Іван Франко

(1856-1916)

Значення діяльності І. Франка виходить далеко за межі України. Український народ, як і кожен народ, є складовою частиною людства, і все, що є найкращого в надбанні цього народу, входить у скарбницю світової матеріальної і духовної культури. Багатогранна і винятково плідна діяльність І. Франка, в якій так гармонійно поєдналося загальнолюдське, інтернаціональне, і своє, національне, робить його водночас діячем світового масштабу. Він відіграв величезну роль у формуванні соціальної і національної свідомості українського народу.

І. Франко, розвиваючи новаторські традиції Т. Шевченка, вивів українську поезію з кола образів і тем численних епігонів великого Кобзаря. Ідучи в ногу з життям, І. Франко підніс нові ідеї, образи, теми. Однією з найхарактерніших рис поетичної творчості І. Франка є її виняткова тематична широчінь і багатство високохудожніх образів. Філософсько-психологічне осмислення феномену людини Іваном Франком, актуалізоване через різножанрову творчість митця, – вагоме джерело для осягнення авторського світогляду.

Поезія І. Франка відзначається незнаною досього в українській літературі різноманітністю віршових форм. Письменник вільно володів білим віршем і сонетом, октавами і терцинами, стансами і верлібром, але визначальною в його поетиці була образно-художня система фольклору українського народу. Звідси – простота, доступність, глибина його поезій.