09-09-2019 Психология 544

«Сарказм робить нас більш творчими». Та невже?

«Сарказм робить нас більш творчими». Та невже?

РОС

Нещодавнє дослідження американських науковців показало – сарказм розвиває творчі здібності учасників спілкування.

Особисто я люблю сарказм. Якщо цей прийом потрапляє в потрібні руки (на потрібні язики, в потрібні голови), він стає неповторним інструментом викриття, цькування, лікування. Веселуну Рабле він допоміг ударити по догматичній теології і схоластиці, Вольтеру – піднестись над інститутом церкви, Свіфту – викрити таємницю Англії та й загалом природу людини. І це не кажучи про те, на яке смертельне знаряддя перетворився сарказм під пером великого М. Є. Салтикова-Щедріна, чия уява здійнялася до виведення на сцену політичного життя Росії такого персонажу, як Органчик… Існують і менш імениті саркастичні особистості, взагалі нікому не відомі словотворці, які вміють глузувати з будь-якого приводу і в будь-якій ситуації. Так, напевно, вам відома парочка таких. А можливо, навіть щодня бачите одного з них у дзеркалі. Зазвичай саме їх стосуються фрази на зразок: «Ти що, наймудріший?», «Не мудруй», «Договоришся» і т. п.

Сарказм

Але іронія полягає в тому, що цей зв’язок, який можна інтуїтивно прослідкувати між сарказмом та інтелектом, тільки тепер потрапив в поле зору науковців. І перші висновки, яких дійшла група дослідників з Гарвардського та Колумбійського університетів після серії експериментів така: існує зв’язок між схильністю до сарказму і творчими здібностями. Ось так, друзі. Як зауважив професор Джино зі школи бізнесу Гарвардського університету, щоб створити або декодувати саркастичний вислів, і той, хто висловлює сарказм, і той, хто сприймає його, мають подолати суперечності (тобто психологічну дистанцію) між буквальним і фактичним значенням саркастичного вислову (тільки подумайте: мовлення, яке ми чуємо, обробляється лівою півкулею головного мозку, яка інтерпретує буквальне значення слів; потім лобові частки та права півкуля перевіряє контент з точки зору суперечностей, емоційного та соціального глузду; нарешті, передфронтальна кора головного мозку дає нам можливість зрозуміти, чи є те, що ми почули, сарказмом – робота, м’яко кажучи, не з легких. - ред.). Цей не може обійтися без включення абстрактного мислення, яке, в свою чергу, сприяє творчому мисленню.

У той час коли ті, що практикують сарказм на рівні інтуіції були впевнені, що подібна «розумова гімнастика» розвивала когнітивні процеси, насправді до сих пір не було зрозуміло, в якому напрямку протікав даний зв’язок, як і не було зрозуміло, що сарказм також провокує прояви креативності тих, хто сприймає сарказм, а не тільки продукує його.

«Ми не тільки прослідкували причинно-наслідкові зв’язки впливу сарказму на творчість, а й вивчили відносні психічні витрати учасників такого спілкування, ми також вперше продемонстрували, які когнітивні вигоди можуть отримати реципієнти саркастичних мовних дій. Крім того, в нашому дослідженні вперше вдалося довести, що для мінімізації психологічних витрат при збереженні творчого потенціалу, сарказм краще використовувати між людьми, які мають довірчі відносини», - говорить Франческа Джино, яку ми вже згадували.

У серії досліджень учасники були розподілені на групи, які потрапляли в різні ситуації спілкування: саркастичну, щиру або нейтральну. В рамках модельованих бесід випробовувані або висловлювали щось саркастичне, або отримували саркастичні чи серйозні відповіді, або брали участь у нейтральному обміні. Адам Галінський, професор Колумбійського університету, прокоментував це таким чином:

Ті, хто опинявся в ситуації саркастичного спілкування, згодом краще впоралися з творчими завданнями, ніж ті, хто поспілкувався в щирих обставинах або нейтральному середовищі. Це підтверджує, що сарказм має потенціал для каталізації творчих здібностей кожного <...>. І хоча цього не було в фокусі нашого дослідження, цілком ймовірно, що творчі люди більше полюбляють використовувати сарказм, бо він є не наслідком, а основою творчих здібностей.

Звичайно, використання сарказму на роботі або в спілкуванні - справа досить ризикована. Цей стиль спілкування часто призводить до непорозумінь і плутанини (у найлегших випадках). Але дослідники впевнені: якщо використовувати сарказм у спілкуванні з людьми, яким довіряєш, ймовірність образ істотно знижується, залишаючи при цьому ймовірність спільного творчого зростання.

У той час, коли більшість попередніх досліджень, здається, показували, що сарказм завдає шкоди комунікації, бо цей прийом асоціюється з презирством, а не зі щирістю, ми виявили, що на відміну від сарказму між сторонами, які не довіряють один одному, сарказм між приватними особами, які перебувають у довірчих стосунках, не має таких негативних наслідків.

Однак потрібно враховувати, що використання в мові сарказму вимагає певного рівня інтелекту від «відправника» і «отримувача». Особа, котра робить саркастичну заяву, мислить небуквально і вміє зчитувати соціальні сигнали, які допомагають їй зрозуміти, чи здатна людина, якій адресовано саркастичне повідомлення, «отримати його». «Отримуючий» повинен уміти зчитувати сенс сказаного - зчитувати тон, міміку, усвідомлювати, що під сказаним мається на увазі протилежне, і відповідним чином реагувати. Це високі інтелектуальні здібності, що вимагають тонких соціальних та інтелектуальних навичок. Ось чому сарказм у тексті або листі електронної пошти так часто розуміють неправильно, а сарказм, що виходить від сторонніх, призводить до конфліктів – іноді не вистачає додаткових сигналів, щоб зрозуміти, що мається на увазі під тією чи іншою фразою.

Звичайно, багато чого належить з'ясувати, щоб зрозуміти – як зміст конкретних видів сарказму (наприклад, саркастична критика, саркастичні компліменти або саркастичні жарти) впливають на відносини людей і пізнавальні здібності учасників комунікації, але вже з упевненістю можна сказати: в сарказмі може бути стільки ж створення, скільки й руйнування. Тож ні в чому собі не відмовляйте.


Читайте также