​"Стрічка контролю" та критика Сергія Івановича

Розкрию вам секрет. Наталія Пасічник та Сергій Іванович Запоржанин то одна й та ж особа. Про Наталію як талановиту авторку "Стрічки контролю" можна сказати, по-перше, це красиво. Не тільки в плані зовнішності, але гарно написаних віршів.

Реальна Наталія Пасічник живе у Теребовлі. Одружена з письменником Романом Скибою та має дочку. Наталя вчилася у Львові та жила на вулиці Пасічній. Але доля філологині пасічниці плекати думи, які з голови роями вилітають (це така собі в автора цієї статті алюзія на Тараса, який не Андрій, Шевченка). У неї багато хороших віршів, що не насмілюся перераховувати.

Сергій Іванович Запоржанин не є домосідом, як альтер-его авторки. Він не є талановитим письменником, але жорстким критиком. Запоржанин - то від слова "ржати", а не Запоріжжя.

Сергій Іванович (не плутайте його з іншим відомим блогером філософом Сергієм Миколаєвичем Чаплигіним) у фейсбуці не Пролить, але жартує. На його стрічці можна побачити уривки невдалих віршів, смішні або невдалі світлини письменників, критика нав'язування політичних поглядів іншими письменниками... І так далі.

Від Сергія Івановича можна також дізнаватися про новини. Наприклад про те, як Андрій Любка висловлюється як експерт-політолог в постах, а з того нічого путнього не виходить. Такими ж експертами є Андрій Кокотюха, Юрій Винничук, Оксана Забужко та інші письменники.

Наталя Пасічник вийшла із поетичного сайту publicator, який породив багато хороших поетів. Серед них Анна Гераськіна (Харків), Наталя Плужник (Глухів), Оксана Осмоловська (Черкаси). І до цього переліку може увійти кожен. Бо це принципово двомовний ресурс. Адже ніякої принципової різниці між українською та російською мовою немає. Мистецтво - не політика, а тому ніякої різниці як ти пишеш. Головне, щоб автор, який викладає на сайті вірші, писав добре.

З часом із сайту пішло старше покоління. Як каже Сергій Іванович, що покоління нульових не круте. Вони наслідують (не плагіатять, як прийнято казати на ютубі) Жадана, Іздрика та інших поетів. Я можу погодитися, що це не про всіх. Гарно пишуть Ле Рту (Луцьк), Марта Гавриляк (Львів), поетеса з Чернігівщини Орина Поетапенко та той самий Прол.

На мою думку, Сергій Іванович Запоржанин - це антипублікатор по стилю. Завдяки цьому ресурсу я точно знаю, як не писати вірші.

Поезія "Стрічки контролю" та проза "Артиклів" мені сподобалися.

То чи знайдеться такий веселий і реально грамотний критик рівня Сергія Івановича, невідомо?

Дмитро Тирусь

Ключевые слова: Читати статтю Дмитра Тируся,Стрічка контролю,критика Сергія Івановича,українська сучасна література,літературна критика