Моя дорога Памела або Як уколошкати стареньку. Львівський драматичний театр імені Лесі Українки

Бажання бути потрібним – найбільший біль самотньої людини. Коли у твоєму житті єдиним другом вже довгі роки залишається лише кіт, біль стає нестерпним. Де ж шукати того, хто відповість на твої слова також словами, а не протяжним «няв»? Хто зрозуміє, розрадить або просто помовчить з тобою? Адже найголовніше, що, закриваючи очі, відчуваєш поряд дихання дорогої людини… Чи людей?..

Найважливіші людські риси – доброта та милосердя. Навіть тоді, коли навколишній світ жорстокий до тебе, потрібно вірити і довіряти. Навіть тоді, коли немає підтримки від ближнього, потрібно допомагати оточуючим. Всі добрі вчинки рано чи пізно винагороджуються. Якщо тобі не подякують ті, кому ти подарував усмішку, то подякує Бог. А Він завжди дякує щедро…

Незалежно від того, наскільки сильно тебе образили, не відповіли на твої запитання чи не почули твого крику про поміч, не гаси у своїй душі той маленький вогник прекрасного, який допомагає жити, творити та насолоджуватися кожним днем.

Режисер‑постановник – заслужена артистка України Людмила Колосович
Художник‑постановник – Оксана Радкевич
Хореограф – Наталія Каспшишак

Адреса: Україна, м. Львів, Львівський драматичний театр імені Лесі Українки, вул. Городоцька, 36.