Спробуйте собі уявити міні-державу з теплими сонячними людьми... Досить різними, але у яких так багато точок дотику. Кожна людина носить вмонтований екранчик, на якому цілодобово іде фільм, режисер якого творить, відтворює і модифікує усе, що сприймає через свої органи чуття. Так виникають все нові і нові ідеї. За ідеями слідують дії, а за діями - їх відносно матеріальне втілення. Так зароджуються нові звуки, нові зображення, нові смаки та запахи, а також нові відчуття. Відчуття, що носять відтінок приємного, хорошого, ейфорично-казкового, світлого і темного. Відтінків усього спектру розкладу світла душі. Відчуття, які при наявності більше трьох тисяч мов у світі, неможливо передати ні на одній із них. Відчуття, які хвилеподібно поширюються в просторі через посмішки, міміку носіїв і через посередників – продуктів мистецтва та творчості.
Уявіть це все. Хоча ні. Уявіть собі невеличке затишне місце під сонцем і хмарками з солодким наркотичним повітрям, яке все більше і більше передає вібрації смачної музики, божевільних ритмів, шквал сміху, який вже ледь-ледь вміщується у всю цю крейзі-суміш. Велику кількість людей, рухи і слова яких стерильні від будь-яких рамок і стереотипів мислення такої древньої і такої нищівної системи. Ви тільки уявіть це блаженне місце, де вириваються назовні найтонші закопані частинки кожної людини, де бажання шаленими темпами переходять на рівень втілення. Ну як, спробували? Вам здається це утопічним? Насправді, це не потік фантазії, друзі, це я із приємним сумом згадую три дні, проведені на «Respublica 2015», - антикомерційний фестиваль вуличного мистецтва, який вже вп’яте проводився на території історичної фортеці у Кам’янці-Подільському Хмельницької області 4-6 вересня.
Особисто для мене «Республіка» стала місцем, де ти прокидаєшся зранку не від будильника, а від того, що твої сусіди з наметового містечка кричать на все горло: «Радоватсаа… Хто буде радоватса?», а потім ти розумієш, що це їхня «молитва» перед ще не баченим сном.
Де з сонним обличчям ти всього-на-всього проходиш кілька метрів, а з тобою уже відбуваються забавні штуки: тебе вітають «з Новим роком», щипають за дупу (так-так, дівчинко, яка це робила, ти була невтомною усі три дні).
Де на кілька квадратних метрів ти зустрічаєш велику кількість таких же сонних створінь, нерідко в піжамах чи костюмах бетмена, драконів, пікачю і всіх решта можливих і неможливих сутностей ;-). Ви, насправді, круті людишки.
Це місце, де, якщо тобі сумно, то ти можеш сміливо вирушати на пошуки людей з табличками «безплатні обійми».
Це місце, де темними ночами бродять люди в білих халатах, але не для того, щоб надати комусь першу медичну, а для того, щоб кожен бажаючий зміг залишити на тобі автограф.
Це, коли ти веселий і щасливий після безплатного сніданку у «Happy food» і релаксуючої атмосфери на «Mantra-party», відправляєшся на пошуки музики своїх улюблених гуртів Через кілька хвилин по тому уже стоїш і розчиняєшся усім своїм тілом у цих дивовижних вібраціях, а круг тебе такі ж щасливі люди, які випромінюють взаємні посмішки, очі у них загоряються від задоволення, вони танцюють разом з тобою і, кінець-кінцем, після чергової спроби перекричати улюблених виконавців хрипнуть разом з тобою.
Ну і, звичайно, довершена атмосфера «Республіки» - це люди з гітарами біля вогню, це сопранний сміх дівчат і басистий регіт хлопців у відповідь, це одна ложка і тарілка на двох, а то і на чотирьох, це нічних хор храпунів і гра «вгадай хто?».
Це та точка збору, де ти зустрічаєш багато знайомих і друзів, з якими довго не бачився (досить часто ще з минулих фестів), а три дні потому ти розумієш, що у тебе з’явилося ще більше нових друзів з усіх куточків України і не тільки.
