Експресивні засоби мови в романі Сіда Чапліна «День сардини»

Експресивні засоби мови в романі Сіда Чапліна «День сардини»

В. В. Петровський

Останнім часом помітно загострився інтерес філологів до проблеми експресивності художнього слова. У багатьох працях, посвячених цій проблемі, підкреслюється думка про те, що експресивність художнього тексту створюється функціонуванням всього комплексу мовних засобів, і тому її слід розглядати одночасно і на рівні лексики, і на рівні граматики, а також на рівні звуковому та графічному.

Експресивність органічно притаманна художній літературі, яка впливає як на свідомість, так і на емоції читачів. У літературному контексті експресивність стає елементом стилю.

Експресія - термін багатозначний, лінгвісти його тлумачать по-різному. Ми розуміємо експресивність мови як особливу властивість мовних засобів виконувати в контексті естетичну функцію, яка пов'язана із вираженням образної ідеї художнього цілого - наочно, емоціонально. В поняття експресивності включається й емоціональна сторона мови. Експресія слів та виразів виникає в мові та мовленні. Мовна експресія слів є невід’ємною частиною їх семантики і не залежить від умов контексту. Експресія слова в мовленні виникає тільки в процесі актуалізації мови. Обидва види експресії мають свої засоби реалізації - загальновживані та індивідуальні.

У кожного самобутнього письменника є свої прийоми та засоби створення експресії. Своєрідною є експресивність мовних засобів у творах відомого англійського письменника С. Чапліна. Особливо виразно це проявляється в його романі «День сардини».

Роман став відгуком автора на гострі проблеми, пов’язані з життям молодого покоління післявоєнної Великобританії. В центрі роману - доля підлітка міських околиць Артура Хегерстона. Про нього, то з болем, то з доброю посмішкою, розповідав сам герой, вже дорослий.

Основним засобом створення експресивності в романі є, як це не один раз підкреслювалось, актуалізація (або висування) елементів висловлювання. Для актуалізації характерне незвичайне функціонування тих або інших елементів мови в тексті, які виявляються у нестандартному відборі мовних засобів та в їх своєрідній організації, у порушенні однорідності стилістичного контексту, використанні інтенсифікаторів. Прийоми актуалізації в мовленні оповідача базуються на контрасті по відношенню до нейтрального стилю мовної норми. Основна функція таких прийомів - утворення експресії.

Найбільш цікаві естетичні ефекти створює в романі взаємодія лексичних та лексико-граматичних засобів. Саме в контакті слова оповідання і слова героя народжується експресія, в результаті чого відбувається поглиблення семантичної структури слова. Слово набуває нових емоціонально-експресивних конотацій або нового, оцінного модального компонента значення. Іронічна експресія створюється розбіжністю між точкою зору оповідача і героїв. Лірична експресія виникає в тексті роману в результаті складної інтонаційної організації - використання поліпредикативних комплексів з однорідними додатковими, складносурядними безсполучниковими реченнями однорідного складу.

Так створюється цілісна струнка система експресивних засобів синтаксичної зображальності. Особливо важливу роль у створені ліричної експресії відіграють численні складні речення із низкою однорідних додаткових та періоди.

Перелічені нами експресивні засоби, які породжують ліричну експресію, формують ядро мовної структури образу оповідача.

Лірична та іронічна експресія пов’язана із домінуючою точкою зору оповідача. Перша передається концентрацією власне експресивних засобів; друга заснована на розбіжності точок зору оповідача й героїв, виражається протиставленням двох рядів засобів - характерологічного та власне експресивного. Однак експресія створюється в мовленні оповідача Артура Хегерстона насамперед зіткненням двох точок - двох мовних свідомостей - підлітка та дорослого. Одне й теж явище тлумачиться по-різному.

Звернемося до практичного матеріалу. Експресивні засоби оповідача включають в себе:

на лексичному рівні: 1) дистантний повтор слова; 2) контактний лексичний повтор: "god knows how long they'd been doing the trapped miner stund with the torch, but there it was, knock , knock, who's there? Knock, knock; 3) дистантний повтор словосполучення:"Once or twice the job equated itself but more often than not I had the humour of exhausting the lob"; 4) дистантний повтор речення: "...because I was incompetent. Incompetent I might be. but not at home";

на синтаксичному рівні: 1) стилістичну інверсію: "Some other time maybe, we told him, нпд off he went wagging hie tail..."; 2) анафору: "Because why? Because they are trying to coxrrice themselves, maybe? "; 3) перелік: " she was a golden bird, golden hair.golden arms, golden legs";

на семантичному рівні: 1) індивідуальні порівняння: "The notes were marked, and the detectives came down on Crab like a ton of bricks"; 2) епітети: "But I shudder at the thought of fifteen to seventeen and the slow torture of six dead end Jobe"; 3) уособлення: "St. Nicholas was striking eight";

на графічному рівні: 1) курсив: "Furthermore, she's like a oat on hot bricks"; 2) капіталізацію: "Maybe they'd even stick a plaque on the old homestead! ARTHUR HAG-GKRSTQKKі INVENTOH OP THE ANTI-GRAVITÏ ENGINE";

на фонологічному рівні: 1) звуконаслідування: "Just at themomect they were slaying some melancholy piece with a lot of umps-aws in it"; 2) алітерація: "The little boats еге leaning all ways on the beautiful cherry-black mud, panted,coining and kelted, taking it easy"; "Nobody reacted and Roly-Poly didn't make a second try".

Вивчення експресивних засобів мови оповідача дозволяв глибше зрозуміти його внутрішній зміст та ідейно-естетичну спрямованість його образу.

Л-ра: Мова та стиль зарубіжної літератури. Вісник Львівського політехнічного інституту № 164. – Львів, 1982. – С. 92-95.

Биография

Произведения

Критика


Читайте также