Біографія Ореста Сомова
Орест Сомов (Сомів) (псевдонім – Порфирій Байський) – український письменник доби романтизму, журналіст. Писав російською мовою – народився 21 грудня 1793 року у Вовчанську Харківської губернії у шляхетській сім'ї.
Закінчив Харківський університет; під час навчання почав друкуватися в журналі «Харьковский Демокрит».
У 1824-1826 обіймав посаду столоначальника у правлінні Російсько-Американської компанії, керівником канцелярії якої був московський українофіл Кіндрат Рилєєв. Був членом Вільного товариства любителів словесності (співробітник з травня 1818, дійсний член з травня 1820).
Після повстання декабристів був заарештований, але потім звільнений після встановлення його непричетності до таємних товариств.
У будівлі Головного правління Російсько-Американської компанії за адресою набережна Мойки, будинок 72, де знаходилися також квартири деяких службовців компанії, нерідко збиралися члени Північного товариства. За спогадами сучасника, контора РАК перетворилася в центр збору «незадоволених елементів» Російської імперії, що дало підставу імператору Миколі I відзначити під час допиту Сомова: «Хороша ж зібралася у вас там компанія!».
Співробітник «Литературной Газеты», «Украинского Вестника» та ін. Друкував свої твори у виданнях «Харьковскій Демокритъ» та «Украинскій Вестникъ».
Дебютував у пресі віршем в «Українському віснику» (1816).
Писав вірші з патріотичними мотивами. Важливу роль у становленні романтизму зіграв його трактат «Про романтичну поезію». Прочитаний на засіданні Вільного товариства любителів словесності, він був опублікований в журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» і вийшов окремим виданням (1823). У трактаті сформульована програма романтизму, важливе місце в якій зайняли вимога національної самобутності і орієнтація на народність (використання матеріалу з української історії, елементів фольклору і народної мови).
Автор повістей і оповідань (під псевд. Порфирій Байський), побудованих на матеріалі українських народних казок і переказів: «Гайдамака» (1826), «Русалка» (1829) та ін., тому вважається одним з попередників Миколи Гоголя, хоча етнографічне завдання в них ще переважало над художнім.
Разом з Антоном Дельвігом видавав альманахи «Північні квіти» (1825-1832), «Пролісок» (1829), брав участь у виданні «Літературної газети», був редактором «Літературної газети».
Варто відзначити, що Орест Сомов стояв біля витоків літературної критики в Російській імперії. У трактаті «Про романтичну поезію» Сомов виступив як провісник історичного погляду на розвиток літератури, простежив у її русі зміну послідовних закономірних етапів. Говорячи про своєрідність класичної та романтичної словесності, критик проаналізував саме поняття романтичної поезії, розрізняючи в романтизмі різні тенденції.
Шлях до створення самобутньої літератури він бачить у зверненні і до національного минулого, і до фольклору, звичаїв народів, що населяють «весь простір рідного краю», і до «всього видимого, мрійливого світу» сучасного життя. Тези, близькі до матеріалістичної естетики, Сомов поклав в основу ряду полемічних статей 1825 року. Відстоював у них думку, що форма «зароджується в душі» поета «разом із самою ідеєю».
Естетичні принципи спонукали Сомова в 1827 виступити в ролі перекладача тієї частини «Життя Шекспіра» Франсуа Гізо, яка присвячена розбору шекспірівських трагедій, і зокрема «Гамлета».
Орест Сомов помер 8 червня 1833 року в Петербурзі.
Твори:
«Юродивий» (1827)
«Наказ з того світу» (1827)
«Вивіска» (1827)
«Мара» (1829)
«Гайдамака» (1825-1830)
«Русалка» (1829)
«Вовкулака» (1829)
«Казка про скарби» (1830)
«Дивний герць» (1830)
«Самогубець» (1830)
«Видіння наяву» (1831)
«Вечір на Купала» (1831)
«Сватання» (1831)
«Блукаючий вогник» (1832)
«Лихе око» (1833)
«Київські відьми» (1833)
«Нічліг гайдамаків» та ін.
Вважається, що творчість Порфирія Байського вплинула на Миколу Гоголя.
У 2016 низка оповідань Ореста Сомова («Юродивий», «Русалка», «Лихе око», «Київські відьми», «Блукаючий вогник») були опубліковані в перекладі на англійську мову.
