Поділитися:
Іванна Королюк

У неї було дві хвилини щоб врятуватися... Понеділок. Ранок. Всі люди поспішають, біжать у вирі по своїх справах. Хто на роботу, хто на навчання, хто на важливу зустріч, хто просто на прогулянку. А Тіна ночувала ту ніч в бабусі. Тіна нечасто ходила до бабусі, чи то через брак її любові в дитинстві, чи просто через лінощі їхати аж на інший кінець міста. Зранку бабуся підійшла до Тіни, і подарувала їй сімейну реліквію, хрестик, який носила ще її прабабуся. Бабуся наполягла на тому, щоб Тіна одягла його, хоча і Тіна не хотіла його одягати, але через наполягання бабусі погодилась. Тіна поспіхом вийшла з будинку. Прийшовши на зупинку, вона побачила, як мелькнув її тролейбус з поля зору, а до наступного транспорту ще було півгодини. Вона трішки занепокоїлась, але потім заспокоїлась. Прийшовши додому Тіна ввімкнула телевізор. В той час він транслював новину, що саме в тому тролейбусі, в якому вона мала їхати відбувся терор, і багато людей отримали значні ушкодження, а деякі загинули. От як всього дві, здавалося би незначні хвилини, вирішують подальший плин життя. А що було б, якби наша гордовитість керувала нашим життям?

    

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

Читати також


up