Фентезі в Україні: чому жанр став культурним феноменом
Що, кого і як читають українські фанати жанру — про це національна книжкова платформа Yakaboo поговорила з п’ятьма букблогерами.
Чому фентезі — це тренд?
Фентезі — не просто жанр про магію, це спосіб мислення, втечі, проживання складного в безпечному вимірі. За даними дослідження Nielsen BookScan, у 2023–2024 роках жанр фентезі показав одне з найстрімкіших зростань у художній літературі — +41,3% лише у США. Особливо стрімко зростає попит на роментезі, гібрид романтики й фентезі, що став трендом завдяки TikTok і BookTok.
За спостереженнями Folio Society, саме покоління Z почало купувати класичне фентезі активніше, ніж будь-яке інше — не через школу, а через тренди в TikTok, естетику, фан-арти та відчуття «емоційного читання».
І українські блогери це підтверджують. «Фентезі дозволяє подивитися на знайомі проблеми з безпечної відстані», — каже Ія Новіцька з Альманаху фантастики. А Анна Хакімова додає: «Зараз особливо сильно хочеться втекти у вигаданий світ. У фентезі — інша історія, свої пророцтва, свої крилаті чоловіки». UAgeek (пан Юрій), відомий фанат гумористичного фентезі, бачить у популярності жанру щось глибше: «Це продовження дитячої казки. Ми не встигаємо подорослішати, і фентезі — це шанс залишитися в магії ще трохи. Але не в наївній, а в глибокій — де є політика, війна, кохання, вибір.
По віку фанати фентезі — не лише молодь, доволі значну частку прихильників цього жанру складають читачі 30-40 років. Про це говорять дослідження читацької аудиторії, це підтверджують і наші блогери. Так, Анастасія Решетняк з Телеграм-каналу «Хроніки Амбер» зауважує: «Не сказала б, що фентезі читає переважно молодь, але що зараз читають його набагато більше – це факт». Пан Юрій додає: «Фентезі буквально наступна форма літературної казки після, власне, казки, що досить органічно підходить для підліткового та юнацького віку, які вже відклали книжку з пригодами Котигорошка, але готові й далі читати про пригоди у чарівних світах з чарівними персонажами — проте у вже більш реалістичних чарівних світах з політичними інтригами та соціальними проблемами й з більш реалістичними персонажами з родинним клопотом, внутрішніми конфліктами та психологічними травмами».
Кого ще немає в українських перекладах?
Сучасний книжковий ринок в Україні дає читачам фентезі не так вже й багато вибору — особливо, якщо говорити про класиків та менш очевидні піджанри. Хоча й видається заоаз літератури цього жанру у рази більше, ніж раніше. Пан Юрій (UAgeek) каже: «У нас провал з гумористичним фентезі. Немає ні Аспріна, ні Тома Голта, ні навіть Джаспера Ффорде. Звісно, є Пратчетт, але ж він не єдиний».
А Ія Новіцька наводить дані опитування, проведеного у 2023 році у великій групі на Facebook, яку вона веде: «На мою думку, зараз існує величезний запит на новинки, що отримують літературні премії, а також на книги, про які говорить англомовний букток. У 2023 я питала, яких книг не вистачає у перекладі, і зараз з приємністю констатую, що з тих назв, які найчастіше згадувалися, принаймні половина вже в роботі».
Більшість наших співрозмовників вважають, що українському ринку бракує перекладів класики — Джемісін, Лайбера, Гіммела, Муркока, Сванвіка.
Як зробити з фентезі бестселер
Текст класний, але його ніхто не читає? Блогери мають відповідь. По-перше — потрібна «правильна» обкладинка: візуальна, трендова, фанартова. Анна Хакімова наводить приклади: «Гарні естетичні обкладинки також впливають. Під анонсом трилогії «Полонений принц» К. С. Пакат у видавництва дуже просили польські обкладинки і після підтвердження, що будуть таки вони — здається, що майже всі в моїй стрічці написали про це. Також сильно впливає і активність самих авторів та авторок. Наприклад, Сіжань Джей Джао дуже активно постить в соцмережах та підтримує Україну. Мені неодноразово траплялись коментарі «Я не знаю про що «Залізна вдова», але бачила, що Сіжань нас підтримує, тому я замовила собі книгу».
По-друге — реакція: вірусні фрази, меми, фанарти. Пан Юрій відмічає: «Премії від знавців, які раніше визначали для багатьох якість твору і привертали увагу до творців, зараз не встигають за трендами та великою кількістю новинок. Велику роль мають екранізації чи навіть оголошення про них, але саме зараз «завіруситися» у соціальних мережах стає не просто важливою, а визначальною частиною комерційного успіху».
Ія Новіцька каже: «Новому поколінню читачів, яке виросло у цифровій реальності, дуже добре залітають такі флешмоби, з’являється бажання долучитися і мати книгу, про яку всі говорять. Наведу приклад, але з успішним фільмом: нещодавно вийшов «Майнкрафт», який отримав вірусний флешмоб у «тік тоці»: глядачі викрикували фрази за персонажами, сидячі у кінозалі, і транслювали це в прямому ефірі».
