Довільний розквіт хмар, довільність неба...
Довільний розквіт хмар, довільність неба.
Довільність вітру і води.
Панує простір — все іде до себе!
А.ти до світу всього йди.
І будь, як розківт, як вода, як вітер.
Нехай крізь тебе простір цей тече.
І важчає бджола, і йде додому літо,
узявши хмару на плече.
