Результати режисерської лабораторії у Першому театрі

У Першому театрі спільно із продюсерським центром OpenDoors з 22 по 27 березня проводилася театральна лабораторія для молодих режисерів за підтримки Управління культури Департаменту розвитку Львівської міської ради та Інститут Адама Міцкевича, куратор лабораторії Ірина Аверіна.

Цілі лабораторії:

залучення молодих талановитих режисерів до роботи в театрах для дітей та молоді, а також пошук нових художніх можливостей у створенні вистав для дитячої та молодіжної аудиторії у Першому театрі.

За результатами попереднього конкурсу було відібрано чотири режисера з трьох різних країн, які впродовж чотирьох днів працювали разом з акторами Першого театру та студентами театральних вузів:

Марія Грунічева (м. Київ, Україна) «Руда сімейка, або Ніхто не повірить!» за казкою «Людвігові Хитрому — ура, ура, ура!» Яна Екгольма.

Кіра Малініна (м. Харків, Україна) «Човен. Дирижабль. Я.» за власною п'єсою.

Космін Матей (м. Бухарест, Румунія) «Петрик та Вовк» за мотивами твору Сергія Прокоф'єва.

Йоханна Яніка Коппел (м. Таллінн, Естонія) «Аліса в Країні чудес» за романом Льюїса Керрола.

Фінальний показ 27 березня 2018 року в Міжнародний день театру.

У обговорені режисерських ескізів прийняли участь експерти:

Ганна Липківська – театрознавець, кандидат мистецтвознавства (м. Київ, Україна), Йоанна Віховська – драматург, куратор (м. Варшава, Польща), Юрій Мисак – режисер, директор-художній керівник Першого театру (м. Львів, Україна)

Журі лабораторії визначили переможця лабораторії, яким став Космін Матей. Зараз керівництво театру веде переговори з переможцем щодо подальшої співпраці.

Космін Матей: «Хтось говорить, що театр – це відображення суспільства. Я вважаю, що театр має бути місцем, де ми святкуватимемо життя. І щоб святкувати це життя нам потрібно знайти себе. Я казав акторам, що влада повинна повертатися до них. Що їм треба працювати над собою, бо тільки як вони знайдуть себе, вони зможуть допомогти у цьому глядачам. Особисто я більше не вірю у стовідсоткову владу режисера. Я вважаю за краще донести до них як я сприймаю цей світ і як світ сприймає мене. Поділитися з ними своїми думками та поглядами, і коли вони це розуміють, то можуть режисерувати самі себе».