Тетяна Раєнко з книжкового Телеграм-каналу «Атмосфера» вважає, що факторів, формуючих успіх книжки, немало, проте зазвичай готові цикли, бажано вже перекладені до кінця, мають всі шанси на успіх. Анастасія Решетняк вважає важливим фактором і оформлення: «На жаль, хай якою хорошою не була б книга, погана обкладинка просто не приверне уваги, і навіть гірше – відштовхне потенційних читачів».
Всі наші експерти з фентезі вважають наявність екранізацій одинм з найбільших факторів успіху книжки.
10 книжок читацького року, що минув, від наших букблогерів
Донька залізного дракона. Майкл Свонвік
Радить книгу Анна Хакімова: «Це історія дорослішання. Вона дещо специфічна, сподобається точно не всім, але те, як Свонвік поєднує фентезі та наукову фантастику викликає захват. Це дуже багатошаровий текст, сповнений мітологією, філософськими роздумами, технічними подробицями і купою посилань на інші історії».
Оповістки з Меекханського прикордоння. Роберт Веґнер
Польське фентезі, яке варто знати всім. Геополітика, військова магія, багатонаціональний світ і сюжет, що складається як мозаїка. Книжки циклу отримали численні польські книжкові премії та номінації на міжнародні. Рекомендує Тетяна Раєнко.
Діти вогненного часу. Мія Марченко, Катерина Пекур
Українське фентезі, яке може конкурувати з міжнародними серіями. Сильний сюжет, живі герої, складна політика світу і динаміка, яку не хочеться відпускати. Анастасія Решетняк зауважує: «Зовсім не дитяче фентезі, попри таке його позиціонування. Підіймає багато питань, як пов'язаних з війною, так і з інших тем».
Книгоїди. Суньї Дін
Анна Хакімова: «Нехай вас не обманює мила квіткова обкладинка, це дуже атмосферна та доволі похмура історія з цікавою фантастичною складовою. І тут буквально їдять книги».
Хроніки Амбера. Роджер Желязни
Амбер і Хаос — єдині справжні світи в усьому Всесвіті. Їхнє протистояння — це одвічна боротьба між силами Порядку і Хаосу. Пройшовши ініціацію Лабіринтом чи Лоґрусом, члени королівської сім’ї Амбера та Дворів Хаосу можуть вільно мандрувати Тінями — відображеннями головних світів, а також маніпулювати реальністю. Пан Юрій зізнається: «”Хроніки Амбера” Роджера Желязни — серія, що вразила ще у підлітковому віці й досі захоплює своїм світоустроєм та героями».
Тресс зі Смарагдового моря. Брендон Сандерсон
Тепле, яскраве фентезі для тих, кому потрібна казка з душею. Рекомендація від Ії Новіцької: «Це казка для дорослих, яка мотивує вийти із зони комфорту і спробувати щось нове. Приємна історія, написана з гумором, про дівчину Тресс, яка вирішила відшукати давнього друга, потрапила до піратів і зрештою дізналася, що вона може більше, ніж уявляла».
Чаклунка і культ. Валерія Савотіна
У світі Портлу чорти ведуть бухгалтерію, мавки заводять сторінки в соцмережах, Стрибогів син став вегетаріанцем, а будь-яке потрібне закляття можна купити, якщо тільки мати, чим заплатити. Батьки Яри заплатили первісткою — так дівчинка опинилася в родині молодої пари відьом, де зростала і навчалась опановувати власну силу. Цю книгу, говорячи про українське фентезі, відмічає Анастасія Решетняк.
Монстрячий загін. Террі Пратчетт
Найкраща доза самоіронії у жанрі — з перевернутими штампами, смішними монстрами й дуже живим серцем. «Поллі шукає свого зниклого брата, для цього вона прикидається хлопцем й відправляється до армії, де потрапляє до загону новобранців, але вона й не підозрює, які відкриття на неї чекають. Гостро, дотепно, актуально — як завжди у Пратчетта», — рекомендує пан Юрій.
Той птах, що п’є сльози. Книга 1. Серця наґів. Лі Йондо
З цьогорічного топ-3 Ії Новіцької: «Це перша частина тетралогії, дуже самобутнє корейське фентезі про групу героїв, які відправляються у подорож, аби здійснити пророцтво і чи-то врятувати чи-то знищити світ. Багато екзотичних рас, локацій і персонажів з корейської міфології».
Трон із драконових кісток. Тед Вiльямс
Культова трилогія одного з найпопулярніших у світі авторів – американського письменника Теда Вільямса «Пам’ять, Скорбота і Шип» стала еталоном жанру епічного фентезі нашого часу. Саме цей бестселер надихнув Дж. Р. Мартіна написати своє семикнижжя «Пісня льоду й полум'я». Одна з топ-3 від Тетяни Раєнко.
