Анна Гавриш. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

У мене було 2 хвилини, щоб… довести їй, що я її прапраправнук.

Після 2150-го року вчені знайшли спосіб подорожувати в часі. Було виявлено нову речовину, яка при дії електрики могла переносити людську свідомість на деякий час вперед або назад. Згодом ці переноси вдалося контролювати. Таким чином, утворилися наукові станції ПКТЇЗ (Пошук Катастроф Та Їх Запобігання). Працівники станцій постійно ведуть спостереження за майбутніми подіями, і в разі страшної катастрофи всіляко їй запобігають.

Я один із працівників. Мною було виявлено і попереджено понад тридцять катастроф. Найбільшою зафіксованою мною катастрофою було падіння літака, через маленьку несправність під час виготовлення. Мали загинути всі 516 осіб, але я був відправлений на два роки назад, попередив головного перевіряючого, всі залишилися живими.

Станції ПКТЇЗ – це величезне досягнення людства, але є й інший бік такого втручання в часовий потік. Іноді стаються збої. Наші прародичі гинуть. Ми дізнаємося про їхні смерті тільки тоді, коли хтось із працівників починає поступово зникати. За нами слідом перестають існувати усі, кого ми врятували.

Вчора я почав зникати. Мене відправили в точку, де було зафіксовано аномалію.

Моя прапрапрабабуся стояла на краю мосту. Я почав благати її не стрибати.

• Та я і не збиралася. – відповіла вона. – Бачиш он там кота, я намагаюся його врятувати.

За дві хвилини моїх переконань вона повірила, що я її нащадок. Але на те, що від її подальших дій залежало не одне життя, вона сказала наступне:

• Як би там не було, життя цього кота не менш важливе за моє, твоє чи всіх, кого ти врятував. Ми всі однаково цінні.

Вона посміхнулася і зробила ще один рух у бік кота, не втрималася і впала.

Мене відкинуло назад до станції. Я не зник. У моїй голові з’явилася нова інформація, про знайомство моєї прапрапрабабусі з її чоловіком. Він врятував її після падіння з мосту, а згодом взяв за дружину.