Завтра: Світ, Україна, Я

Завтра: Світ, Україна, Я

   Що буде з нами завтра? Є декілька варіантів. Якщо нічого не робити, то завтра взагалі не буде.


    Світові потрібна допомога. Людям потрібна допомога. Лише любов, щирість та взаємна підтримка зможуть врятувати нас. Всеосяжна байдужість поглинає суспільство, перевертаючи його на юрбу пасивних, байдужих сомнамбул. Інтереси сучасної людини обмежуються лише своїм ego. Відсутність уваги до чужих проблем загрожує катастрофою.

         Якщо бути байдужим до середовища, у якому живемо, із заплющеними очима плазувати ілюзорними життєвими "обережностями", потопаючи в самолюбстві, можна загубитися і вже ніколи не знайти дороги назад. Звідки береться ця індиферентність? До чого призведе хронічна апатія?

         Усі говорять про гуманізм, але на справі ... лише інертність і відчуженість. Треба оголосити рішучий протест байдужості. Відсутність злих учинків ‑ ще не забезпечує чистої совісті. Своєю бездіяльністю людина отруює усіх навколо, які у свою чергу в лиху годину поставляться до неї настільки ж хладнодушно. Скорботна нечутливість ‑ це душевна хвороба, симптомом якої є відмирання вищих емоцій. Щоб не стати «живими мерцями», треба діяти. Треба допомагати. Треба жити не для себе.

         Треба зрозуміти, що в такий нелегкий час Україна ‑ це люди. Це живі люди зі своїми власними проблемами та радощами. Навіщо кричати , що маємо власну землю, народилися тут, пишемо велику історію і тому ми кращі. Це все правда, але в першу чергу треба пишатися теперішнім. Теперішнім, а не минулим. Особливої заслуги в тому, що ти народився в Україні немає, а ось робити добрі справи, допомагати Україні ‑ це і є ознакою справжнього громадянина, справжнього українця.

    Лише культура та любов зможе врятувати людство. Лише культура та любов -наш вибір.

     І я тисну руку тому, хто погоджується зі мною. Я обіймаю його і пропоную йти разом. До майбутнього.

Герман Гошкадор



Читайте также