Каменю – з каменю!
Каменю – з каменю!
Водо з води –
тишу задавнену –
там – розбуди!
Ноче, що в місяця!
Зоре з небес! –
Тут – нема місця
знати Тебе.
Слово, що з відчаю!
Крове, що тут!
Що тобі, дівчино,
висудив суд?
Боже! Довічно
меч правоти.
Що тобі, дівчино?..
Всі – без мети!
Туго, що з пам’яті –
слово з глибин! –
Вбив тебе намертво
постріл доби.