17-03-2014 ЛИТ. АРХИВ 971

Євген Гребінка. Ведмежий суд

Лисичка подала у суд таку бомагу:

Що бачила вона, як попеластий Віл

На панській винниці пив, як мошенник, брагу,

Їв сіно, і овес, і сіль.


Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки.

Давай вони його по-своєму судить

Трохи не цілі сутки.

«Як можна гріх такий зробить!

Воно було б зовсім не диво,

Коли б він їв собі м'ясиво»,—

Ведмідь сердито став ревіть.

«А то він сіно їв!» — Вовки завили.

Віл щось почав був говорить,

Да судді річ його спочинку перебили,

Бо він ситенький був. І так опреділили

І приказали записать:

«Понеже Віл признався попеластий,

Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,

Так за такі гріхи його четвертувать

І м'ясо розідрать суддям на рівні часті,

Лисичці ж ратиці оддать».

 

   



Ключевые слова: Євген Гребінка,Ведмежий суд,евгений гребинка,твори є. гребінки,произведения е. гребинки,байки є. гребінки,байки е. гребинки,скачать текст,скачать бесплатно,украинская литература,українська література

Читайте также