12-09-2014 ЛИТ. АРХИВ 895

Юрій Федькович. Україна

Україно, Запороже, годі вас забути,

Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути,

Де ті трави шовковії славні степи криють,

Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють,

Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають,

З буйним вітром у заліжку козаки літають.

Хто ж то може знов забути могили, кургани,

Де козацтво українське, славні отамани

Свою славу сном провадять, славов серце гріють,

А ті думи богатирські так-то гарно піють,

Що аж тут ся відзивають, що аж тут їх чути, —

Україно, Запороже, можна вас забути?

Онде грає жвавий хлопець у торбан весело;

Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело;

Там сопілка приграває, ніби соловіє,

Що там в гаю калиновім піє все та піє;

А там бджілка злотокрила думно си співає,

Обмучилась медівницев, ледве що вертає.

Он колишесь тихий Дніпер: вечір — він дрімає,

А по синій єго фалі човенце плаває,

В ньо си сіло гарне дівча, красне, як малина,

А хороший кермаченько ляг їй на коліна,

Обзирає сороківці, що в коралі в’яжуть,

А потому, а потому… Далі вже не скажу;

А хоть рад би-м і сказати, але наші милі

Вже пропали в синій мряці, що Дніпер укрила.

Далі видко білий хутор, пасіки, ставочок,

Знов байрак там яворовий, вишневий садочок,

А в садочку мила хатка; тамки на порозі

Сіло дівча русокосе — ах, які ж там нозі! —

Та й іголков тонесеньков шиє в хустку квіти:

«Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе?»

Тихо, тихо, любе дівча, — видиш он сокола?

А дівчина — чорні очі — глипла доокола:

«То не сокіл, то мій милий вороним літає!»

Та й схопилась красавичка, ліску відчиняє.

А сокіл вже на подвір’ї, дівчину любує;

Вна го хоче посварити — годі, бо цілує.

Глянь там далі на прикмету: думаш, там соколи!

Ні, там славні чумаченьки возя з Криму соли.

От, дивися, вже і стали, вже й воли пустили,

Вже і ватра запалена, вже ся розложили.

Той готовить ситу кашу, ті вози знов мажуть,

Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть.

Далі, далі — онде небо багром рум’яніє;

Слухай добре, як-то мило десь дзвіночок піє

То в тій церкві там, за лісом, з дев’ятьма верхами —

Всі покриті срібнов бляхов, злотними хрестами,—

А священик-старець ходить по святій контині,

Молить слави Запорожу, щастя Україні.

БІОГРАФІЯ

ТВОРИ

Популярні твори:

  1. Федькович Ю. [Cерія Бібліотека української літератури] (1985) [djvu]
  2. Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. Упоряд. Дей О. І., Романець О. С. (1968)
  3. Федькович Ю. Бідолашко (1987).djvu

КРИТИКА

ВІДЕО



Ключевые слова: Юрій Федькович,Юрий Федькович,біографія Федьковича,життя і творчість,биография Федьковича,критика на творчість Федьковича,поезія Юрія Федьковича,проза Федьковича,стихи Федьковича,скачать бесплатно,скачать биографию,скачать реферат,українська література 19

Читайте также