Та не перелічити усіх тих моментів, які створили ту домашню атмосферу на такий короткий час.
Так що ж це було таке?
«5 років – 5 сцен», - такою новиною порадували нас організатори ще на початку літа.
Отже, головна сцена, на якій виступали такі хедлайнери, як «ДахаБраха», що зацікавили публіку не тільки контрастною музикою на фоні попередніх виконавців, але й своїм неперевершеним образом, і в сумі створили хороший настрій і хаос в головах поціновувачів якісної етно-музики. Також хедлайнерами стали гурт «Onuca», що дав нотки розслаблення в кінці другого дня, та гурт «Бумбок», які закривали фестиваль. Останні змусили усіх трохи зачекати через проблеми з налаштуванням апаратури, але не залишили нікого розчарованими своїми душевними піснями і теплими монологами Андрія Хливнюка: «Ми мали нагоду послухати тут «Jinjer», «Fontaliza» та ін. гурти. Є трохи файної музички тут. Хотілося б і завершувати цей фестиваль таким хардкором, але раз ви вже запросили нас, попсарів, закривати його, тоді слухайте.», що всі успішно і зробили, але люди не тільки слухали, але й підспівували уже такі відомі і прокачані часом хіти як «Наодинці», «Поліна» та багато інших. А на ноті «Дитина» завершився фестиваль, а разом з цим почала розпадатися і сама «Respublica», яку створювали люди, і які один за одним ліниво вирушали до свого транспорту чи до виїзду з міста, щоб, піднявши палець вгору, зупинити попутку і розповісти усім охочим про цю маленьку державу «Respublica», про її рух, про її дух, який там панує всього три дні на рік, щоб наступного року там зібралася ще більш рекордна кількість людей. А вона збереться, особисто я в цьому не сумніваюся.
Про що це я? А, згадала, вертаючись до головної сцени, від себе хотілося б відзначити і подякувати за круті емоції ще таким гуртам як «Sinoptik», «Morphine Suffering», «Тостер», «TKN», «Brutto», «O.Torvald». Я думаю, що список можна було б продовжити, але насичена програма на інших локаціях просто не дала можливості послухати всі виступи. До речі, головна сцена дарувала усім не тільки смачну музику, але і презенти від виконавців у вигляді футболок, наклейок, презервативів, магнітиків, браслетів, медіаторів, димових шашок з їдким димом (та-да-дам… за це окрема «ПОДЯКА» гурту «Brutto». Наші легені оцінили це, хлопці, але було КРУТО (девіз групи підтверджено), і навіть апогей погодних умов у вигляді дощу не змусив республіканців зробити і кроку від сцени).
Але все це тільки перша сцена…
Сцена «Тунель» для любителів важкенької музики і недитячого слему просто вибухала божевільними та епатажними учасниками, такими як «Хамерман знищує віруси». Хлопці знову вразили своїх слухачів неординарними сценічними костюмами. Учасники гурту не тільки оголили свої тіла, але і покрили їх гречаною крупою, а на голові у них були сирі курячі тушки.
На цій сцені нам також не дали розслаблятися і заснути виступи таких груп як «Дай дорогу» (білоруси зробили правильний хід і ще перед початком самого виступу задобрили і привернули до себе увагу презентами, що передали на головну сцену); невтомні «Dash», харизматичні «Gara`s Glitch», «Серцевий напад» та багато інших. Слід відмітити, що прихильникам цієї музики пощастило найбільше, адже їхня і «Реґі» сцени були захищені від дощу.
