232
Лоботомія

ЛОБОТОМІЯ

Пн, 09 января 2012
Киев, Украина
Київ, вул. Волоська, 55/57 [на карте]

До 9 січня у "Я Галереї" на Волоській буде виставлятися проект Ігоря Яновича та Антона Логова "Лоботомія".

"Лоботомія" – спільний проект Ігора Яновича, художника старшого покоління, та Антона Логова, художника проекту "Генофонд". Тісне спілкування, що поєднує їх вже майже три роки, оминає не лише етикетки вікового цензу (різниця складає сорок чотири роки) та незручності долання чималої відстані між Києвом і Львовом, але й видозмінює усталене поняття про спільну виставку, оскільки всі роботи проекту "Лоботомія" зроблені в прямому сенсі "разом". Усунувши всі перешкоди, митці зібралися, аби засвідчити втручання. Недвозначність назв, притаманна циклам Логова, відсилає глядача до порозуміння зі значенням слова "втручання" саме у формі "лоботомії" – до того втручання, яке підпорядкує собі людський простір.

Щоб зрозуміти проект, потрібна деяка медично-історична довідка. Відомо, що лоботомія – це нейрохірургічна операція, під час якої видаляються тканини, що пов’язують лобову долю головного мозку з іншими його частинами. Лобова доля відповідає за самоусвідомлення та прийняття рішень, тому наслідком подібної ліквідації стає, як правило, неповноцінність та підвищена керованість пацієнта. Історична доля операції виявилась досить мінливою. В 1949 році Еґаш Моніш отримав Нобелевську премію з медицини «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях», а вже починаючи з 50-х років операція поступово почала опинятися поза законом в багатьох країнах світу.

Роботи, віддані на суд глядача в "Я Галереї", зображують зіткнення інструментів впливу з матерією мозку на різних етапах взаємодії. "Макрозйомка" приватного тілесного простору дає змогу побачити ці процеси. В центрі уваги – не стала горіхоподібна конструкція, не мозок як іконічна форма (якою й досі є, наприклад, мозок Ейнштейна), а саме невидима діюча матерія – інтелектуальна сіра речовина. Спочатку фіксується втручання а потім, як наслідок, зміна свідомості. На поверхні полотна сіра речовина продукує нечіткі геометричні фігури – як відображення "м’яких" зон мислення. Їх владно опановують чорні щільні форми, подібні до плуга та скальпеля. Результатом стають некеровані плями, втрачений самоконтроль. Патьоки нагадують стелю старої будівлі, що вже неодноразово переживала потопи старозавітних масштабів, але досі тримає тонус. Саме так жертви нової лоботомії, що ліквідує зв’язок між людиною та людяністю, втрачають разом зі свідомістю еволюційну гідність, вдаючи соціально розвинених, а проте – приматів.

Яке завдання стоїть перед глядачем? Невже подолати лоботомію?
Скоріш за все – ні. Завдання скромніше, поступове – повернути мозку свідомість.
Усвідомити себе як самостійного суб’єкта споглядання, активізувавши при цьому власний мозок.
Мозок, який ніколи не втомлюється.

Довідки за тел.: (044) 537-33-51

Галерея працює без вихідних з 10:00 до 20:00.



© md-eksperiment.org

Опубликовано: 01 января 2017