08-12-2015 244

Михайло Коцюбинський

(1864-1913)

Творчість великого майстра завжди викликає неоднозначні, часом і протилежні судження. Проза Коцюбинського не становить винятку. Талановитий письменник, який сформувався на рубежі двох століть, не лишився осторонь тих складних стильових тенденцій, що характеризують перехідну добу. Це породжувало і породжує полеміку навколо питання, якою мірою стиль Коцюбинського можна співвідносити з імпресіонізмом, його ідейною та естетичною основою.

Письменник творчо засвоює кращий досвід української, російської і західноєвропейської літератури, збагачує метод критичного реалізму найновішими досягненнями світового мистецтва. Картини життя в нових його творах зігріті власним чуттям, надихані глибокою ідеєю. Велику увагу приділяє він внутрішньому світові персонажів твору.

Відтворенню найскладніших моментів людської психології, найбільш прихованих порухів душі у творах Коцюбинський підпорядкував незвичайні і порівняння, і анафори, і поетичні антитези, і зорові та слухові образи й малюнки, невідомі до того українській прозі, і ритмічну, мелодійну, емоціонально наснажену фразу, і уривчастий діалог, і пейзаж, і витончену композицію.

Біографія

Популярні твори

Критика