Третьою і новою для «Республіки» була «Реґі» сцена, про яку я вже трохи згадала. На неї потрапили тільки самі стійкі, бо виступи на ній розпочиналися не раніше 22:00 і тривали до пізньої ночі. Але, потрапивши туди чи то по задумці, чи то випадково, покидати її вже не хотілося. Дух Ямайки підхоплював здавалося усіх, хто лише переступав її ногою. Гармонію з світом було досягнуто… Тут були і танці паровозиками, і греблеподібні рухи руками з положення лежачи. Повірте, цим все не обмежувалося. J
А далі…
Доволі неочікуваною і приємною для любителів релаксу та домашньої атмосфери стала найзатишніша музична локація «Арт-двір», яка запрошувала всіх бажаючих відпочити від шалених емоцій на солом’яних диванчиках і кріслах-подушках під лайтову музику з переважанням акустики. Проявити себе і потішити республіканців сюди приїхали такі гурти як «Dakooka», «Колос (Фіолет)», «ПНД», «Один в Каное», «Panivalkova», «Zapaska», «Vosmoy» та багато інших хоча і менш відомих, але не менш хороших гуртів. Як виявилося, прихильників такої атмосфери було надто багато і вже зовсім скоро стало зрозумілим, що фортечна стіна не зможе вмістити усіх бажаючих. Як заявив директор фестивалю Андрій Зоін на прес-конференції: «Ми розраховували тільки на кілька сотень людей. Можливо, у наступному році ми перенесемо цю локацію у саму фортецю».
І п’ятою сценою стала локація «Ратуша» у центрі міста. Хоча вона мала першочергове завдання зібрати сюди любителів простих танців і ненав’язливого саунду, проте тут буде велике жирне «АЛЕ».Через сильні опади, яких «Respublica» не знала чотири попередніх роки, і які залили основний пульт, частину виступів з головної сцени у третій день було перенесено саме сюди. І, якщо жителі Кам’янця-Подільська, ще у суботу, проходячи повз ратушу, могли насолодитися класичною музикою симфонічного оркестру чи послухати відносно спокійну музику інших виконавців, то у неділю їх чекав такий собі сюрпрайз: центр міста і «Jinjer» зі скаженим гроулінгом. Я особисто бачила, як батьки намагалися заколихати дітей в колясках під цей металкор біля сцени, і хочу вам сказати, що це просто було ЖЕСТЬ. «Jinjer» порвала всі формати. Крім того, не можу не згадати, що на цій сцені виступили ще такі мега-круті рок-гурти як «Molfa» «Fontaliza» і на десерт сцену «Ратуша» закривав гурт «Бахрома».
Але це ще не все. Музичною нотою фестиваль не обмежився. Цього року організатори подбали і про розважальні заходи на «Республіці», і про те, щоб ніхто не ходив голодним.
На території Замкової площі паралельно проводився ярмарок вуличної їжі – «Respublica food», на якому було чим удовольнитися самим вибагливим поціновувачам смаку: від салатів і фірмових страв професійних кухарів, до фаст-фудів і солодких лакомств, запахи яких не давали шансу залишатися байдужими, проходячи повз даної локації.
Але можливість поласувати чимось смачненьким не обмежувалася ярмарком у центрі міста. На території самої фортеці республіканців чекав справжній сюрприз. Всі охочі могли відвідати майстер-класи по приготуванню неймовірних смаколиків азіатської вуличної їжі у «Happy food» і продегустувати такі страви як кус-кус Salat, Пури-дал, Покори, Кичри, Алу-кофта та багато інших. А ділилися рецептами разом зі всіма тонкощами у приготуванні страв та досвідом двох десятків років вегетаріанства аматори з Києва та Сумської області. Під час цих майстер-класів в усіх тільки і крутилися питання в голові: «Звідки взялися такі прості у приготуванні, але водночас корисні і смачні рецепти страв?». На що аматор Женя із посмішкою на обличчі відповідав: «Це рецепти з наших мандрівок». «Але тут багато і нашої імпровізації», – підхоплювала його дружина Наталія. Для цих двох людей і для їхнього друга Ігоря кухня – це хобі, вони не роблять з цього бізнес, бо вважають, що це заганяє у певні рамки. Ці люди також охоче ділилися своїми спостереженнями за тим, як їжа впливає не тільки на фізичне самопочуття, але і на стан свідомості.
