

[Квітень-вересень 1846]

Sometimes even till midnight,

All the time I see the shine
Of your black eyes - like brilliants. 

Like they ask me quietly:

-Maybe you want Heaven?

It is here, here in my heart,

but the heart is inane..

It has never been inside

It is just a piece of bossy,

Tell me then, what for so pretty

And so sumptuous you are?

I am not sad, just cannot sleep,

Sometimes even till first lights,

Still the question torments me

How should I live my life,

So that never ever be

Captured by these eyes.

Translated by Maria Datsun