У затінку твого голосу — тиша....
У затінку твого голосу— тиша,
у затінку руки твоєї — квіт.
Ти зміст даєш всьому, що є довкола,
ти любиш світ, а світ, він зна тебе!
Від піль волошкових, від явора й калиті
ти йдеш назустріч спогаду і слову,
назустріч осені — крізь сум і падолист...
На півдні твоєї любові — сонце!