На питання: «Чому азіатська кухня?» дали чітку відповідь: «Українці їдять багато важкої їжі, а ми у свою чергу пропонуємо вам скуштувати більш легкі страви з різними спеціями, які не тільки створюють смак, але і покращують обмін речовин».
Новинкою також була локація «Happy Village» на «Республіці-2015», де кваліфікований інструктор із Запоріжжя Аня знайомила гостей, з практикою хатха-йоги. А ще виявляється, що наші мрії про те, щоб не витрачати багато часу на сон і залишатися при цьому енергійними та щасливими, можуть здійснитися. Про те, як досягнути ефекту, коли одна година йога-сну прирівнюється до чотирьох годин звичайних сновидінь розповідав інструктор з йога-нідри.
Крім того, ми всіляким образом намагалися зібрати свій розум докупи та сконцентруватися на мантра-медитаціях. Загадкова Лаліта нам розповіла, що це таке і з чим його їдять. Одне скажу, з нами по секрету поділилися, що люди, які практикують регулярні медитації, депресіями не страждають J.
Але це ще не все, протягом трьох днів тут також проходили «Mantra Party», на які сходилися найрізноманітніші люди, як за віком, так і за особистими переконаннями. Бажання не тільки слухати, але і самому творити музику об’єднувало всіх. І, незалежно від наявності музичного слуху та голосу, тут можна було поринути у чарівну атмосферу співань мантр і гри на музичних інструментах.
А для людей, які бажали провести час ще більш насичено і з максимальною користю, проходили майстер-класи гри на барабанах, поїнгу, а також арт- і театральні імпровізації та чайні церемонії.
Дана локація за три дні фестивалю посмакувала великій кількості республіканців. Мешканцям Львова пощастило найбільше, адже вони мають змогу продовжувати поринати у цю атмосферу і по завершенні фестивалю, а саме в «Mantra House» у своєму рідному місті. А от решті учасників лишається тільки практикувати набутий досвід вдома та чекати повернення цих людей-чарівників на «Республіку-2016».
Як виникла ідея презентувати такий досвід на фестивалі «Республіки» дізнавалася я в головного організатора «Happy Village» - Аріни Шадій:
- Це вже четвертий фестиваль, який ми відвідуємо цього року. Сама ідея виникла тоді, коли, потрапивши на подібного роду захід, і, побачивши велику кількість людей, до нас і прийшла думка: «А чому б не продемонструвати тут те, що ми вміємо». Для нас це можливість щось сказати людям. Нам шкода людей, які шукають розслаблення в наркотичних речовинах на подобі алкоголю. Ми ж пропонуємо альтернативу, яка дає не короткочасний ефект. Рішення приїхати саме на «Республіку» виникло під час однієї із розмов із директором цього фестивалю, Андрієм, на «Вудстоці», в організації якого я беру участь. І от ми тут.
Вертаючись до інших подій на території фестивалю. Республіканців також навчали надавати першу медичну допомогу кваліфіковані інструктори з 44 навчального центру.
Таким чином, три дні «Республіки» видалися досить насиченими.
Слід згадати, що можливість потрапити на фестиваль цього року зросла. Для всіх бажаючих позбутися символів «зомбування» та «міщанства» проводилася акція обміну старих телевізорів та килимів на квиток чи знижку на нього. І вже у перший день, біля пункту реєстрації стояло просто звалище цих речей для обміну, які звозили з усіє України.
До речі, гостями фестивалю, крім українців, стали також громадяни Молдови, Польщі, Білорусі, Англії і, навіть, Японії. Всього разом було продано близько шести тисяч квитків, але на цьому Республіка-2015 поки не закінчилася і знаходить своє продовження у художній частині. Як і обіцяли організатори, на виручені від фестивалю кошти, стіни Кам’янця-Подільська покриються новими малюнками, а поки вже завершені дві перші роботи від аргентинського художника АМОР та митця з Луцька – Каlkova.
Христина Вальнюк
Фото: Юлія Заплатинська
