Будують хмари гори і міста...
Будують хмари гори і міста.
Будують хмари храми тиші...
Та знов і знов над ними вироста
будівлі поверх інший.
Мов звук, безневинна здалеку-здаля.
рине хмарина, немов немовля.
Рине, як води, сама із води.
В садку - прохолоді сядь, посиди!
Хмарина не сяде—у далеч, у путь!
Ніщо їй не вадить, їй крила ростуть!
Даль соколина! В краю голубім
диво-хмарина виросте в грім.